Основи методики розслідування провокації підкупу: дисертація

Abstract

Дисертацію присвячено дослідженню криміналістичної характеристики та організації розслідування провокації підкупу. На базі положень загальної теорії криміналістики, результатів узагальнення та аналізу судово-слідчої практики розроблено основи методики розслідування зазначеного різновиду кримінальних правопорушень. Висвітлення цієї тематики дослідження полягає у визначенні поняття та змісту елементів криміналістичної характеристики такого виду кримінального правопорушення, кола обставин, що підлягають встановленню, в окресленні типових слідчих ситуацій та обранні відповідного алгоритму дій слідчого в процесі розслідування, визначенні тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій та використанні спеціальних знань під час розслідування. Окрім цього, у дисертаційній роботі сформульовано низку положень, висновків і рекомендацій, що характеризуються науковою новизною. Здійснено огляд літературних джерел у галузі кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності стосовно провокації підкупу, їх виявлення та розслідування. Аналіз монографічних, дисертаційних та інших наукових праць з окресленої проблематики засвідчив, що основи методики розслідування провокації підкупу досі не розроблені. Проаналізовано поняття та складові криміналістичної характеристики провокації підкупу. З’ясовано, що до її структури належать такі елементи: спосіб кримінального правопорушення; обстановка, час, місце і предмет, знаряддя та засоби кримінального правопорушення; відомості щодо особи злочинця та потерпілого, мотив і мета провокації підкупу; відомості про сліди кримінального правопорушення. Наявність взаємозв’язків між3 елементами криміналістичної характеристики обумовлює можливість використання системного підходу в дослідженні цієї проблеми. Установлено, що вивчення особи злочинця, котрий вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 370 КК України, доцільно здійснювати у контексті взаємозв’язку з особою потерпілого, а також мотиву та мети злочину. Особою злочинця (підбурювачем) є службова особа, яка вчинила провокацію підкупу, тобто дії з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоби потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду. Особою потерпілого у кримінальних провадженнях є особа, що зазнала підкупу з боку провокатора – службової особи. З’ясовано, що дослідження способу вчинення провокації підкупу включає дії з підготовки до його вчинення, дії з безпосереднього вчинення та подекуди його приховування. Так, готуючись до вчинення підкупу, провокатор повідшукує знаряддя та засоби, обирає час, місце вчинення та місце реалізації такого майна тощо. Розглядаючи диспозицію статті 370 КК України, зауважено, що безпосереднім способом вчинення провокації підкупу є дії службової особи з підбурення на: пропонування; обіцянку; надання неправомірної вигоди; прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду. Приховування провокації підкупу можна розглядати з позиції приховування його слідів, що характеризуються певними особливостями. Констатовано, що місцем вчинення провокації підкупу є місце (приміщення, місцевість), де відбуваються активні дії з боку підбурювача, спрямовані на вчинення провокаційних дій щодо особи, яка зазнає підбурення. З’ясовано, що предметом провокації підкупу виступає будь-який об’єкт матеріальної обстановки, що став змістом протиправного інтересу, через який4 реалізується розглядуваний спосіб учинення досліджуваного нами виду злочину. З огляду на це, предмет аналізованого кримінального правопорушення вирізняємо як безпосередній та опосередкований. Завдяки дослідженню слідової картини провокації підкупу констатовано, що вона відображає механізм злочинної діяльності та особливості способу, обстановки, а також ознаки інших елементів структури злочинної діяльності. Підкреслено важливість типової слідчої ситуації для побудови теоретичної концепції методики розслідування провокації підкупу та реалізації на практиці її принципів, оскільки саме вони становлять основу розроблення рекомендацій щодо обрання найбільш раціональної програми дій слідчого, оптимальної системи проведення слідчих (розшукових) дій та форми використання спеціальних знань. Типові слідчі ситуації сформовано залежно від етапу розслідування. Розглянуто типові слідчі ситуації початкового та наступного етапів розслідування. Результати узагальнення слідчо-судової практики кореспондуються із результатами опитування практичних працівників, завдяки чому встановлено, що найбільш проваджуваними слідчими (розшуковими) діями в процесі розслідування провокації підкупу є огляд, освідування, допит, обшук і слідчий експеримент. Проведено дослідження тактики зазначених слідчих (розшукових) дій під час розслідування провокації підкупу. Доведено, що в контексті вивчення основ методики розслідування кримінальних проваджень за фактами провокації підкупу доцільно зазначати про використання чотирьох основних форм застосування спеціальних знань: призначення судових експертиз; залучення спеціаліста до участі в проведенні слідчих (розшукових) дій; консультативна та довідкова допомога спеціаліста; безпосереднє використання слідчим спеціальних знань. Констатовано, що використання спеціальних знань у формі залучення спеціаліста до участі в проведенні слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування провокації підкупу може бути реалізоване у процесі контролю за вчиненням злочину, яка під час розслідування провокації підкупу переважно проводилася у формі спеціального слідчого експерименту.5 Встановлено, що під час проведення досудового розслідування кримінальних провадження про провокацію підкупу слід призначати такі види судових експертиз: експертизу речовин, матеріалів і виробів; почеркознавчу; техніко-криміналістичну; технічну експертизу документів; лінгвістичну; фоноскопічну. Вивчено завдання, що вирішують ці види експертних досліджень, а також питання, які слід формулювати експерту. Одержані дисертантом наукові результати слугують підставою для формулювання висновків і рекомендацій, що мають і теоретичне, і практичне значення. The thesis is devoted to the investigation of the forensic characteristics and organization of the investigation of bribery provocation. Based on the provisions of the general theory of criminology, the results of the generalization and analysis of judicial and investigative practice, the foundations of the investigation methodology of the specified type of criminal offenses were developed. The coverage of the specified research topic consists in defining the concept and content of the elements of the forensic characteristics of this type of criminal offense, the range of circumstances to be established, in outlining typical investigative situations and choosing the appropriate algorithm of actions of the investigator in the investigation6 process, determining the tactics of conducting individual investigative (search) actions and using special knowledge during the investigation. In addition, the intelligence formulated a number of provisions, conclusions and recommendations characterized by scientific novelty. A review of literary sources in the field of criminal law, criminal process, criminology, operational and investigative activities related to the provocation of bribery, their detection and investigation was carried out. The analysis of monographs, dissertations and other scientific works on the outlined issues proved that the basics of the method of investigation of bribery provocation still remain undeveloped. The concepts and components of the forensic characteristics of bribery provocation are analyzed. It was found that its structure includes the following elements: the method of criminal offense; environment, time, place and object, tools and means of the criminal offense; information on the identity of the criminal and the victim, the motive and purpose of the bribery provocation; information about traces of a criminal offense. The presence of interrelationships between the elements of forensic characteristics determines the possibility of using a systemic approach in the study of this problem. It has been established that the study of the identity of a criminal who has committed a criminal offense, provided for in Art. 370 of the Criminal Code of Ukraine, it is advisable to carry out from the point of view of the relationship with the person of the victim, as well as the motive and purpose of the crime. The person of the criminal (the instigator) is the official who committed the provocation of bribery, i.e. the act of inciting a person to offer, promise or provide an unlawful benefit or accept an offer, promise or receive such a benefit, in order to later expose the person who offered, promised, provided an unlawful benefit or accepted an offer, promise or received such a benefit. The victim in criminal proceedings is a person bribed by the provocateur - an official. It has been found that the investigation of the method of provocation of bribery includes actions of preparation for its commission, actions of direct commission and, in some cases, its concealment. Thus, preparing to commit bribery, the provocateur looks for tools and means, chooses the time, place of commission and place of sale of such property, etc. Considering the disposition of Article 370 of the Criminal Code of7 Ukraine, the direct way of committing bribery provocation is the actions of an official by inciting a person to: offer; a promise; provision of unlawful benefit; accepting an offer, promise, or receiving such a benefit in order to subsequently expose the person who offered, promised, gave an improper benefit, or accepted the offer, promise, or received such a benefit. Hiding the provocation of bribery can be considered from the standpoint of hiding its traces, which are characterized by certain features. It was established that the place of commission of provocation of bribery is a place (premises, locality) where active actions on the part of the instigator take place, aimed at committing provocative actions against the person who is subjected to incitement. It has been found that the subject of provocation of bribery is any object of the material situation, which has become the content of an illegal interest, through which the considered method of committing the type of crime we are investigating is realized. In view of this, the subject of the analyzed criminal offense is distinguished as direct and indirect. Thanks to the investigation of the trace picture of the provocation of bribery, it was established that it reflects the mechanism of criminal activity and reflects the peculiarities of the method, the situation, as well as signs of other elements of the structure of criminal activity. The importance of a typical investigative situation for building a theoretical concept of the method of investigating bribery provocation and implementing its principles in practice is emphasized, since they are the basis for the development of recommendations for choosing the most rational program of actions of the investigator, the optimal system for conducting investigative (search) actions and the form of using special knowledge. Typical investigative situations are formed depending on the stage of the investigation. Typical investigative situations of the initial and subsequent stages of the investigation are considered. The results of the generalization of investigative and judicial practice correspond to the results of the survey of practical workers, due to which it was established that the most conducted investigative (search) actions in the process of investigating bribery provocation are inspection, investigation, interrogation, search and investigative experiment. A study of the tactics of the specified investigative (search) actions during the investigation of bribery8 provocation was conducted. It has been investigated that in the context of researching the basics of the methodology of investigation of criminal proceedings based on the facts of provocation of bribery, it is advisable to talk about the use of four main forms of application of special knowledge: the appointment of forensic examinations; involving a specialist to participate in investigative (search) actions; advisory and reference assistance of a specialist; direct use of special knowledge by the investigator. It has been established that the use of special knowledge in the form of involving a specialist in investigative (search) actions during the pre-trial investigation of bribery provocation can be implemented during the control of the commission of a crime, which in most cases, during the investigation of bribery provocation, was carried out in the form of a special investigator experiment It was established that during the pre-trial investigation of criminal proceedings on provocation of bribery, the following types of forensic examinations should be appointed: examination of substances, materials and products; handwriting expert; technical and forensic; technical examination of documents; linguistic; phonoscopic. The tasks that solve these types of expert research, as well as the questions that should be put to the expert’s decision, are studied. The scientific results of the dissertation give rise to conclusions and recommendations of both theoretical and practical significance.