Деякі питання застосування Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Страсбурзького суду в юридичних позиціях Конституційного Суду України

Abstract

Стаття присвячена окремим питанням застосування Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Страсбурзького суду в юридичних позиціях Конституційного Суду України. Розкривається сутність впливу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практики Європейського суду з прав людини на здійснення конституційної юстиції в Україні. На основі аналізу рішень Конституційного Суду України продемонстровано випадки застосування практики Європейського суду з прав людини органом конституційного контролю в Україні для формулювання юридичних позицій щодо конституційності (неконституційності) положень національного законодавства та під час офіційного тлумачення Конституційним судом Конституції України. Виокремлено два підходи до застосування рішень Європейського суду з прав людини органами конституційної юрисдикції: імперативний (застосування прецедентної практики Страсбурзького суду є обов’язковим) та диспозитивний (конституційні суди застосовують рішення ЄСПЛ з метою додаткового обґрунтування своїх рішень). Зазначено, що Конституційний Суд використовує рішення Європейського суду з прав людини для формування власних юридичних позицій, в результаті чого вони фактично стають змістовним елементом мотивувальної частини його рішення. Зроблено висновок, що рішення Європейського суду є джерелом права в Україні. Завдяки аналізу рішень Конституційного Суду України в галузі прав людини зроблено висновок про вироблення Судом національної доктрини прав людини, яка спирається на правовий фундамент вітчизняного законодавства, положення Конвенції 1950 р., та рішення Страсбурзького суду. Стверджується, що в системі державного механізму Конституційний Суд України виконує важливу роль інструмента впровадження європейських стандартів прав людини. The article is devoted to specifc issues of the application of the European Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the practice of the Strasbourg Court in the legal positions of the Constitutional Court of Ukraine. The essence of the influence of the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950 and the practice of the European Court of Human Rights on the implementation of constitutional justice in Ukraine is revealed. Based on the analysis of decisions of the Constitutional Court of Ukraine, cases of application of the practice of the European Court of Human Rights by the constitutional control body in Ukraine to formulate legal positions regarding the constitutionality (unconstitutionality) of provisions of national legislation and during the offcial interpretation of the Constitution of Ukraine by the Constitutional Court are demonstrated. Two approaches to the application of decisions of the European Court of Human Rights by bodies of constitutional jurisdiction are distinguished: imperative (the application of precedent practice of the Strasbourg Court is mandatory) and dispositive (constitutional courts apply the decisions of the ECHR for the purpose of additional justifcation of their decisions). Thanks to the analysis of the decisions of the Constitutional Court of Ukraine in the feld of human rights, it was concluded that the Court developed a national doctrine of human rights, which is based on the legal foundation of domestic legislation, the provisions of the 1950 Convention, and the decision of the Strasbourg Court. It is claimed that in the system of the state mechanism, the Constitutional Court of Ukraine plays an important role as an instrument for the implementation of European human rights standards.