Реляційна техніка у широкому і вузькому розумінні

Abstract

У статті актуалізується історія реляційної техніки, яка призводить до формування реляційної техніки у широкому і вузькому розумінні. В такій історії виділяються домодерний (1500- 1800 рр.) і модерний (1900 р. і до сьогодні) періоди, а XIX століття вважається перехідним періодом, в кінці якого можна говорити про початок співіснування реляційної техніки у широкому і вузькому розумінні. Реляційна техніка в широкому розумінні – це бінарна (матеріальноі процесуально-правова) методика складання реляції (реферат, експертний висновок (вотум), присуд), тоді як реляційна техніка у вузькому розумінні – це ізольована і небінарна (тільки матеріально-правова) методика складання експертного висновку. В останньому випадку йдеться про експертний стиль опрацювання правової справи, який, за походженням, можна вважати реляційною технікою. Його функцією є складання ізольованого експертного висновку, тобто висновку, який є самостійним документом порівняно з експертним висновком (вотумом), який готується в рамках реляційної техніки в широкому розумінні. Охарактеризовано співіснування реляційної техніки у широкому і вузькому розумінні. Засобом для досягнення поставленої мети є відповіді на питання про те, що таке реляційна техніка в широкому і вузькому сенсі і як співвідноситься ці два різновиди. У статті взято за основу і розвинуто позицію, що реляційна техніка у вузькому розумінні, а сьогодні і реляційна техніка в широкому розумінні можуть ґрунтуватися на виникненні поділу норм на основні і допоміжні, а основних норм – на правіжні норми (Anspruch), норми-відведення (Einwendung) і норми-заперечення (Einrede), тобто на норми, які обґрунтовують виникнення дійсного суб’єктивного права або його абсолютно чи відносно заперечують. Водночас показано, що домодерна, модерна і перехідна історія реляційної техніки містить також й інші стимули для виникнення дихотомії реляційної техніки. Встановлено, як реляційна техніка в широкому і вузькому розумінні використовується в останні десятиліття в навчальній практиці Німеччини. Зроблено висновок, що реляційна техніка в обох варіантах заслуговує на ретельну увагу в Україні. The article under study actualizes the history of relational technique, which leads to its formation in broad and narrow senses. Within this sort of history, it distinguishes between pre-modern (1500- 1800) and modern (1900 and up to present) periods, whereas the XIX century is regarded as a transitive stage, the end of which is marked with the coexistence of relational technique in broad and modern senses. Relational technique in the broad sense is a binary (substantive- and procedurallegal) method of drawing up a relation (abstract, expertise opinion (votum), decision), while relational technique in the narrow sense is an isolated and non-binary (only substantive-legal) method of drawing up an expertise opinion. In the latter case, it is an expertise style of processing a legal case, which, by origin, can be considered as relational technique. Its function is to draw up an isolated expertise opinion, i.e., an opinion which is an independent document as compared to an expertise opinion (votum) prepared within relational technique in the broad sense. The purpose of the article is to reveal the coexistence of relational technique in broad and narrow senses. In order to achieve this goal, it is essential to fnd out the essence of relational technique in broad and narrow senses, as well as to determine how these two types correlate with each other. The article takes as a basis and develops the idea that relational technique in the narrow sense (and today also relational technique in the broad sense) can rely on the division of norms into basic and auxiliary. What is more, basic norms may be split into claim norms (Anspruch), norms of justifcation (Einwendung) and norms of negation (Einrede), i.e., norms, which justify the emergence of a valid subjective right or deny it absolutely or relatively. At the same time, the article shows that the premodern, modern and transitional history of relational technique also contain and other stimuli for the emergence of the relational technique dichotomy. In conclusion, the article demonstrates how relational technique in broad and narrow senses has been used in recent decades in educational practice in Germany. Relational technique in both versions deserves careful attention and study in Ukraine.