Coping with the horror of combat experience through archetypal identifications with figures of popular fiction in combatants: a case study

Abstract

The importance of symbolic means of enduring traumatic circumstance is paramount to trauma treatment in the approach of analytical psychology. The case of patient J. illustrates the work of this principle in the immediate situation of trauma, and in building a connection with his therapist in rehab. The content analysis of his stories and dreams suggests increased ease of connecting with his emotions, when using the symbols and characters of a fictional universe to describe them, and an ability to perceive and integrate all sides of his traumatic experience without suffering dissociation. The purpose of the study is to demonstrate the impact of cultural imagery, relevant to the patient, for integration of their traumatic experience. The methods used for conducting the study are unstructured interviewing and content analysis. In this particular case a pattern has been noticed: use of the archetypal identifications with fictional characters and concepts has helped the patient express and integrate more experiences and affects, thus creating a relationship of the Ego to these experiences. In stories and dreams, that contained the imagery, the patient has used more verbal markers for emotional states generally, and they appear predominantly positive. In stories devoid of the fictional imagery there were less emotional markers with an equal distribution of positive and negative ones. Furthermore, the ability of the therapist in this case study to relate to the particular popular medium the patient has used for his descriptions, helped in creating a more robust therapeutic alliance, since an unfamiliarity of hospital staff with the material made it difficult for them to understand many of patients’ jokes and references, as reported by the patient. While not being a critical element of the alliance, this shared symbolic field proved to help establish a specific and helpful point of contact with the patients’ experience. Важливість символічних засобів для подолання травматичних обставин є вагомою в лікуванні травми в психологічному підході аналітичної психології. Справа пацієнта Ж. ілюструє роботу цього принципу в негайній ситуації травми та встановленні зв'язку з його терапевтом у реабілітаційному центрі. Аналіз контенту історій і снів пацієнта вказує на підвищену здатність з'єднуватися з його емоціями, коли він використовує символи та персонажі фікційного світу для їх опису, а також здатність сприймати та інтегрувати всі сторони свого травматичного досвіду без розщеплення. Мета дослідження полягає в демонстрації впливу культурної фікції, яка є важливою для пацієнта, на інтеграцію травматичного досвіду. Методи, використані для проведення дослідження, – це неструктуроване інтерв'ювання та аналіз контенту. У цьому конкретному випадку було помічено наступний шаблон: використання архетипічних ідентифікацій із персонажами та концепціями з фікційних світів допомогло пацієнту виражати та інтегрувати більше досвідів і впливів, тим самим створюючи реляцію Его до цих досвідів. В історіях та снах, які містили фікційні образи, пацієнт використовував більше вербальних маркерів емоційних станів загалом, і вони виявлялися переважно позитивними. В історіях, позбавлених фікційної уяви, було менше емоційних маркерів із рівномірним розподілом позитивних і негативних. Крім того, здатність терапевта в цьому випадку співвідноситися з певним популярним носієм, який пацієнт використовував для своїх описів, допомогла створити більш міцний терапевтичний союз, оскільки незнайомство медичного персоналу з матеріалом ускладнило їм розуміння багатьох жартів та посилань пацієнта, як він сам повідомив. Хоча це не є критичним елементом союзу, таке спільне символічне поле допомогло встановити конкретну й корисну точку контакту з досвідом пацієнта.