The impact of the relocation of enterprises in Ukraine and abroad on the realization of socio-economic, cultural and labour rights (Scopus)

Abstract

The relevance of the article is determined by the fact that the consequences of the relocation of the company (enterprise) in Ukraine affect the realization of human rights and the activity of the enterprise as a whole. The purpose of the article is to study the current state of legal regulation of enterprise relocation, human rights (employee, family members, etc.). One of the main methodological techniques of research is a comparative approach. The legislation of different countries of the world, which regulates the issue of company relocation, is analysed in a comparative legal direction. The relationship between the norms of international law and the legislation of Ukraine regarding the implementation of international principles of human rights, enshrined in international legal acts, into the legal system of Ukraine, in particular regarding the relocation of the enterprise, was revealed. The practice was studied and the consequences of the relocation of the enterprise were revealed. The advantages and disadvantages of enterprise relocation are considered. Special attention is paid to the psychological consequences of the relocation of enterprises in Ukraine and abroad. The peculiarities of the impact of the relocation of enterprises on socio-economic, labour, and cultural aspects have been determined. It is noted that the value idea of “preserving their rights” is the foundation of the observance of human rights. It is emphasized that the implementation of outlined human rights must be considered in the process of strategic relocation planning. The practical signifcance of the study is that the conclusions and proposals formulated in the scientifc article will contribute to the improvement of the mechanism of human rights protection due to the consequences of the relocation of the enterprise, the need to consider the needs of vulnerable segments of the population – employees of pre-retirement age, disabled people, children of employees. The generalization of the results of the work is designed to improve Ukrainian legislation in the feld of human rights, as well as to implement into Ukrainian practice foreign norms and standards for the protection of human rights, such as socio-economic, cultural, and labour rights. Актуальність статті зумовлено тим, що наслідки релокації компанії (підприємства) в Україні впливають на реалізацію прав людини та на діяльність підприємства загалом. Мета роботи – вивчити сучасний стан нормативно-правового регулювання релокації підприємства а аспекті прав людини (працівника, членів його сімʼї тощо). Один з основних методологічних прийомів дослідження – компаративний підхід. Порівняльноправовий метод дав змогу зіставити законодавство Німеччини, Великобританії та інших зарубіжних країн, яке регулює питання релокації підприємства. Досліджено проблему формування соціально-економічного та правового потенціалу інституту релокації. Виявлено співвідношення норм міжнародного права та законодавства України щодо імплементації міжнародних засад прав людини у правову систему України, зокрема щодо релокації підприємства. Досліджено практику та окреслено наслідки релокації підприємства. Розглянуто переваги та недоліки релокації підприємства. Особливу увагу приділено загрозливим наслідкам релокації підприємств в Україні та інших країнах. Визначено особливості впливу релокації підприємств на соціально-економічні та культурні права людини. Зазначено, що в основі дотримання прав людини – ціннісна ідея збереження їхніх прав. Підкреслено, що реалізація окреслених прав людини має бути врахована в процесі стратегічного планування релокації. Практичне значення дослідження полягає в тому, що сформульовані в ньому висновки і пропозиції сприятимуть покращенню механізму захисту прав людини в процесі релокації підприємства, тобто урахуванню потреб вразливих верств населення: працівників передпенсійного віку, людей з інвалідністю, дітей працівників тощо. Узагальнення результатів наукової роботи спроєктовано на удосконалення законодавства України у сфері прав людини, а також на імплементацію в українську практику зарубіжних норм і стандартів щодо захисту прав людини, зокрема соціально-економічних та культурних.