Адміністративно-правові засади регулювання обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки: реферат

Abstract

Дисертація є першим комплексним дослідженням адміністративноправових засад регулювання обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки, в якому наведено теоретичні, методологічні та організаційно-правові засади відповідності обмеження права на інформацію інтересам національної безпеки. У дисертації набула подальшого розвитку ідеологема побудови інформаційного суспільства, відповідно до якої кожен на свій вибір має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (контент) усно, письмово чи в інший спосіб, але здійснення цих прав позиціонується як таке, що може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Наголошено на доцільності використання «права на інформацію» для узагальнення комплексу прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, реалізація яких тією чи іншою мірою забезпечує розбудову інформаційного суспільства та загальну цифровізацію держави, а також найчастіше трактується як право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (контент). Запропоновано визначення термінів «інформація (контент)», «одиниця інформаційного ресурсу». Акцентовано на відсутності широкої практики обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки в умовах розбудови ліберальної державної політики й відкритого інформаційного суспільства. Можливість обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки розглянуто у взаємозв’язку з механізмом правового регулювання на міжнародному і вітчизняному рівнях. До обмеження права на інформацію (контент) віднесено окремі види інформаційної діяльності, які були об’єднані в систему інформаційних обмежень (за формою інформаційної діяльності), способів та методів обмеження права на інформацію. В основу рішення щодо обмеження права на інформацію (контент) покладено принцип детермінізму обмеження права на інформацію інтересами національної безпеки. Проаналізовано механізми практичного обмеження права на інформацію (контент) в інтересах національної безпеки та правозастосовну практику використання механізмів компенсаційного обмеження права на інформацію (контент) відповідно вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сформульовано вимоги до суб’єктів обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки. Запропоновано Концепцію відповідності інтересам національної безпеки обмеження права на інформацію на основі встановлення: доречності способів (засобів) обмеження; необхідності обмеження права на інформацію та мінімальних обсягів інформаційних ресурсів (контенту), що обмежуються; пропорційності встановлення обмеження визначеним загрозам національній безпеці та ймовірним негативним наслідкам для державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України; реальності й законності (правомірності) обмеження. Проаналізовано форми оскарження обмеження права на інформацію (контент). The thesis is the first comprehensive study of the administrative and legal principles governing restrictions of the right to information in the interests of national security, which provides theoretical, methodological organizational and legal foundations for the compliance of the restriction of the right to information with the interests of national security. The ideology of constructing an information society is presented and developed in the dissertation. Due to the doctrine each individual has the right to freely collect, store, use and distribute information (content) in oral, written, or alternative forms. However, the exercise of these rights is considered subject to legal constraints in the interests of national security, territorial integrity, or public order. This is aimed at preventing disturbances or crimes, safeguarding public health, protecting the reputation or rights of others, preventing the disclosure of confidential information, and maintaining the authority and impartiality of the judiciary. The author emphasizes that the «right to information» is used to generalize a set of rights, freedoms and obligations of a person and a citizen, the implementation of which to some extent ensures the development of the information society and the overall digitalization of the State, and is also most often interpreted as the right to freely collect, store, use and disseminate information (content). The guarantee of the right to information (content) is recognized as the active actions of the State and the obligation of the legislator to direct its efforts to the normative denial of restrictions on the right to information (content) in the information society due to the existence of public interest in the realization of the relevant content. The author proposes to define information (content) as any information and/or data that reflects the content (composition) of a certain unit of an information resource and can be stored on material carriers or in digital (electronic) form. The definition of the term «unit of information resource» is proposed. The author emphasizes that there is no widespread practice of restricting the right to information in the interests of national security in the context of development of a liberal state policy and an open information society, which has led to the perception of restriction of the right to information in the interests of national security as a failure to comply with the requirements of current legislation, which negates all efforts of lawmakers to properly regulate social relations and contributes to the emergence of discrepancies between regulatory and legal provisions and activities related to their implementation. The possibility of restricting the right to information in the interests of national security has been considered both at the international and domestic levels, in connection with the mechanism of legal regulation, which is recognized as a prerequisite for the restriction itself. Restrictions on the right to information (content) include certain types of information activities which have been combined into a system of information restrictions (by the form of information activities), ways and methods of restricting the right to information in the interests of national security. Separately, the author suggests that the subject of restriction of the right to information should focus his/her attention on the phenomena with which his/her activities in the interests of national security are related or interact (activity-based approach). The decision to restrict the right to information (content) is based on the principle of determinism of the restriction of the right to information by national security interests. The author analyzes the mechanisms of practical restriction of the right to information (content) in the interests of national security (administrative law, economic law, criminal law, civil law, international law, and other public law mechanisms of restriction of the right to information). They are based on the statutory regime of temporary general or specific individual suspension or narrowing of the scope of the right to information, which is carried out by the specified specially authorized entities (elements) in order to protect state sovereignty, territorial integrity, democratic constitutional order and other national interests of Ukraine from real and potential threats. The author analyzes the law enforcement practice of using the mechanisms of compensatory restriction of the right to information (content) and application of restriction of the right to information with «least losses» of information entities based on the practice of providing a legal assessment by a court of each case of restriction of the right to information (content) in the form of a «three-part test» in accordance with the requirements of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. The author formulates the requirements for the subjects of restriction of the right to information in the interests of national security, which relate to certain forms, means, ways and methods of their activities, mechanisms for implementing and assessing the legality and proportionality of their application of the relevant restrictions on the right to information (content). The author builds a system of subjects of restriction of the right to information in the interests of national security, which consists of subsystems of the state information policy (general subjects), direct regulation of restriction of the right to information (content) by special subjects, and application of legislation on restriction of the right to information by administrative courts. The author proposes the concept of compliance of the restriction of the right to information with the national security interests based on the following: the appropriateness of the restriction of the right to information and the methods (means) of restriction chosen by regulators in the interests of national security; the need to restrict the right to information and the minimum volumes of information resources (content) restricted in the interests of national security; proportionality of the restriction to the identified threats to national security and the likely negative consequences for the State sovereignty. The author analyzes the forms of appeal against restriction of the right to information (content) as a type of direct appeal to the competent authority for restoration of the right to information (content) and compensation for damages. It is generalized that the exercise of the right to appeal against restriction of the right to information (content) in the interests of national security is possible in any of the existing forms of appeal, namely, out-of-court (administrative) and court appeal. A special form of appeal against restriction of the right to information in the interests of national security is recognized as a person's appeal to the national security entity to explain its actions in accordance with the requirements of Article 40 of the Constitution of Ukraine and the Law of Ukraine «On Citizens' Appeals», which cannot be considered a manifestation (type) of administrative appeal.