Open science: from theory to practices (Ukrainian and Chinese perspectives)

Abstract

Статтю присвячено аналізу того, як ідеї відкритої науки знаходять шлях до дослідницької практики вищих навчальних закладів, зокрема на прикладах України та Китаю. Виявлено, що на даний момент більшість дослідників не володіють належною інформацією про концепцію відкритої науки, її орієнтири майже відсутні в нормативних документах і стратегіях розвитку ЗВО, а лише починають з’являтися в планах і деклараціях національного рівня. Демонструється, що на даний момент у центрі уваги як на національному, так і на інституційному рівнях знаходяться лише практики впровадження нижчого, «процедурного» аспекту відкритої науки, зокрема розвиток відкритого доступу до даних та інформації, тоді як підтримка цінностей демократії та академічної свободи залишається переважно декларативною. Стверджується, що відкрита наука» – це не просто просування відкритого доступу та розбудова відповідної інфраструктури, а ціла парадигма відкритості та демократизації дослідницьких практик, включаючи їх децентралізацію та відмову від нав’язаної ззовні орієнтації на кількісні та формальні показники ефективності дослідження. Втілення задекларованих у нормативних документах та стратегіях розвитку цінностей академічної свободи та демократії у повсякденну дослідницьку практику виявляється особливо складним з огляду на централізовані традиції управління, властиві багатьом країнам світу, зокрема Україні та Китаю. Проте деякі з практик, які більш-менш успішно реалізуються в Китаї та інших країнах регіону Південно-Східної Азії, що перебувають приблизно на тому ж етапі руху від надмірної централізації системи вищої освіти до її демократизації, можуть виступати корисними взірцями для України. The article is dedicated to the analysis of how the ideas of Open Science find their way to the research practices in higher educational institutions, particularly on the examples of Ukraine and China. It is revealed that the at the moment most researchers do not possess adequate information about the concept of Open Science, its guidelines are almost absent from regulatory documents and strategies for the development of HEIs, and they just start to appear in plans and declarations of the national level. It is shown that for now only the practices of implementing the lower “procedural” aspect of Open Science, in particular the development of open access to data and information, are in the focus of attention at both national and institutional levels, while the support for the values of democracy and academic freedom mostly remains a declaration. Open Science is argued to be not just the promotion of open access and the building of the corresponding infrastructure, but the whole paradigm of openness and democratization of research practices, including their decentralization and the abandonment of the externally imposed orientation on quantitative and formal indicators of the research effectiveness. It is found to be especially difficult to implement the values of academic freedom and democracy declared in normative documents and development strategies into everyday research practice considering the centralized traditions of management peculiar to many countries of the world, including Ukraine and China. Still, some of the practices that are being more or less successfully realized in China and other countries of the Southeast Asian region, which are at approximately the same stage of movement from excessive centralization of the higher education system to its democratization, are argued to be useful as examples for Ukraine.