Стан та запобігання домашньому насильству в Україні у період воєнного стану

Abstract

У статті зазначено, що проблеми домашнього насильства в період військової агресії загострюються і під впливом різних причин можуть залишатися невидимим або мати неналежне реагування з боку суспільства. Здійснено теоретико-порівняльний аналіз терміну «домашнє насильство», виділено правову характеристику домашнього насильства, визначено види домашнього насильства та причини його прояву як соціально-негативного явища. Проаналізовано кількість звернень до правоохоронних органів щодо вчинення домашнього насильства загалом, та, шляхом порівняння, виокремлено кількості заяв щодо скоєння насильства над дітьми. Підкреслено, що насильство може мати різні форми, динаміку та ступені інтенсивності, але завжди присутнім є факт порушення однією людиною прав і свобод іншої людини. Стаття містить аналіз чинників, пов’язаних із більшою ймовірністю проявів насильства, та чинників, що можуть сприяти збільшенню домашнього насильства під час війни (страх, невпевненість, відчуття безпорадності та розгубленості; соціально-економічна нестабільність та втрата роботи; вимушене переселення та втрата безпечного оточення й усталеного міжособистісного простору; порушення сімейної динаміки та стосунків; підвищене вживання алкоголю та наркотиків; легкий доступ до різних видів зброї; виникнення посттравматичного стресового синдрому тощо). Проаналізовано причини зменшення показників кількості звернень до Національної поліції України стосовно випадків насильства (самостійне нівелювання постраждалою цієї проблеми; необхідність вирішення інших нагальних проблем; знаходження постраждалої в тимчасовій окупації або в зоні ведення бойових дій; відсутність довіри органам й інституціям у приймальних громадах; проживання в тимчасових притулках, де немає вільного доступу до мобільного зв’язку й інтернету; вимушене переміщення людей в інші регіони країни та за кордон, в іншомовне середовище. Мовний бар’єр і відсутність знань стосовно особливостей реагування у країні на випадки домашнього насильства; зниження швидкості реагування працівників поліції у зв’язку із залученням працівників в охороні громадського порядку особливо в районах, наближених до зони бойових дій тощо). The article states that the problems of domestic violence in the period of military aggression are exacerbated and, under the influence of various reasons, may remain invisible or have an inappropriate response from society. A theoretical and comparative analysis of the term "domestic violence" was carried out, the legal characteristics of domestic violence were highlighted, the types of domestic violence and the reasons for its manifestation as a socially negative phenomenon were determined. The number of appeals to law enforcement agencies regarding the perpetration of domestic violence in general was analyzed, and, by way of comparison, the number of statements regarding the perpetration of violence against children was singled out. It is emphasized that violence can have different forms, dynamics and degrees of intensity, but the fact that one person violates the rights and freedoms of another person is always present. The article contains an analysis of factors associated with a greater likelihood of violence and factors that may contribute to an increase in domestic violence during war (fear, insecurity, feelings of helplessness and confusion; socio-economic instability and job loss; forced displacement and loss of a safe environment and established interpersonal space, disruption of family dynamics and relationships, increased use of alcohol and drugs; easy access to various types of weapons; occurrence of post-traumatic stress syndrome, etc.). The reasons for the decrease in the number of appeals to the National Police of Ukraine regarding cases of violence were analyzed (the victim’s independent leveling of this problem; the need to solve other urgent problems; the victim’s location in a temporary occupation or in a zone of hostilities; lack of trust in bodies and institutions in host communities; living in temporary shelters, where there is no free access to mobile communications and the Internet; forced relocation of people to other regions of the country and abroad, to a foreign language environment. Language barrier and lack of knowledge regarding the peculiarities of the country's response to cases of domestic violence; decrease in the response speed of police officers in connection with the involvement of officers in the protection of public order, especially in areas close to the combat zone, etc.).