Самоменеджмент в системі підвищення конкурентоспроможності сучасного підприємства: виклики безпеки

Abstract

Метою дослідження є характеристика особливостей самоменеджменту в системі підвищення конкурентоспроможності сучасного підприємства. Доведено, що у контексті сучасного підприємства самоменеджмент відіграє вирішальну роль у стимулюванні інновацій, гнучкості та залученості співробітників. Визначено, що самоменеджмент за своєю суттю є прогресивною організаційною концепцією, в якій контроль і прийняття рішень розподілені по всій організації, а не централізовані в традиційній ієрархічній структурі управління. Встановлено, що Самоменеджмент стимулює співробітників до саморозвитку та навчання. Постійне вдосконалення навичок та знань не лише сприяє особистісному зростанню, але й підвищує ефективність та конкурентоспроможність підприємства в цілому. Визначено ключові характеризуючі ознаки сучасного самоменеджменту. Охарактеризовано та доведено, що самоменеджмент сприяє довгостроковій стійкості та стійкості підприємства. Визначено, що самоменеджмент — це більше, ніж просто стиль управління; це стратегічний підхід, що відповідає динамічному характеру сучасного бізнесу. Доведено, що впровадження розвиненої системи самоменеджмент на підприємстві може дати суттєві позитивні результати, насамперед за рахунок підвищення операційної ефективності, розвитку культури розширення прав та можливостей та інновацій, а також підвищення загальної організаційної стійкості. Визначено, що самоменеджмент сприяє розвитку культури розширення прав та можливостей та інновацій. Коли співробітникам надається автономія в управлінні своєю роботою та ухваленні рішень, це розвиває почуття власності та відповідальності за свою роль. Встановлено, що впровадження розвиненої системи самоменеджменту на підприємстві може призвести до підвищення операційної ефективності, культури розширення прав та можливостей та інновацій, а також більшої організаційної стійкості. The purpose of the study is to characterize the peculiarities of selfmanagement in the system of enhancing the competitiveness of a modern enterprise. It has been proven that in the context of a modern enterprise, self-management plays a crucial role in stimulating innovation, flexibility, and employee engagement. It is determined that self-management by its nature is a progressive organizational concept, in which control and decision-making are distributed throughout the organization, rather than centralized in the traditional hierarchical management structure. It has been established that self-management stimulates employees to selfdevelopment and learning. Continuous improvement of skills and knowledge not only contributes to personal growth but also increases the efficiency and competitiveness of the enterprise as a whole. The key characterizing features of modern self-management have been identified. It has been characterized and proven that self-management contributes to the long-term sustainability and resilience of the enterprise. It is determined that self-management is more than just a management style; it is a strategic approach that corresponds to the dynamic nature of modern business. It has been proven that the implementation of a developed selfmanagement system in an enterprise can yield significant positive results, primarily due to increased operational efficiency, development of a culture of expanded rights and opportunities and innovation, as well as increased overall organizational resilience. It has been determined that self-management promotes the development of a culture of expanded rights and opportunities and innovation. When employees are given autonomy in managing their work and making decisions, it develops a sense of ownership and responsibility for their role. It has been established that the implementation of a developed self-management system at an enterprise can lead to increased operational efficiency, a culture of expanded rights and opportunities and innovation, as well as greater organizational resilience.