Процесуальне відображення порушень правил дорожнього руху у протоколах про адміністративне правопорушення

Abstract

Гарантування безпеки дорожнього руху – пріоритет для України. Держава встановлює норми регулювання, стандарти та правила для транспорту, а також вимоги до технічного стану обладнання та кваліфікації учасників руху. Однак, основна увага зосереджується на дієвості правил дорожнього руху. Проблема відповідальності за порушення правил дорожнього руху (надалі також – ПДР) є актуальною, особливо в умовах постійного розвитку транспортної системи та міжнародного співробітництва. Мета статті – проаналізувати судову практику щодо відповідальності за порушення ПДР та виявити вплив неправильного цитування Правил на прийняття судами рішень. Автором розглядаються випадки, коли відсутнє посилання на відповідні положення ПДР у протоколі, або їх неправильне зазначення мають наслідком неможливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, а саме: 1) помилки у виборі пункту ПДР або його не зазначення; 2) посилання на пункт ПДР без роз’яснення у протоколі, яким чином відбулося порушення вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; 3) зазначення у протоколах про адміністративні правопорушення більш ніж одного пункту ПДР, який вважають порушеним; 4) відсутність єдності у судовій практиці з приводу застосування окремих положень ПДР; 5) бланкетний характер частини норм ПДР, що передбачає необхідність звернення до численних ДСТУ. У статті також розглядаються процесуальні можливості суду у випадку встановлення однієї з вищенаведених ситуацій. У випадку, якщо наявні вищенаведені проблеми застосування положень ПДР, суд позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення по адміністративній справі, що має наслідком: 1) повернення адміністративного матеріалу на доопрацювання або 2) закриття справи, оскільки суддя позбавлений можливості встановити наявність вини особи у вчиненні правопорушення або 3) закриття провадження у справі у зв’язку з іншими обставинами, передусім, закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Вибір одного з цих варіантів, а саме: чи повертати матеріали справи на доопрацювання, чи закривати провадження належить до дискреційних повноважень суду. Ensuring road safety is a priority for Ukraine. The state establishes regulations, standards, and rules for transportation, as well as requirements for the technical condition of equipment and the qualifcations of road users. However, the primary focus is on the effectiveness of road trafc rules. The issue of responsibility for violations of road trafc rules (hereinafter also referred to as RTR) is pertinent, especially in the context of ongoing development of the transportation system and international cooperation. The purpose of the article is to analyze the judicial practice regarding responsibility for violations of trafc rules and to identify the impact of incorrect citation of the Rules on the decisions made by the courts. The author examines cases where the absence of references to relevant provisions of the RTR in the protocol, or their incorrect specifcation, result in the impossibility of considering cases of administrative offenses in the feld of road safety. Specifcally: 1) errors in selecting the RTR section or its omission; 2) failure to reference the specifc section of the Road Trafc Regulations without explanation in the protocol, indicating how the violation of legislation regarding road safety occurred; 3) Mentioning in the protocols of administrative offenses more than one section of the RTR considered violated; 4) lack of unity in judicial practice regarding the application of specifc provisions of the Road Trafc Regulations; 5) blanket nature of certain RTR norms, necessitating reference to numerous State Standards. The article also examines the procedural options available to the court in the event of establishing one of the aforementioned situations. If the aforementioned issues regarding the application of the rules of the road are present, the court is deprived of the opportunity to make a lawful and well-founded decision in the administrative case, resulting in: 1) returning the administrative material for revision or 2) closing the case, as the judge is unable to establish the guilt of the person in committing the offense, or 3) closing the proceedings in the case due to other circumstances, primarily the expiration of the deadlines for imposing administrative penalties, as provided for in Article 38 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses. The choice between returning case materials for further refnement or closing proceedings falls within the discretionary powers of the court.