«Intourist» department in Lviv: legal basis, economic condition and excursion activity (the mid-1960s) (Web of Science)

Abstract

Мета дослідження – визначення правових засад діяльності, особливостей господарського розвитку та організації екскурсій відділенням ВАТ “Інтурист” у Львові у середині 1960-х рр. Методологія дослідження визначається міждисциплінарним підходом (історія, право, економіка) і базується на загальнонаукових і спеціально-наукових методах, передусім ретроспекції та історичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що на основі документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України відтворено особливості діяльності відділення ВАТ “Інтурист” у Львові. Набута інформація дає можливість зрозуміти принципи функціонування туристичної сфери в умовах повного державного контролю та спростовує усталені стереотипи про високий рівень забезпечення й обслуговування іноземних громадян. Висновки. У середині 1960-х рр. совєтське керівництво перейнялося поліпшенням іміджу країни серед іноземців та збільшенням ефективності господарювання в туристичній сфері. З цією метою, зокрема, було утворене Управління з іноземного туризму при Раді Міністрів Української РСР. У його системі діяло Всесоюзне акціонерне товариство “Інтурист”, відділення якого функціонувало у Львові. Хоч за кількістю туристів у 1960-х рр. Львів поступався декільком українським містам, чисельність іноземних відвідувачів з кожним роком зростала. Вочевидь, їхня чисельність у місті могла бути суттєво більшою, проте існували об’єктивні причини, які гальмували розвиток туристичної активності (закритість країни, штучні обмеження візитів до Львова через “неблагонадійність” багатьох його мешканців, неможливість без спеціального дозволу відхилятися від затвердженого маршруту, хронічні проблеми у сфері обслуговування тощо). Отже, невід’ємною частиною діяльності “Інтуристу” виступала ідеологічно-пропагандистська робота з іноземцями, покликана нівелювати недоліки побутового характеру. Екскурсійні маршрути визначались у такий спосіб,, щоб показати “велич соціалізму”. Водночас Управління з іноземного туризму прагнуло збільшити валютні надходження від перебування іноземців у Львові. Саме тому значну увагу в “Інтуристі” приділяли продажам сувенірів за валюту, проте їхній вибір був обмеженим і не відповідав запитам туристів. Подібна ситуація склалася і з продажем ювелірних виробів, до того ж, проблемним залишалося упакування і маркування таких товарів. Оскільки пропозиція послуг не задовольняла попит, поза стінами “Інтуристу” розвинувся “чорний ринок” / спекулятивна торгівля. Попри всі труднощі, господарсько-фінансовий стан львівського відділення “Інтурист” був кращим, аніж в інших реґіональних відділеннях товариства. Ефективність господарювання у туристичній галузі понижувалася відсутністю конкуренції та особливостями командно-адміністративної економіки, яка звужувала свободу діяльності, ставила їхні ініціативи у залежність від рішень центру. Перспективним напрямом дослідження залишається вивчення “індивідуальної роботи” з іноземними туристами та практики службових зловживань працівниками “Інтуристу”. The purpose of the research is to determine legal basis, economic condition and excursion activity of “Intourist” department in Lviv in the mid-1960s. The research methodology is defned by an interdisciplinary approach (history, law, economics) and is based on general scientifc and special scientifc methods, frst of all, retrospection and historical analysis. The scientifc novelty of the research is that on the basis of the Central State Archive of Higher Authorities and Administration of Ukraine there have been reproduced the peculiarities of “Intourist” department activity in Lviv. The acquired information makes it possible to understand the principles of the tourism sphere functioning under the conditions of a full state control and refutes the stereotypes about the high level of provision and service of foreign citizens. The Conclusions. In the mid-1960s, the Soviet leadership focused on improving the country’s image among foreigners and increasing the management efciency in the tourism sector. For this purpose, in particular, the Department of Foreign Tourism under the Council of Ministers of the Ukrainian SSR was established. The All-Union joint-stock company “Intourist” operated in its structure, the department of which operated in Lviv. In the 1960s Lviv was inferior to several Ukrainian cities in terms of the number of tourists, but the number of foreign visitors grew every year. Obviously, their number could be signifcantly higher in the city, but there were objective reasons that inhibited the development of tourist activity (closedness of the country, artifcial restrictions on visits to Lviv due to the “uncharitable” nature of many of its residents, impossibility of deviating from the approved route without special permission, constant problems in the service, etc.). Therefore, an integral part of the activities of “Intourist” was ideological and propaganda work with foreigners, aimed at eliminating the shortcomings of a domestic nature. Excursion routes were determined in such a way as to illustrate the “greatness of socialism”. At the same time, the Department of Foreign Tourism sought to increase foreign currency income due to the stay of foreigners in Lviv. That is why, “Intourist” focused on selling of souvenirs in currency, but their variety was limited and did not meet the needs of tourists. A similar situation arose with the sale of jewelry, besides, the packaging and labelling of such goods left much to be desired. Since the supply of services did not meet the demand of tourists, a “shadow market”/speculative trade developed outside the walls of “Intourist”. Despite all the difculties, the economic and fnancial condition of the Lviv department of “Intourist” was better than in other regional branches of the company. The management efciency in the tourism industry was reduced by the lack of a competition and the command-administrative economy, which restricted the freedom of activity and made the initiatives dependent on the decisions of the centre. A promising direction of the research remains the study of the so called “individual work” with foreign tourists and the practice of ofce power abuse by “Intourist” employees.