Аксіологічно-інституційний підхід взаємозв’язку між публічним управлінням і громадянами

Abstract

Досліджено аксіологічно-інституційний підхід взаємозв’язку між публічним управлінням і громадянами. Обґрунтовано, що ефективність публічного управління повинна відображати і прямі, і побічні результати управління, що виникають об’єктивно. З’ясовано, що якщо прямі результати відображають повноту, доцільність і наслідки імплементованих у суспільні відносини поставлених цілей та завдань публічного управління, то побічні результати дають змогу побачити їх обґрунтованість та обумовленість, рівень їхнього впливу на інші громадські явища. Крім того, дуже важливо відокремити результати, отримані внаслідок публічного управління, від тих, які можуть виникати внаслідок дії об’єктивних і, можливо, стихійних механізмів. Також з’ясовано, що система публічного управління формується під впливом різних факторів, наприклад, рівня розвитку конкретного суспільства, стану політичної культури, політичних традицій, панівних форм релігії, конкретної історичної ситуації і навіть територіально-географічних умов країни. Універсальною властивістю систем є їхня структурованість. Проте управління суспільними процесами має низку відмінних ознак: ієрархічність статусів елементів; цілеспрямованість, що формується і функціонує на основі певних норм і цінностей (монархічних, ліберально-демократичних, соціалістичних, релігійних та ін.); наявність у системі механізмів самоуправління; самосвідомість суб’єктів та об’єктів управління; формальні та неформальні відносини; організація (соціальна система і підсистема публічного управління, що її забезпечує, ‒ це завжди організована цілісність). Констатовано, що система публічного управління є складним утворенням, що формується із декількох підсистем, які є самостійними, але взаємопов’язаними. Скажімо, це: система керуюча (суб’єкт); система керована (об’єкт); комунікативна система ‒ система взаємодій між елементами керуючої та керованої систем: прямі і зворотні зв’язки, вертикальні та горизонтальні, що підпорядковують і підтримують тощо. The article examines the axiological-institutional approach of the relationship between public administration and citizens. It is substantiated that the effectiveness of public management should reflect both direct and indirect management results that arise objectively. It was found that if the direct results reflect the completeness, expediency and consequences of the goals and objectives of public administration implemented in social relations, then the indirect results allow us to see their validity and conditioning, the level of their influence on other social phenomena. In addition, it is very important to separate the results obtained as a result of public management from those that may arise as a result of the action of objective and possibly spontaneous mechanisms. It was also found that the public administration system is formed under the influence of various factors, for example, the level of development of a specifc society, the state of political culture, political traditions, dominant forms of religion, a specifc historical situation, and even the territorial and geographical conditions of the country. A universal property of systems is their structuredness. However, the management of social processes has a number of distinctive features: hierarchical statuses of elements; purposefulness, which is formed and functions on the basis of certain norms and values (monarchical, liberal-democratic, socialist, religious, etc.); availability of self-management mechanisms in the system; self-awareness of subjects and objects of management; formal and informal relations; organization (the social system and the subsystem of public administration that provides it is always an organized whole). Therefore, it was established that the public administration system is a complex entity formed from several independent but interconnected subsystems. For example, these are: control system (entity); the system is managed (object); communication system – a system of interactions between the elements of the controlling and controlled systems: direct and feedback, vertical and horizontal, subordinating and supporting, etc.