Перспектива державного управління щодо захисту суспільних цінностей у межах стратегії національної безпеки

Abstract

Здійснено спробу дослідити перспективу державного управління щодо захисту суспільних цінностей у межах стратегій національної безпеки. Обґрунтовано, що безпека була, є і, напевно, ще довго буде явищем, яке по-різному сприймають та визначають. Реальний вплив на безпеку держави мають політики, але підхід до визначення поняття безпеки, її трактування та типології формулюють учені. Наукові досягнення, пов’язані з ідентифікацією та поясненням суті безпеки, мають сенс, але чи є вони повністю вичерпними? Інтерпретація безпеки ґрунтується на когнітивній, мовній та прикладній точках зору, методах, які застосовуються у пізнанні. Результатом такої різноманітності є секторальний багатоаспектний підхід до безпеки, який не сприяє створенню спільної основи для її пізнання як універсальної, загальноприйнятої категорії, яка б сприймала результати окремих досліджень у спосіб, який був би зрозумілим для всіх, щоб знання про безпеку можна було транспонувати для практики та навчання. Через те, що безпека є предметом багатьох дисциплін, кожна з них охоплює та визначає безпеку для власних цілей. Отже, є чимало визначень, поглядів і класифікацій, систематизацій, типологій, типізацій і категоризацій поняття безпеки. Доведено, що в науковій літературі є два еквівалентні підходи до поділу (національної) державної безпеки: суб’єктивний та об’єктивний. Об’єктивний критерій виділяє багато видів безпеки. Найчастіше застосовується об’єктивний поділ безпеки щодо різних проблемних сфер, таких як: політична, військова, економічна, соціальна, культурна, ідеологічна, релігійна, морська, екологічна, енергетична та багато інших. Безсумнівно, тематичний список є відкритим і залежить від винахідливості його авторів і рівня деталізації поділів, наприклад: продукти харчування, гігієнічні вироби, правові аспекти та багато іншого. Суб’єктивний підхід стосується розташування джерел загроз для суб’єкта, всередині чи поза ним. Для держави внутрішня безпека означає стабільність і злагоду державного організму, тоді як зовнішня безпека – відсутність зовнішніх загроз для держави. The article attempts to investigate the perspective of public administration regarding the protection of public values within the framework of national security strategies. In the course of the research, it was substantiated that security was, is, and will probably be a phenomenon that is perceived and defned in different ways. Politicians have a real influence on the security of the state, but the approach to defning security, its interpretation and all typologies are the domain of scientists. Scientifc achievements related to the identifcation and explanation of the essence of security make sense, but is it completely comprehensive? The interpretation of security derives from a cognitive, linguistic and applied point of view, the methods used in cognition. The result of such diversity is a sectoral multifaceted approach to security, which does not contribute to the creation of a common basis for its knowledge, as a universal, generally accepted category that would perceive the results of individual studies in a way that would be understandable to all, so that knowledge about security can be transposed for practices and training. Because security is the subject of many disciplines, each one embraces and defnes security for its own purposes. Therefore, there are many defnitions, views and classifcations, systematizations, typologies, typifcations and categorizations. Thus, it is proved that in the scientifc literature there are basically two equivalent approaches to the division of (national) state security: subjective and objective. An objective criterion distinguishes many types of security. The most common is the objective division of security in relation to various problem areas, such as: political, military, economic, social, cultural, ideological, religious, maritime, environmental, energy, and many others. Of course, the topic list is open and depends on the ingenuity of its authors and the level of detail of the divisions made, for example: food, hygiene products, legal aspects and many others. The subjective approach concerns, frst of all, the location of sources of threats to the subject, inside or outside it. For the state, internal security means the stability and harmony of the state body, while external security means the absence of external threats to the state.