Legal nature of postponement of execution, change or establishment of the method and procedure of execution of a decision in civil proceedings

Abstract

This article is devoted to the general theoretical analysis of the legal nature of such a legal phenomenon as the postponement of execution, modifcation, or establishment of the method and procedure of executing a decision in civil proceedings, viewed through the lens of proposed doctrinal defnitions of this cross-sectoral legal institute. It is determined that in modern civil proceedings, issues of postponement and installment of execution, modifcation, or establishment of the method and procedure of executing court decisions are among the aspects that determine the effectiveness and fairness of justice. Attention is drawn to the fact that, under certain circumstances, postponement of execution, modifcation, or establishment of the method and procedure of executing a decision is more justifed and rational during the execution of a court decision. It is precisely these measures ‒ postponement, installment of execution, modifcation, or establishment of the method and procedure of execution ‒ that allow for balancing the interests of all participants in the enforcement proceedings, as well as creating the possibility for the actual execution of the court decision in the future. The article examines scientifc positions regarding the legal defnition of such concepts as postponement and installment of execution, modifcation of the method of executing court decisions, and modifcation of the procedure for their execution. Based on the analysis, it is concluded that postponement, installment of execution, modifcation, or establishment of the method and procedure of execution are primarily aimed at ensuring the timely, complete, and impartial execution of a decision, and thereby, the actual restoration of violated rights, freedoms, and interests of individuals. Consequently, by their legal nature, these measures are more about balancing the interests of the parties in enforcement proceedings, with the aim of ensuring the full execution of the court decision and achieving the ultimate goal of judicial protection ‒ the restoration of the violated right. Стаття присвячена загальнотеоретичному аналізу правової природи такого правового явища, як відтермінування виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення в цивільному судочинстві крізь призму запропонованих доктринальних визначень цього міжгалузевого правового інституту. Визначено, що у сучасному цивільному судочинстві питання відстрочення та розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судових рішень є одним із аспектів, що визначає ефективність і справедливість правосуддя. Звернено увагу на те, що в процесі виконання судового рішення за певних обставин більш виправданим та раціональним є відтермінування виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення. Саме відстрочка, розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання дозволяють забезпечити баланс інтересів усіх учасників виконавчого провадження, а також створити можливість дійсного виконання судового рішення в майбутньому. Досліджено наукові позиції щодо правового визначення сутності таких понять, як відстрочення та розстрочення виконання, зміна способу виконання судових рішень та зміна порядок їх виконання. На підставі аналізу зроблено висновок, що відстрочка, розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання передусім спрямовані на забезпечення своєчасного, повного та неупередженого виконання рішення, а отже, і реального відновлення порушених прав, свобод, інтересів осіб, а відтак за своєю правовою природою це радше засоби збалансування інтересів сторін виконавчого провадження з метою забезпечення повного виконання судового рішення та досягнення кінцевої мети судового захисту – відновлення порушеного права.