Формування особистості поліцейського в умовах фахової підготовки та професійної діяльності: правові та психологічні аспекти: дисертація

Abstract

У поданій дисертації комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової та психологічної наук на системному рівні опрацювання виявлено, описано і пояснено феномен формування особистості поліцейського в Україні, визначено психологічні та правові засади відповідних процесів, спрогнозовано тенденції їх трансформації в умовах сьогодення. У результаті сформовано концептуальну систему наукових положень про сутність, форми, види і засоби відповідного забезпечення, а також основні напрями його удосконалення у правоохоронній практиці в цілому. Досліджено сучасний стан наукових досліджень проблем формування особистості поліцейського у психології та правознавстві, на підставі чого констатовано комплексний характер названої проблематики, її значний евристичний потенціал, нелінійний та інтегративний зміст зв’язків із суміжними науковими полями, яким притаманні певні когнітивні протиріччя. Визначено комплекс об’єктивно-суб’єктивних обставин, що детермінують науковий інтерес до проблеми психологічних і правових засад формування особистості поліцейського в Україні, внаслідок чого констатовано: незавершеність реформи правоохоронної системи та відверте «буксування» її за певними напрямами; високий рівень корупції в правоохоронних органах; брак кваліфікованих кадрів; недосконалість системи підбору кадрів та значні вади в системі їх професійної підготовки; недостатність увага до впровадження інноваційних змін у вказаній сфері; низький рівень матеріально-технічного забезпечення правоохоронної системи; недостатність використання потенціалу3 громадськості у досягненні цілей правоохоронної діяльності; формалізм у виконанні правоохоронних завдань, відсутність ініціативності та слабкі зворотні зв’язки в системі; недоліки методологічного і практичного характеру під час запровадження досвіду іноземних країн тощо. Визначено методологічні підходи до формування особистості поліцейського. Презюмується методологічний плюралізм, як основа методології дослідження психологічних і правових засад формування особистості поліцейського в Україні, який припускає можливість виправданого використання різноманітних методів, що можуть поєднуватись між собою на засадах доповнюваності в рамках системного, культурологічного, антропологічного, особистісно зорієнтованого, комунікативного, компетенційного, діяльнісного та аксіологічного підходів. Розглянуто особистість правоохоронця в умовах трансформації соціальних процесів. Розроблено класифікаційні критерії, із застосуванням яких проведено класифікацію типів і видів розвитку особистості майбутніх правоохоронців України. Проаналізовано правові та психологічні аспекти реформування поліції в Україні та закордоном. Зроблено висновок, що успішному становленню поліції в Україні сприятиме, по-перше, урахування досвіду подібних реформ, які мали місце в інших країнах (при чому як успішні приклади, так і причини невдалих перетворень), а по-друге, враховуючи непересічне суспільне значення та вплив вказаних реформ на загальний соціальний стан у країні, детальна розробка та створення програм психологічного забезпечення вказаних трансформацій на державному рівні. Систематизовано психологічні чинники формування особистості поліцейського у професійній діяльності. Здійснено критичний аналіз основних психологічних концепцій, що пояснюють природу розвитку та змінювання особистості, на підставі чого сформульовано низку засадничих положень дослідження проблем формування і розвитку особистості поліцейського. Досліджено професійну ідентичність як умову самореалізації поліцейського. Професійна ідентичність – складна, багатокомпонентна та інтегративна характеристика особистості, в структурі якої міститься соціальний та особистісний компоненти, які визначаються усвідомленням своєї приналежності до певної професії і певного професійного співтовариства, наявністю зовнішніх та внутрішніх чинників, які сприяють успішній реалізації фахівця в професійній діяльності. В ході емпіричного дослідження проаналізовано переживання поліцейських як на етапі їх професійної підготовки, так і в період їх професійної діяльності, визначено домінуючі сфери особистості і типи поведінки. Визначено особливості формування прогностичної компетентності у поліцейських як процесу оволодіння інтелектуальною діяльністю, яка полягає в отриманні на основі фактичних даних версії правової ситуації на основі екстраполяції, моделювання і експертної оцінки, інтегруючи базовий прогноз (правові знання), процес прогнозування (дії в соціальному і правовому середовищі) і вибір прогнозу (професійні, соціальні та персональні значення) Розуміння психологічних механізмів формування готовності до інноваційної діяльності, а також копінг-стратегій подолання стресу подано у контексті аналізу загального механізму прогностичної компетентності поліцейських. У ході емпіричного дослідження психологічних особливостей антиципаційної спроможності курсантів з різним рівнем готовності до інноваційної діяльності, а також емпіричного дослідження копінг-стратегій у ситуаціях опанування стресу були оцінені відповідні кореляції, а також запропоновані рекомендації з оптимізації психологічної складової виховної та корекційної роботи Проаналізовано соціальний інтелект, спостережливість та надійність у поліцейських. Аналіз психологічних механізмів зазначених якостей проведено у межах загального механізму комунікативної компетентності поліцейських. За результатами емпіричного дослідження цих рис у слухачів запропоновано впровадження соціально-психологічного тренінгу, профайлінгу та інших технологій на курсах первинної професійної підготовки та під час навчання у ЗВО МВС України. Сформульовано дефініції самопроектування і самоздійснення, як особливих технологій самовдосконалення особистості працівника поліції у процесі професіогенезу з одночасним визначенням мети, завдань і функцій, а також аналізом механізмів формування та розвитку у ситуаціях різного типу. Систематизовано коло існуючих методів і відповідних їм конкретних прийомів та методик саморегуляції психічних станів, провідне місце серед яких посідає психологічна саморегуляція. У її структурі розглянуто два методи: активної нервово-м’язової релаксації та аутогенного тренування. Проаналізовано декілька конкретних модифікацій відповідних методик та їх дієвість. Зроблено висновок, що оволодіння прийомами психорегулюючого тренування і регулярне їх застосування здатне підвищити психологічну стійкість поліцейського в стресових ситуаціях. Запропоновано комплекс наукових положень щодо змісту, структури і правових засад професійної підготовки поліцейських як системи організаційних заходів, основною метою якої є формування професійної спрямованості, розвитку поліцейських як професіоналів, підвищення рівня їх професійної правової свідомості та правової культури, отримання ними нових спеціальних знань, навичок, умінь, які дозволять чітко, оперативно, неупереджено виконувати свої професійні обов’язки, відповідно до норм чинного законодавства та професійної етики, ґрунтуючись на потребах суспільства та держави. Систематизовано європейські й світові стандарти організації поліцейської освіти. На цій підставі обґрунтовано, що первинна підготовка поліцейського повинна тривати не менше 1–2 років, а навчання курсантів – не менше 4 років, адже саме спеціальна повна юридична освіта здатна забезпечити формування і розвиток таких компетенцій, які потрібні для охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку на достатньому професійному рівні. Акцентовано увагу на такому загальноєвропейському тренді як збереження спеціалізованих (суто поліцейських) інституцій підготовки кадрів. Сформульовано поняття, розглянуто зміст, систему і правове забезпечення професійної підготовки поліцейських в Україні. Доведено, що, з одного боку, це професійна діяльність уповноважених державних органів і служб щодо надання освітніх послуг та прищеплення практичних навичок, які будуть використовуватись поліцейськими на практиці, з іншого – професійне навчання поліцейських, що забезпечуватиме відповідний рівень їх професійної кваліфікації, який буде необхідним для продуктивної поліцейської діяльності у майбутньому. Проаналізовано системи первинної професійної підготовки, підвищення кваліфікації, перепідготовки і службової підготовки поліцейських в Україні. Первинна підготовка кадрів для правоохоронних органів має дві сторони: практичну і теоретичну. Теоретична сторона спрямована на надання слухачу необхідної бази знань, на яку буде спиратись у своїх діях майбутній професіонал, та формування у людини певного світогляду. Практична сторона формує в майбутнього правоохоронця певну сукупність умінь і навичок, які будуть йому необхідні при безпосередньому виконанні службових завдань та стануть запорукою якісної реалізації прийнятих у різних службових ситуаціях рішень. Післядипломна освіта поліцейських це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду. Навчання в процесі практичної діяльності (службова підготовка поліцейського) також повинна складатися з двох частин – теоретичної та практичної. Теоретична частина службової підготовки поліцейського має здійснюватись у вигляді сучасних форм навчання, роз’яснення актуальних службових питань і новел законодавства, усунення виявлених недоліків під час виконання службових обов’язків тощо. Практична частина реалізується у вигляді отримання необхідних практичних навичок та оволодіння найбільш сучасними й ефективними прийомами дій у різних службових ситуаціях. Запропоновано розгалужену систему заходів удосконалення навчального процесу у ЗВО МВС України, спрямованих на формування професійних компетенцій працівника поліції, за рахунок: 1) стимулювання позитивної мотивації до професійної діяльності шляхом оціночного аналізу ситуацій і явищ, звернення до особистісних цінностей та цілепокладань; 2) орієнтації нормативних дисциплін професійної підготовки майбутніх працівників поліції, оновлення й розширення їх змісту відповідно до сучасних запитів; 3) акценту на використання інтерактивних форм, методів та інноваційних засобів, що дозволяють активізувати пізнавальну діяльність шляхом моделювання ситуацій професійної діяльності. Ключові слова: особистість поліцейського, формування особистості, правові та психологічні засади, професійна діяльність, освітній процес, освіта, підготовка, забезпечення, форми і методи удосконалення. Applying complex approach and modern cognitive methods, considering contemporary achievements of legal and psychological sciences on the systematic level, the dissertation ascertains, describes and explains the phenomenon of formation of the policeman’s personality in Ukraine, defines psychological and legal basis of the related processes, predicts the trends of their transformation in present day conditions. As result, it formulates conceptual system of scientific positions on the essence, forms, types and means of the related support as well as main courses of their enhancement in law enforcement practice in general. The dissertation researches present state of scientific works on the issues of formation of the policeman’s personality in psychology and jurisprudence, which allows to ascertain complex character of the issue discussed, its substantial heuristic potential, non-linear and integrative connections with other related scientific spheres possessing certain cognitive contradictions. The dissertation defines a complex of objective and subjective circumstances determining scientific interest to the issue of psychological and legal bases of formation of the policeman’s personality in Ukraine and as the result ascertains: failure to complete law enforcement reform and apparent stalling certain courses of the reform; high level of corruption in law enforcement organs; the lack of qualified personnel; deficiencies in the system of stuff selection and substantial drawbacks in the system of their professional preparation; the lack of attention to implementation of innovations in the sphere discussed; low level of material and technical supply of law enforcement system; deficiencies in engaging public potential for achieving goals of law enforcement activity; formalism in fulfilling law enforcement tasks, the lack of initiative and weak feedback connections in the system; methodological and practical deficiencies in implementation of foreign experience etc. The dissertation defines methodological approaches to formation of the policeman’s personality. The work presumes methodological pluralism as a ground for research of psychological and legal bases of formation of the policeman’s personality in Ukraine, which allows to engage various methods, which may be combined on the complementarity bases applying systematic, cultural, anthropological, personally oriented, communicative, competitive, actionable and axiological approaches. The dissertation examines personality of the law enforcement officer in conditions of social transformations. It elaborates classification criteria for identifying types and kinds of development of the personality of Ukrainian law enforcement officers of the future. The dissertation analyses legal and psychological aspects of the police reform in Ukraine and abroad. The conclusion is drawn that efficient emerging of the police force in Ukraine may be promoted, firstly, by considering foreign experience of such reforms (including both positive experience and causes of negative transformations), secondly, by comprehensive elaboration and promotion of psychological support programs of such reforms on the state level, considering their substantial significance and impact on general social situation in the country. The dissertation systematizes psychological factors of formation of the policeman’s personality in his/her professional activity. It analyses main psychological concepts uncovering the nature of development and transformation of personality, which are used for establishing grounds for researching issues of formation and development of the policeman’s personality. The dissertation examines professional identity as a condition for the policeman’s self-realization. Professional identity is a complex, multicomponent and integrated characteristic of the personality containing social and personal components, which are defined by comprehending his/her affiliation with certain profession and certain professional community, existence of external and internal factors influencing successful realization of the specialist in his/her professional activity. During empirical research the dissertation analyzes policemen’ experience at the stage of their professional training and at the time of their professional activity, defines dominative spheres of their personality and types of behavior. The dissertation defines peculiarities of formation of the policeman’s predictive competence as a process of mastering intellectual activity of acquiring version of legal situations based on a field situation applying the following methods and techniques: extrapolation, modeling and expert assessment, integrating basic prognosis (legal knowledge), prediction process (actions in social and legal surrounding) and selection of a prognosis (professional, social and personal significance). The dissertation analyzes comprehension of psychological mechanisms of the policeman’s readiness for innovative activity and copy-strategies aimed coping with stress in the context of the analysis of general mechanism of the policemen’ prognosis competence. During the empirical research correlation among psychological peculiarities of cadets’ anticipating ability, different levels of readiness for innovative activity and copy-strategies in situation of coping with stress was evaluated, recommendations for optimizing psychological component of educational and correctional work were proposed. The dissertation analyzes the policemen’s social intelligence, observational skills and reliability. Psychological mechanisms of the mentioned features, as a part of the policemen’ general communicational competence, were analyzed. According to the results of empirical research of these features among the students, the work moves forwards a proposition to supplement initial professional training and education in higher educational institutions of the Ministry of Internal Affairs with socialpsychological training, profiling and other technologies. The dissertation formulates definitions of self-projecting and self-realization as special technologies of self-enhancement of the policeman’s personality in the process of professiogenesis accompanied with simultaneous identifying of objective, tasks and functions, along with analysis of the mechanism of formation and development in various types of situations. The dissertation systematizes the range of existing methods and related tools and techniques of self-regulation of psychological states; psychological self-regulation holds a leading position among them. Its structure encompasses two main methods: active nervous and muscle relaxation and autogenic training. The dissertation analyzes several concrete modifications of the related methods and their efficiency. The work draws a conclusion about an ability to improve policemen’ psychological resistance in stress situations by mastering and regular application of techniques of psychological regulating training. The dissertation proposes a complex scientific positions on the content, structure and legal bases of the policemen professional training as a system of organizational measures aimed mainly at formation of the policemen’ professional orientation and development, enhancing the level of their professional legal consciousness and legal culture, obtaining new specialized knowledge, skills, abilities, which facilitate fulfilling their professional duties in strict, timely, objective manner in accordance with legislative norms in force and professional ethics, the needs of society and the state. The dissertation systematizes European and global standards in organizing education of thе police. On this basis it substantiates that initial police training should last not less than 1-2 years, and cadets’ education should last not less than 4 years, since only specialized complete higher legal education is able to facilitate formation and development of competence indispensable for securing rights and freedoms of a person, crime counteraction, ensuring public safety and order at a due professional level. The work emphasizes the necessity to secure specialized (initially police) educative institution for preparing police personnel according to the leading European trends. The dissertation formulates the notion, studies content, system and legal support of policemen’ professional preparation in Ukraine. It proves that from one side it is a professional activity of the authorized public agencies and services in the sphere of provision of educative services and providing practical skills, necessary for operational police service, from the other it is the policemen professional education designed to ensure a proper level of their professional qualification indispensable for their efficient service in future. The dissertation analyzes the system of the policemen’ initial professional, advanced, refresher and service training in Ukraine. Initial training of personnel for law enforcement agencies encompasses two components: practical and theoretical. Theoretical component is aimed at providing the student with necessary knowledge base of the future professional and formation a certain worldview of a person. Practical component provides a future law enforcement officer with a certain range of skills and techniques necessary for immediate fulfilment of his/her professional duties and facilitate efficient fulfilment of professional tasks in different service situations. The policemen post-graduate education is a specialized enhancement of education and professional training of a person by improving, enhancing and refreshing his/her professional knowledge, skills and techniques or obtaining other specialty based on the previously acquired educational-qualification level and practical experience. Education in the process of professional activity (service police training) also should encompass two components – theoretical and practical. Theoretical component of the police service training should engage contemporary forms of education, explaining urgent service issues and novel pieces of legislation, eliminating drawbacks emerged in the time of fulfilling professional duties etc. The practical component encompasses obtaining necessary practical skills and mastering the latest and the most efficient techniques of operation in different service situations. The dissertation proposes a vast system of measures for enhancing education process in higher educational institution of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, aimed at formation policeman’s professional competence by: 1) stimulation of positive motivation for professional activity through assessing analysis of situations and events, addressing personal values and goal-setting; 2) orientation of the core disciplines of professional police training, refreshing and enhancing their content according to the contemporary needs; 3) emphasizing engaging interactive forms, methods and innovative techniques allowing to enhance cognitive performance by modeling situations of professional activity.