Теорія та практика застосування проактивних моделей правоохоронної діяльності: дисертація

Abstract

У дисертації вперше проведено комплексне дослідження теорії та практики застосування проактивних моделей правоохоронної діяльності. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є першою кваліфікаційною науковою працею, в якій отримано нові результати у вигляді наукових висновків щодо теорії та практики застосування проактивних моделей правоохоронної діяльності. Встановлено, що правоохоронна практика під впливом бурхливого розвитку інформаційних та аналітичних можливостей зазнала змін та модифікації з метою досягнення більшої результативності та зменшенням витрат на правоохоронні органи. Більшою частиною такі зміни торкнулися проактивної правоохоронної практики яка скерована на запобігання протиправній діяльності, тому становить суттєвий потенціал для розширення можливостей органів правопорядку, зокрема і щодо оперативно-розшукової діяльності. Такі підходи до організації діяльності набули характеру самостійних моделей та більш локальних форм представлення, зокрема концепціями. Дослідженням установлено, що до таких моделей відносяться: правоохоронна діяльність, керована аналітичною розвідкою (Intelligence-Led Policing); здійснення правоохоронної діяльності на основі прогнозів (Predictive Policing); здійснення правоохоронної діяльності на основі даних (Data-Driven Approaches to Crime and Traffic Safety); модель підзвітності: CompStat; здійснення правоохоронної діяльності, орієнтованої на потреби громад (Community Policing); здійснення правоохоронної діяльності, орієнтованої на певну проблематику (Problem-Oriented Policing); модель профілактики скоєння тяжких злочинів через зосередження роботи поліції в місцях концентрації незначних правопорушень (модель «Broken Windows/Розбитих Вікон»); модель запобігання злочинності: превенція злочинів за допомогою зміни навколишньої інфраструктури (Crime Prevention Through Environmental Design); концепція діяльність поліції у гарячих точках (Hot Spots Policing); концепція поліцейської діяльності, заснованої на доказах (Evidence-Based Policing) та концепція цілеспрямованого стримування «перетягування важелів» ―Pulling Levers‖ Focused Deterrence. З’ясовано, що проактивні моделі організації правоохоронної діяльності мають різні об’єкти, на які поширюється правоохоронний вплив та підходи з реалізації такого впливу. Так, досліджувані моделі спрямовуються на нейтралізацію окремих проблем злочинності; на нейтралізацію характеристик місця або місцевості, які можуть генерувати кримінальну активність; на залучення до запобіжної правоохоронної діяльності ресурсів громади для запобігання та обмеження поширення злочинності та на конкретних осіб, які є джерелом підвищеної кримінальної активності, що становить підвищений інтерес для організації здійснення оперативно-розшукової профілактики. Доведено, що найкращого результату у запобіганні злочинності можна досягати завдяки застосуванню моделей, предметом впливу яких є окремі проблеми злочинності, не применшуючи значення та потенціал інших моделей правоохоронної діяльності. Також доведено, що проактивні моделі правоохоронної діяльності можуть реалізовуватися комплексно, тобто поєднувати у собі елементи інших моделей з огляду на стан оперативної обстановки. Вибір для реалізації оптимальної моделі правоохоронної діяльності залежить від індивідуальних характеристик стану оперативної обстановки того чи іншого правоохоронного органу. Обґрунтовано, що критично важливим аспектом успішної реалізації проактивних моделей правоохоронної діяльності є зміцнення довіри людей до правоохоронних органів, оскільки від рівня довіри залежить спроможність залучати до запобіжної правоохоронної діяльності їх гласні та негласні інформаційні можливості. Базовим, не використовуваним резервом підвищення рівня довіри громадян до правоохоронних органів в Україні є розбудова підзвітності співробітників правоохоронних органів перед громадянами, залучення громадян до установлення пріоритетів у роботі з протидії злочинності та про її результативність. Встановлено, що базовим елементом ефективної реалізації окремих моделей правоохоронної діяльності, або їх комбінованого застосування є якісне проведення досліджень проблем злочинності співробітниками підрозділів кримінального аналізу, оскільки застосування аналітичного процесу до наявних даних дозволяє поглиблювати розуміння кореневих процесів, які протікають в злочинному середовищі, та відповідно здійснювати більш дієві заходи з метою стабілізації оперативної обстановки. Кримінальний аналіз має бути зосереджено на: визначення місць, яким притаманні характеристики, які формують свідомість злочинця про можливість реалізації злочинних намірів за умови залишитись невикритим; на виявлення та націлювання на осіб, діяльність яких викликає найвищий рівень загроз; на ідентифікацію загроз та оцінювання ризиків їх поширення; на визначення місць концентрації кримінальної активності з метою здійснення ефективної оперативно-розшукової профілактики. Констатовано, що в Україні слід розвивати навички поглибленого проведення тактичного, оперативного стратегічного видів кримінального аналізу, а також розбудовувати інфраструктуру для удосконалення комунікації (інформаційного обміну гласною та негласною інформацією) всередині правоохоронних органів, між такими органами та з правоохоронними органами інших країн. Доведено, що кримінальний аналіз як вид правоохоронної діяльності здійснює опосередкований вплив на проактивне обмеження поширення злочинності, який полягає у тому, що продукти аналітичних досліджень є підставою прийняття рішень керівним складом правоохоронних органів, наділених повноваженнями застосування гласних та негласних сил та засобів, проте результативність протидії злочинності залежить, у першу чергу, від обраної ними тактики дій. Також доведено, що кримінальний аналіз є важливим та необхідним компонентом проактивної організації правоохоронної діяльності. Виокремлено роль та надано характеристику кримінального аналізу у реалізації окремих проактивних моделей та концепцій правоохоронної діяльності. Так, у моделі правоохоронної діяльності, керованої аналітичною розвідкою (Intelligence-Led Policing), результати у формі аналітичних продуктів, забезпечують системою знань менеджмент органів правопорядку, слідчих, детективів, працівників оперативних підрозділів щодо кримінального середовища, системних кримінальних загроз, пріоритетів правоохоронної діяльності, та на основі оптимізації використання обмежених в суспільстві ресурсів формують підстави обгрунтованого прийняття рішень, стратегічного, оперативно та тактичного рівнів щодо запобігання злочинності, ефективного розкриття кримінальних правопорушень, вивчення моделей вчинення злочинів та на їх основі формування відповідних проактивних політик розбудови безпекового середовища в суспільстві. Кримінальний аналіз справляє вирішальне значення на ефективну реалізацію моделі здійснення правоохоронної діяльності на основі прогнозів (Predictive Policing), оскільки використання аналітичних методів та технологій для прогнозування загроз злочинності дозволяє розробляти стратегічні і тактичні запобіжні (проактивні) гласні та негласні оперативно-розшукові заходи та становить суттєвий резерв підвищення ефективності оперативно-розшукового прогнозування. Під час реалізації моделі правоохоронної діяльності, орієнтованої на певну проблематику (Problem-Oriented Policing) кримінальний аналіз відіграє ключову роль та поглиблено застосовується на усіх етапах її реалізації (дослідження оперативної обстановки, аналіз причинно-наслідкових проблем злочинності, супровід у підготовці індивідуальних оперативно-розшукових заходів реагування на причини виникнення та умови існування проблем та оцінка ефективності відповіді). Також кримінальний аналіз відіграє визначальну роль і під час реалізації моделі підзвітності (CompStat), яка реалізовується через проведене кримінальними аналітиками поглибленого опрацювання криміногенних даних з метою підвищення ефективності стратегічного управління та посилення підзвітності. Кримінальний аналіз є складовою частиною моделі правоохоронної діяльності на основі даних (DDACTS), оскільки діяльність кримінальних аналітиків супроводжує усі етапи реалізації такої проактивної моделі (визначення ділянок місцевості, на яких зафіксовано поєднання дорожньо-транспортних пригод та проявів злочинності, прогнозування, інформаційна підтримка прийняття управлінських рішень, оцінка ефективності, коригування заходів реагування). Під час реалізації моделі превенції злочинів за допомогою зміни навколишньої інфраструктури (CPTED) кримінальний аналіз відіграє допоміжну роль та використовується для дослідження фізичних характеристик простору, місцевості або місця, які можуть становити ризики для прояву злочинної поведінки, а також у сприянні у напрацюванні заходів гласного та негласного характеру по формуванню безпечного простору через нейтралізацію елементів вразливості. Співробітники підрозділів кримінального аналізу здійснюють аналітичну підтримку під час застосування усіх етапів концепції «Діяльність поліції у гарячих точках» ―Hot Spots Policing‖ (проведення аналізу даних, отриманих з гласних та негласних джерел для визначення місць концентрації злочинності; картографування злочинності; аналіз причин їх виникнення; підтримка розробки індивідуальних втручань; систематична оцінка ефективності діяльності з їх нейтралізації), тому є важливим елементом такої моделі. Під час реалізації концепція цілеспрямованого стримування ―Pulling Levers‖ (Focused Deterrence) кримінальний аналіз відіграє не вирішальну, проте важливу роль, яка полягає у сприянні у визначенні найбільш активних представників злочинного середовища, у визначенні обсягу оперативно-розшукових заходів впливу на таких осіб та у підборі індивідуальних заходів реалізації таких осіб поза межами злочинної поведінки. У концепції поліцейської діяльності заснованої на доказах (EvidenceBased Policing) кримінальний аналіз також відіграє важливу, проте не визначальну роль, яка полягає забезпеченні оперативних підрозділів, уповноважених вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, здійснювати профілактику правопорушень та реагувати на повторювані проблеми злочинності. У моделі Community Policing кримінальний аналіз сприяє виявленню та аналізу проблем громад та розвитку відносин довіри через інформування громадян про результати роботи правоохоронних органів, що особливо важливо під час здійснення негласного сприяння громадян оперативним підрозділам у вирішення профілактичних завдань протидії злочинності. У моделі профілактики скоєння тяжких злочинів через зосередження роботи поліції в місцях концентрації незначних правопорушень (Broken Windows/Розбитих Вікон) кримінальний аналіз практично не застосовується з огляду на предмет правоохоронного впливу (правопорушення), проте володіє потенціалом оцінки ефективності застосовуваних правоохоронних відповідей або дій. Запропоновано під поняттям правоохоронної діяльності, керованої аналітичною розвідкою (Intelligence Led Policing, ILP), розуміти збір та аналіз криміногенних даних, які підлягають аналітичному дослідженню для підготовки на їх основі аналітичних (розвідувальних) продуктів, які використовуються для ідентифікації та прогнозування загроз, що є основою для організації управління та прийняття рішень про спрямування дій та заходів, а також раціонального розподілу правоохоронних ресурсів для їх нейтралізації. Встановлено, що на ефективність застосування конкретної моделі, або їх поєднання впливає низка факторів, визначальними серед яких є: здатність до використання об’єктивних криміногенних даних; можливість проведення поглибленого аналітичного їх дослідження для виявлення глибинних закономірностей; можливість розбудови стійких партнерських відносин (співпраці) з представниками громад для залучення їх гласних та негласних ресурсів до проактивної правоохоронної діяльності; наявність критеріїв, які дозволять визначати результативність втручань; кількість залучення особового складу оперативних підрозділів та інших служб до реалізації моделі та готовність правоохоронних органів (керівного складу та виконавчої ланки) змінювати усталену оперативно-розшукову практику здійснення профілактики злочинності. Доведено, що недооцінювання концептуальних та науково-практичних положень проактивних моделей правоохоронної діяльності може призвести до поширення дискримінаційної практики, упередженого ставлення та необґрунтованого обмеження прав окремих категорій громадян або соціальних груп зі сторони оперативних підрозділів, що є недопустимим. Надано рекомендації щодо практичного застосування теоретичних та практичних напрацювань усіх проактивних моделей правоохоронної діяльності, використання яких дозволить вивести оперативно-розшукову профілактику вітчизняних оперативних підрозділів до стандартів діяльності передових країн світу. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані у: науково-дослідній діяльності – для подальшого опрацювання та вдосконалення концептуальних та наукових основ проактивних моделей правоохоронної діяльності; правотворчості – як основа для розробки нових та вдосконалення чинних нормативно-правових актів, які регламентують організацію проактивної правоохоронної діяльності; практичній діяльності – для надання практичним працівникам оперативних підрозділів рекомендацій з питань планування та організації здійснення та визначення ефективності застосування проактивних правоохоронних підходів (моделей та концепцій) правоохоронної діяльності; у освітньому процесі – під час викладання дисциплін «Оперативно-розшукова діяльність», «Тактика оперативно-розшукової діяльності», «Основи кримінального аналізу», «Деонтологічні основи правоохоронної діяльності», «Поліцейська діяльність», а також підготовки підручників, навчальних посібників, навчально-методичних матеріалів із зазначених дисциплін. The dissertation presents the first comprehensive study of the theory and practice of proactive models application in law enforcement activity. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that the dissertation is the first qualifying scientific work to produce new results in the form of scientific conclusions regarding the theory and practice of proactive models application in law enforcement activity. It has been established that law enforcement practices, influenced by the rapid development of informational and analytical capabilities, have undergone changes and modifications to achieve greater effectiveness and reduce costs for law enforcement agencies. These changes have primarily affected proactive law enforcement practices, which are aimed at preventing illegal actions rather than investigating them, thus representing a significant potential for expanding the capabilities of operational-search activities. Such approaches to organizing activities have evolved into independent models and more localized forms of representation, commonly referred to as concepts. Research has identified the following models: Intelligence-Led Policing (ILP); Predictive Policing; Data-Driven Approaches to Crime and Traffic Safety (DDACTS); the CompStat accountability model; Community Policing; Problem-Oriented Policing (POP); the Broken Windows model for preventing serious crimes by focusing police work on locations with a concentration of minor offenses; Crime Prevention Through Environmental Design (CPTED); Hot Spots Policing; Evidence-Based Policing (EBP); and the ―Pulling Levers‖ Focused Deterrence concept. It has been found that proactive models of law enforcement organization have different targets for law enforcement impact and various approaches to implementing such impact. The studied models aim to neutralize specific crime problems, address characteristics of places or areas that may generate criminal activity, involve community resources in preventive law enforcement activities to prevent and limit the spread of crime, and focus on specific individuals who are sources of increased criminal activity. This makes them of particular interest for organizing operationalsearch prevention. It has been proven that the best results in crime prevention can be achieved through the application of problem-oriented models of law enforcement activity, without diminishing the significance and potential of other law enforcement models. It has also been proven that proactive law enforcement models can be implemented comprehensively, combining elements of other models depending on the state of the operational situation. The choice of the optimal law enforcement model for implementation depends on the individual characteristics of the operational situation of a particular law enforcement agency. It is substantiated that a critically important aspect of the successful implementation of proactive law enforcement models is strengthening people's trust in law enforcement agencies. The level of trust determines the ability to involve their overt and covert informational resources in preventive law enforcement activities. A fundamental, unused reserve for increasing citizens' trust in law enforcement agencies in Ukraine is building accountability of law enforcement officers to citizens and involving citizens in setting priorities in crime counteraction work and its effectiveness. It has been established that a fundamental element for the effective implementation of individual law enforcement models, or their combined application, is the quality of crime problem research conducted by crime analysis units. Applying the analytical process to existing data allows for a deeper understanding of the underlying processes occurring within the criminal environment, and thus enables more effective interventions aimed at stabilizing the operational situation. Crime analysis should focus on: identifying locations with characteristics that inform the criminal's consciousness of the possibility of committing crimes while remaining undetected; identifying and targeting individuals whose activities create the most problems; specific problems or the risk of their occurrence, which pose the greatest threats; and determining areas of concentrated criminal activity to conduct effective operational-search prevention. It has been noted that in Ukraine, it is necessary to develop skills for conducting in-depth tactical and strategic crime analysis, as well as to build infrastructure for improving communication (information exchange of both overt and covert information) within law enforcement structures, between such structures, and with law enforcement agencies of other countries. It has been proven that crime analysis, as a type of law enforcement activity, has an indirect impact on the proactive limitation of crime spread. This is because the products of analytical research serve as targeting tools for the leadership of law enforcement agencies, who are empowered to use overt and covert forces and means. However, the effectiveness of crime counteraction primarily depends on the tactics they choose to employ. It has also been proven that crime analysis is an important, and sometimes necessary, component of proactive law enforcement organization. The role of crime analysis in the implementation of specific proactive models and concepts of law enforcement activity has been highlighted and characterized. In the model of Intelligence-Led Policing (ILP), the results in the form of analytical products provide a knowledge system for the management of law enforcement agencies, investigators, detectives, and officers of operational units regarding the criminal environment, systemic criminal threats, law enforcement priorities, and, based on the optimization of limited societal resources, form the foundation for informed decision-making at the strategic, operational, and tactical levels in relation to crime prevention, effective investigation of criminal offenses, studying crime commission patterns, and, based on them, developing corresponding proactive policies to build a secure environment in society. Crime analysis is critical to the effective implementation of the Predictive Policing model, as the use of analytical methods and technologies for forecasting crime threats allows for the development of strategic and tactical preventive (proactive) overt and covert operational-search measures, which significantly enhances the effectiveness of operational-search forecasting. In the Problem-Oriented Policing (POP) model, crime analysis plays a key role and is extensively applied at all stages of its implementation (researching the operational situation, analyzing the cause-and-effect problems of crime, supporting the preparation of individual operational-search measures in response to the causes and conditions of the problems, and evaluating the effectiveness of the response). Crime analysis is also crucial in the implementation of the CompStat model, which is realized through in-depth processing of criminogenic data by crime analysts to enhance strategic management efficiency and accountability. Crime analysis is an integral part of the Data-Driven Approaches to Crime and Traffic Safety (DDACTS) model, as crime analysts' activities accompany all stages of this proactive model's implementation (identifying areas with a combination of traffic incidents and crime, forecasting, providing informational support for management decisions, evaluating effectiveness, and adjusting response measures). During the implementation of the Crime Prevention Through Environmental Design (CPTED) model, crime analysis plays a supportive role and is used to study the physical characteristics of spaces, areas, or locations that may pose risks for criminal behavior, as well as to assist in developing overt and covert measures to create a safe environment by neutralizing vulnerability elements. Operational officers of crime analysis units provide analytical support during all stages of the Hot Spots Policing concept (analyzing data from overt and covert sources to identify crime concentration areas, crime mapping, analyzing causes, supporting the development of individual interventions, and systematically evaluating the effectiveness of activities to neutralize them), making them an essential element of this model. In the «Pulling Levers» Focused Deterrence concept, crime analysis plays an important but not decisive role, assisting in identifying the most active representatives of the criminal environment, determining the scope of operationalsearch measures for such individuals, and selecting individualized measures for their exit from criminal behavior. In the Evidence-Based Policing (EBP) concept, crime analysis also plays an important but not decisive role, providing operational units with data on the effectiveness of response measures to recurring crime problems, which is necessary for preventing, timely detecting, and stopping criminal offenses and uncovering the causes and conditions that contribute to them. Crime analysis does not play a decisive role in the implementation of the Community Policing model but can help identify and analyze community problems and build trust by informing citizens about law enforcement results, which is particularly important for covert citizen support in solving preventive tasks against crime. In the Broken Windows model for preventing serious crimes by focusing police work on locations with a concentration of minor offenses, crime analysis is practically not applied due to the nature of the law enforcement impact (disorder and offenses), but it has the potential to evaluate the effectiveness of law enforcement responses or actions. It is proposed to understand the concept of Intelligence-Led Policing (ILP) as the collection and analysis of criminogenic data, which are subject to crime analytical research to prepare intelligence products. These products are used for identifying and forecasting threats, which serve as the basis for organizing management and making decisions on directing actions and measures, as well as the rational allocation of law enforcement resources for their neutralization. It has been established that the effectiveness of applying a specific model, or their combination, is influenced by several factors, the most significant of which are: the ability to use objective criminogenic data; the capability to conduct in-depth analytical research to identify underlying patterns; the ability to build strong partnerships (collaboration) with community representatives to involve their overt and covert resources in proactive law enforcement activities; the presence of criteria to determine the effectiveness of interventions; the extent of personnel involvement from operational units and other services in implementing the model; and the readiness of law enforcement agencies (both leadership and operational staff) to change established operational-search practices for crime prevention. It has been proven that a superficial approach to applying the conceptual and scientific-practical principles of proactive law enforcement models can lead to the spread of discriminatory practices, biased attitudes, and unjustified restrictions on the rights of certain categories of citizens or social groups by operational units, which is unacceptable. Recommendations are given for the practical application of theoretical and practical training of all proactive models of law enforcement activity, the use of which will allow to bring the operational-investigative prevention of domestic operational units up to the standards of the activities of the leading countries of the world. The practical significance of the obtained results is that the conclusions and proposals presented in the dissertation can be used in: scientific research activity - for further processing and improvement of the conceptual and scientific basis of proactive models of law enforcement activity; law enforcement – as a basis for the development of new and improvement of existing legal acts, which regulate the organization of proactive (preventive) law enforcement activities; practical activities - to provide practical employees of operational units with recommendations on issues of planning and organizing the implementation and determining the effectiveness of the application of proactive (preventive) law enforcement approaches (models and concepts) of law enforcement activities; in the educational process - during the teaching of the disciplines «Operative and investigative activity», «Tactics of operative and investigative activity», «Basics of crime analysis», «Deontological bases of law enforcement activity», «Police activity», as well as the preparation of textbooks, training aids, educational-methodical materials from the specified disciplines.