Аспекти синдрому емоційного вигорання у працівників Національної поліції України

Abstract

Апріорі, що професійна діяльність співробітників Національної поліції України завше супроводжується значним рівнем психоемоційного напруження, професійним стресом й ризиком, психологічною травматизацією. Стресогенний кшталт професійної діяльності співробітників Національної поліції України, негативні чинники службової діяльності часом спричиняють виникнення негативного явища – «емоційного вигорання»; утрату позитивної службової мотивації; появу низки невротичних реакцій; розлади як психічного так і фізичного здоров’я. Значна низка учених-поліцеїстів вважають, що 70% правоохоронців, котрі під час виконання посадових функцій використовували зброю на влучення, звільняються зі служби протягом п’яти років, оскільки пережили значну психічну травму. Дослідження цієї категорії осіб виявило у них наявність посттравматичних стресових розладів (60%), кожен третій працівник поліції відчуває понадмежове емоційно-психічне навантаження (36%), функціональні порушення (49,7%)1. Особливі умови службової діяльності правоохоронців, а саме: ризико-небезпечний кшталт їх діяльності з не завжди передбачуваними наслідками (поранення, травмування), комунікація з просуспільними елементами, повсякчасне психологічне й фізичне перевантаження подеколи призводять до форсованого й масштабного розвитку синдрому «емоційного вигорання», а у подальшому й негативного феномену професійної деформації. Професійній діяльності поліцейських є характерним значна негативна емоційна насиченість, коли в процесі реалізації професійних функцій необхідно стримувати власні негативні емоції, а сам факт емоційного розвантаження в основному відкладається на неозначений проміжок часу. Синдром «емоційного вигорання», на думку низки учених, позиціонується як «…набутий стереотип емоційного реагування частіше всього в межах професійної поведінки. З однієї сторони воно дозволяє людині дозувати і економно використовувати енергетичні ресурси, а з іншої – спроможне негативно впливати на виконання професійної діяльності, стосунки з партнерами по спілкуванню і службі»2. Наукові розвідки учених-поліцеїстів стосовно феномену «емоційного вигорання» у співробітників поліції дають можливість виснувати, про те, що цей феномен є «інфекційним», тому що значна кількість поліцейських, котрі мають схильність до зазначеного синдрому, з плином часу стають мізантропами, негативістами й втрачають віру щодо особистого успіху. Знаходячись у повсякчасній взаємодії з колегами, котрі також постійно перебувають під впливом стресових чинників, вони подеколи перетворюють і їх у гурт «вигоряючих». Апріорі, що синдром «емоційного вигорання» з’являється в процесі багаторічного нагромадження власне негативних емоцій, реалізації професійних завдань за умови невизначеності, стресу й ризику, що зазвичай, спричиняє психологічне та емоційне виснаження працівника. Враховуючи вище зазначене, вважаємо, що емпірична розвідка синдрому «емоційного вигорання» співробітників Національної поліції України є на часі, позаяк психологічне та емоційне благополуччя поліцейських є домінуючою детермінантою результативності, якості й ефективності виконання професійних завдань. It is a priori that the professional activity of the National Police of Ukraine is always accompanied by a significant level of psycho-emotional stress, professional stress and risk, psychological trauma. The stressful nature of the professional activities of the National Police of Ukraine, negative factors of official activity sometimes cause the emergence of negative phenomenon of “emotional burnout”; loss of positive loss of positive service motivation; emergence of a number of neurotic reactions; disorders of both both mental and physical health disorders.

Translated with DeepL.com (free version) A significant number of police scholars believe that 70% of law enforcement officers who have used deadly force in the performance of their official who have used deadly force in the performance of their duties, leave the service within five years because they have experienced significant mental trauma. A study of this category of people found that they had post-traumatic stress disorder (60%), with every third police officer police officers experience excessive emotional and mental stress (36%), functional disorders (49.7%). Special conditions of service of law enforcement officers, namely: risky nature of their activities with not always predictable consequences (injuries, traumas), communication with civil society elements, constant psychological and physical overload sometimes lead to accelerated and large-scale development of of the “emotional burnout” syndrome, and subsequently the negative phenomenon of professional deformation. The professional activity of of police officers is characterized by significant negative emotional intensity, when in the process of realization of professional functions it is necessary to restrain their own negative emotions, and the fact of emotional relief is mostly postponed for an indefinite is mostly postponed for an indefinite period of time. The syndrome of of “emotional burnout”, according to a number of scientists, is positioned as “...the acquired stereotype of emotional response is most often within the professional behavior. On the one hand, it allows a person to dose and economical use of energy resources, and on the other hand, it can can negatively affect the performance of professional activities, relationships with and communication and service partners “2. Scientific research by police scientists on the phenomenon of of “emotional burnout” among police officers make it possible to to suggest that this phenomenon is “infectious”, since a significant number of police officers who are prone to this syndrome, over time, become misanthropic, negative and lose faith in personal success. Being in constant interaction with colleagues who are also in constant interaction with colleagues who are also constantly under the influence of stressors, they sometimes turn them into a group of into a group of “burnouts.” It is a priori that the syndrome of “emotional burnout” appears in the process of of many years of accumulation of negative emotions, realization of professional tasks under conditions of uncertainty, stress and risk, which usually leads to psychological and emotional exhaustion of the employee. Given the above, we believe that empirical research on the of the “emotional burnout” syndrome of the National Police of Ukraine of Ukraine is timely, since the psychological and emotional well-being of police officers is a of police officers is the dominant determinant of the effectiveness, quality and efficiency of performing professional tasks.