Когнітивні та поведінкові методи як ефективний спосіб підтримки психологічної стійкості військовослужбовців під час бойового стресу

Abstract

Бойова діяльність має такі несприятливі наслідки, як дезорганізація поведінки, гальмування навичок, дезадаптивні реакції, труднощі з увагою та пам’яттю, імпульсивні дії, що порушують боєздатність і викликають значні фізіологічні зміни. Готовність солдата та успішність виконання завдання залежать від психологічної стійкості, адаптації елементів бою, боротьби зі стресом, швидкої адаптації. Оцінка стійкості передбачає розуміння поведінкових, емоційних і когнітивних механізмів, вирішальних для подолання труднощів. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) бореться з викривленим сприйняттям і реакціями при психічних розладах, сприяючи реалістичному мисленню, емоційній стабільності та навичкам вирішення проблем, що робить її життєво необхідною для психологічної підтримки та підготовки бійців. Стаття обговорює емпіричне дослідження психологічної стійкості військовослужбовців спеціального поліцейського підрозділу під час бойового стресу. Вона передбачає, що використання інструментів когнітивно-поведінкової терапії в роботі психолога підрозділу підвищить адаптивність бійців до бойового стресу, що призведе до збільшення психологічної стабільності. Дослідження показують зниження суб’єктивної оцінки інтенсивності бойового стресу у вивченій групі. Учасники сприймали умови служби як маючи низьке навантаження, енерговитрати, ризики та помірну мобілізацію. Крім того, заявили про періоди релаксації та зменшену чутливість до спускових механізмів. Порівняно з контрольною групою, вивчена група також проявила зменшену нейропсихологічну нестабільність, що зменшує ймовірність збоїв. Прогнозування успішних професійних результатів дозволяє класифікувати працівників у групи I або II з «сприятливими» або «дуже сприятливими» прогнозами. Порівняння початкових і кінцевих дослідницьких результатів у межах груп показало зменшення соматичних скарг, підвищене сприйняття продуктивності, краще задоволення сном та загальний стан благополуччя у вивченій групі. Змін у контрольній групі не відмічено. На відміну від поведінки типу А, що характеризується високою агресивністю та збудливістю, швидкими комунікаціями, нетерплячістю, раптовими рухами та інтенсивною конкуренцією, вивчена група проявила незначний перехід до поведінки типу В, яка характеризується меншою агресивністю в стосунках, сприйняттям часу як повільного протікання, розслабленістю, спокоєм та загалом спокійною поведінкою. Зусилля зміцнити психологічну стійкість військовослужбовців під час бойового стресу продовжуються. Не відомо, чи може конкретне навчання повністю захистити осіб від важких травм. Однак техніки КПТ є ефективними в підвищенні психологічної стійкості та адаптивності бійців під час та після служби. Combat activities have adverse effects like behavior disorganization, skill inhibition, maladaptive reactions, attention and memory difculties, and impulsive actions, disrupting combat efciency and causing signifcant physiological changes. Soldier readiness and mission success hinge on psychological stability, adapting combat elements, stress management, and quick adaptation. Resilience assessment involves understanding behavioral, emotional, and cognitive mechanisms, crucial for overcoming challenges. Cognitive-behavioral therapy (CBT) tackles distorted perceptions and responses in psychiatric disorders, fostering realistic thinking, emotional stability, and problem-solving skills, making it vital in psychological support and fghter training. The article discusses an empirical study on the psychological resilience of servicemen in a special police unit under combat stress. It assumes that using CBT tools in the unit psychologist’s work will enhance fghters’ adaptability to combat stress, leading to increased psychological stability. According to the research fndings, the studied group experienced reduced subjective assessment of combat stress intensity. Service conditions were perceived as having lower workload, energy expenditure, risks, and moderate mobilization. Additionally, they reported periods of relaxation and lower sensitivity to triggers. In comparison to the control group, the studied group also exhibited decreased neuropsychological instability, reducing the likelihood of breakdowns. Predicting successful professional outcomes enables categorizing employees into groups I or II with "favorable" or "very favorable" prognoses. Comparing the initial and fnal research fndings within groups revealed a decrease in somatic complaints, enhanced performance perception, better sleep satisfaction, and overall well-being in the studied group. No changes were noted in the control group. Unlike Type A behavior marked by high aggressiveness and excitability, fast-paced communication, impatience, sudden movements, and intense competition, the studied group exhibited a slight move towards Type B behavior, characterized by lower aggressiveness in relationships, a perception of time passing slowly, relaxation, calmness, and a generally tranquil demeanor. Efforts to enhance the psychological resilience of military personnel under combat stress are ongoing. It’s uncertain if specifc training can fully protect individuals from severe trauma. However, CBT techniques are effective in bolstering fghters’ psychological resilience and adaptability during and after service.