Психологічні особливості розвитку емоційної стійкості офіцерського складу Національної гвардії України: дисертація

Abstract

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та експериментально досліджено психологічні особливості розвитку емоційної стійкості офіцерського складу Національної гвардії України. Конкретизовано розуміння емоційної стійкості як динамічної інтегральної властивості та професійно значущої полісистемної якості особистості. Деталізовано основні категоріально-понятійні контури феномену емоційної стійкості та розглянуто концептуальні позиції до детермінації її розвитку. Низка проаналізованих досліджень продемонструвала наявність закономірного зв’язку параметрів емоційної стійкості з ціннісно-смисловою сферою, особистісною зрілістю, мотиваційною спрямованістю особистості. Систематизовано й узагальнено різні типи визначення поняття «емоційна стійкість» та поглиблено уявлення про багатогранність та складність досліджуваного феномена. Поглиблено наукові уявлення про важливість комплексного підходу до вивчення емоційної стійкості у контексті професійної діяльності та особистісного розвитку. Емоційність є стрижневою складовою самомобілізаційного потенціалу в екстремальних і надскладних випробуваннях особистості, що вказує не на статичність емоційної стійкості, а на постійну зміну: підвищення або зниження. У міру розвитку емоційної стійкості офіцерів НГУ відбуваються зміни її детермінант й системних утворень, формуються різні психофізіологічні якості й різні типи зв’язку між ними. Обґрунтовано психологічні особливості розвитку емоційної офіцерського складу НГУ крізь призму специфіки службово-професійної діяльності, яка передбачає овсякденну діяльність у звичайних мирних умовах та особливо складних екстремальних умовах (виконання службово-бойових завдань, участь в активних бойових діях). Конкретизовано вплив емоційної стійкості на результат службово-професійної діяльності офіцера НГУ, наголошено на врахуванні при цьому інтегративного характеру професії й поєднання у ній низки функцій, притаманних офіцеру, серед яких визначальними є організаційна й управлінська. З’ясовано особливості динаміки розвитку емоційної стійкості офіцерів НГУ під впливом екстремальних умов, стрес- чинників в умовах ведення бойових дій, наголошено на проблемах бойового стресу, дезадаптації та психотравматизації. Емоційна стійкість характеризує ступінь розвиненості емоційної сфери на рівні адекватності емоційного реагування в умовах професійної діяльності. Належний рівень розвитку емоційної стійкості забезпечує успішне виконання професійної діяльності та службово-бойових завдань в умовах впливу психотравмуючих факторів, дозволяє підсилити ефективність службово-професійної діяльності офіцера, та сприяє його саморозвитку та самоактуалізації, офіцер керує власними якісними змінами, постаючи водночас як суб’єкт та об’єкт розвитку. Особистісно зрілий офіцер зі сформованими цінностями, високою мотивацією здатний витримувати значний вплив стрес-факторів при цьому зберігаючи адекватний рівень емоційної стійкості. Конкретизовано концепт «емоційна стійкість офіцера НГУ», який визначено як складну динамічну інтегральною властивістю й особистісно- професійно значущу полісистемну якість, яка характеризує адекватність емоційного-вольового реагування та забезпечує адаптацію до емоційно значущих ситуацій, його високоефективну службово-професійну діяльність у складних і стресових умовах, а отже, сприяє успішному виконанню цієї діяльності й досягненню поставленої мети. Емоційна стійкість офіцера НГУ з одного боку, безпосередньо впливає на ефективність виконання службово- професійних обов'язків, здатність справлятися з високим рівнем стресу та приймати складні рішення в екстремальних умовах. З іншого боку, специфіка службово-професійної діяльності офіцерів НГУ, особливості особистісно- професійного розвитку офіцерів, формування військово-професійних компетентностей, їх реалізація в екстремальних умовах діяльності визначають особливості психологічного розвитку емоційної стійкості офіцерів. На основі особистісного, суб’єктно-діяльнісного та системного підходів запропоновано та верифіковано концептуальну модель розвитку емоційної стійкості офіцерського складу НГУ. Виокремлено наступні компоненти розвитку емоційної стійкості: особистісно-професійний; когнітивно- рефлексивний; емоційно-вольовий. Організацію емпіричного дослідження сплановано як метод порівняння двох груп. Теоретичні припущення було деталізоване у таких емпіричних твердженнях: існують кількісні та якісні відмінності у рівнях розвитку емоційної стійкості серед офіцерів НГУ з різним досвідом службово- професійної діяльності. Уточнено показники діагностування розвиненості компонентів емоційної стійкості офіцерів, які стали основою для обрання психодіагностичного інструментарію з’ясування її актуального стану. Представлено результати емпіричного дослідження психологічних особливостей емоційної стійкості офіцерського складу НГУ. Виявлено взаємозв’язки між структурними компонентами та особливостями детермінації розвитку емоційної стійкості офіцерів НГУ з різним досвідом службово- професійної діяльності. Конкретизовано специфіку розвитку емоційної стійкості більш досвідчених офіцерів, яка пов’язана з переходом акценту до більш зрілих і структурованих стратегій адаптації; більш розвиненими навичками самоконтролю та регуляції емоцій, адаптивними способами реакцій; вищим рівнем професійної мотивації, професійної спрямованості, само ефективності, усвідомленого ставлення до небезпеки, задоволеності професійною діяльністю, кращим знанням своїх ресурсів, вищим рівнем емоційної саморегуляції, готовності до ризику та здатності до вольового зусилля. У більш досвідчених офіцерів НГУ внутрішня опора і знання своїх ресурсів стають основним джерелом емоційної стійкості. Однак, більш досвідчені офіцери менш активно шукають нові джерела відновлення, покладаючись на вже усталені методи. Їм притаманна схильність до ескапізму як компенсаторна реакція, переважання копінг-стратегій уникнення. Констатовано, що специфіка службово-професійної діяльності офіцерів НГУ формує вимоги до їх поведінки, роблячи актуальними ті особистісні ресурси, які забезпечують саморегуляцію емоцій та соціально-психологічну адатацю. Емоційна стійкість менш досвідчених офіцерів пов’язана із: позитивним мисленням, вірою у добро, прагненням до самореалізації та готовності до відновлення ресурсів, що є ознаками їхнього бажання знайти опору в ідеалах і особистісному розвитку на ранніх етапах кар’єри; нижчим рівнем інтернальності і зосередженості на власних потребах, у порівнянні з більш досвідченими офіцерами, перешкоджають їм у використанні психологічних ресурсів, які могли б надати професійна ідентичність і військова товариськість; недостатністю практичних знань та навичок для ефективного подолання стресу, схильністю до емоційної реактивності, недостатністю сформованістю стратегій адаптації, що знижує їхню здатність ефективно реагувати на стресові ситуації, та свідчать про внутрішнє виснаження, емоційну напругу, дистанціювання від стресу, потребу в оновленні ресурсів. З'ясовано, що системоутворюючими факторами емоційної стійкості офіцерів НГУ, що об’єднує психологічні компоненти, виступає особистісна та професійна мотивація, професійна спрямованість та ідентичність. На основі результатів статистичної обробки даних із застосуванням кластерного аналізу виділено три рівні емоційної стійкості серед офіцерського складу НГУ: високий, середній та низький. Визначено психологічні особливості рівнів розвитку емоційної стійкості офіцерів НГУ з різним досвідом службово-професійної діяльності. Проведений кластерний аналіз дозволяє стверджувати, що під час виконання службово- професійних завдань офіцери НГУ з низьким рівнем емоційної стійкості почуватимуться емоційно нестабільно, що може призводити до недостатньої концентрації, підвищеної напруженості та ймовірності міжособистісних конфліктів. Їхній акцент на регулюванні експресії може маскувати їх внутрішнє напруження і підвищувати потенціал емоційного вигорання. Офіцери НГУ з високим рівнем емоційної стійкості добре справляються зі стресовими ситуаціями, зберігаючи спокій, роблячи правильний, тверезий вибір і з легкістю долаючи труднощі. Їхня виразна врівноваженість і висока психологічна ресурсність максимізують довготривале функціонування. Офіцери НГУ (середній рівень) емоційної стійкі до стресу, але некомпетентні в управлінні емоціями, схильні до нестабільної або емоційно лабільної поведінки в умовах хронічного стресу. Їхня помірна психологічна ресурсність означає достатню, але низьку адаптивність. Відтак, результати емпіричного дослідження підкреслюють важливість та необхідність розвитку емоційної стійкості офіцерського складу НГУ обох груп із врахуванням її специфіки відповідно до службово-професійного досвіду. Увиразнено шляхи розвитку емоційної стійкості офіцерського складу НГУ з різним досвідом службово-професійної діяльності із врахуванням виявленої специфіки взаємозв’язків між структурними компонентами та особливостями рівнів розвитку. Розроблено та апробовано авторську програму психологічного тренінгу розвитку емоційної стійкості офіцерського складу НГУ, яка зосереджена на таких напрямках практичної роботи, як підвищення рівня емоційного інтелекту, активізація мотиваційно-інструментальних ресурсів, мотиваційної спрямованості, усвідомлення сенсу службово-професійної діяльності, психологічної компетентності та особистісної зрілості офіцерів, активізації емоційного ресурсу, адекватного та більш повного самосприйняття власного особистісно-професійного розвитку. З метою перевірки результативності програми психологічного тренінгу проведено формувальний експеримент. Аналіз й узагальнення отриманих результатів (із використанням Т-критерію Вілкоксона) показав, що в експериментальній групі офіцерів НГУ спостерігаються статистично-значущі зміни за більшістю показників компонентів емоційної стійкості порівняно із контрольною групою, у якій такі змін не було виявлено. Отримані результати продемонстрували позитивну динаміку розвитку емоційної стійкості офіцерів НГУ, що стало свідченням ефективності розробленої тренінгової програми та важливим доповненням у процесі удосконалення їх професіоналізації й забезпеченні умов для особистісного зростання. Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблений комплекс діагностичних методик дає змогу забезпечити вирішення психологічних завдань, пов’язаних із вивченням, варіативністю, психологічним супроводом й моніторингом кадрового менеджменту в українських військових формуваннях. Концептуальні положення та висновки дослідження можуть використовуватись військовими психологами як параметри можливої психокорекційної роботи з офіцерським особовим складом щодо розвитку емоційної стійкості, підвищення ефективності службово-професійно діяльності. Розроблена та апробована тренінгова програма є важливим доповненням у процесі удосконалення професіоналізації фахівців сил безпеки та оборони, забезпеченні умов для їх особистісного зростання. Отримані результати дослідження доповнюють змістове наповнення курсів «Психології праці», «Військової психології» у ЗВО, сприяють розробленню наукових пошуків проблеми психологічного забезпечення військових формувань, соціальній роботі командування різних рівнів. Дисертаційне дослідження містить перспективи подальших досліджень, що полягають у вивченні специфіки емоційної стійкості офіцерів з урахуванням вікових особливостей та в подальшому впровадженні запропонованої тренінгової програми щодо підвищення емоційної стійкості в систему кадрового менеджменту в українських військових формуваннях. The dissertation theoretically substantiates and experimentally investigates the psychological features of the development of emotional stability of the officers of the National Guard of Ukraine. The understanding of emotional stability as a dynamic integral property and a professionally significant polysystem quality of the personality is specified. The main categorical and conceptual contours of the phenomenon of emotional stability are detailed and conceptual positions on the determination of its development are considered. A number of analyzed studies demonstrated the presence of a natural connection between the parameters of emotional stability with the value-semantic sphere, personal maturity, and motivational orientation of the individual. Different types of definitions of the concept of “emotional stability” were systematized and generalized, and the idea of the multifacetedness and complexity of the phenomenon under study was deepened. Scientific ideas about the importance of a comprehensive approach to the study of emotional stability in the context of professional activity and personal development were deepened. Emotionality is a core component of the selfmobilization potential in extreme and extremely complex tests of the individual, which indicates not the static nature of emotional stability, but a constant change: increase or decrease. As the emotional stability of NSU officers develops, changes occur in its determinants and systemic formations, various psychophysiological qualities and different types of connections between them are formed. The psychological features of the development of the emotional stability of the NGU officers are substantiated through the prism of the specificity of service and professional activity, which involves everyday activity in ordinary peaceful conditions and especially difficult extreme conditions (performance of service and combat tasks, participation in active combat operations). The influence of emotional stability on the result of the service and professional activity of the NGU officer is specified, it is emphasized that the integrative nature of the profession and the combination of a number of functions inherent to an officer are taken into account, among which the organizational and managerial ones are the most important. The features of the dynamics of the development of emotional stability of NGU officers under the influence of extreme conditions, stress factors in the conditions of combat operations are clarified, the problems of combat stress, maladaptation and psychotraumatization are emphasized. Emotional stability characterizes the degree of development of the emotional sphere at the level of adequacy of emotional response in the conditions of professional activity. The appropriate level of development of emotional stability ensures the successful performance of professional activities and service and combat tasks under the influence of psychotraumatic factors, allows to strengthen the effectiveness of the officer's service and professional activities, and promotes his self-development and self-actualization, the officer manages his own qualitative changes, appearing at the same time as a subject and object of development. A personally mature officer with formed values, high motivation is able to withstand the significant impact of stress factors while maintaining an adequate level of emotional stability. The concept of "emotional stability of an NSU officer" is specified, which is defined as a complex dynamic integral property and a personally and professionally significant polysystem quality that characterizes the adequacy of emotional and volitional response and ensures adaptation to emotionally significant situations, his highly effective service and professional activities in difficult and stressful conditions, and therefore contributes to the successful performance of this activity and the achievement of the set goal. The emotional stability of an NGU officer, on the one hand, directly affects the effectiveness of performing official and professional duties, the ability to cope with high levels of stress and make difficult decisions in extreme conditions. On the other hand, the specifics of the official and professional activities of the NGU OS, the features of the personal and professional development of officers, the formation of military and professional competencies, their implementation in extreme conditions of activity determine the features of the psychological development of the emotional stability of officers. Based on the personal, subject-activity and systemic approaches, a conceptual model of the development of the emotional stability of the NGU officer corps has been proposed and verified. The following components of the development of emotional stability have been identified: personal and professional; cognitivereflexive; emotional-volitional. The organization of the empirical study was planned as a method of comparing two groups. The theoretical assumptions were detailed in the following empirical statements: there are quantitative and qualitative differences in the levels of emotional stability development among NGU officers with different experience of service and professional activity. The indicators of diagnosing the development of the components of emotional stability of officers are specified, which became the basis for choosing a psychodiagnostic tool to clarify its current state. The results of an empirical study of the psychological features of emotional stability of NGU officers are presented. The relationships between the structural components and the features of determining the development of emotional stability of NGU officers with different experience of service and professional activity are revealed. The specifics of the development of emotional stability of more experienced officers are specified, which is associated with the shift in emphasis to more mature and structured adaptation strategies; more developed skills of self-control and regulation of emotions, adaptive ways of reactions; higher level of professional motivation, professional orientation, selfefficacy, conscious attitude to danger, satisfaction with professional activities, better knowledge of one's resources, higher level of emotional self-regulation, willingness to take risks and ability to make strong-willed efforts. In more experienced NGU officers, internal support and knowledge of one's resources become the main source of emotional stability. However, more experienced officers are less actively looking for new sources of recovery, relying on already established methods. They are characterized by a tendency to escapism as a compensatory reaction, the predominance of avoidance coping strategies. It was found that the specifics of the service and professional activities of NGU officers form the requirements for their behavior, making those personal resources that ensure self-regulation of emotions and socio-psychological adaptation relevant. The emotional resilience of less experienced officers is associated with: positive thinking, belief in goodness, a desire for selfrealization and a willingness to restore resources, which are signs of their desire to find support in ideals and personal development at the early stages of their careers; a lower level of internality and focus on their own needs, compared to more experienced officers, which prevent them from using psychological resources that professional identity and military camaraderie could provide; a lack of practical knowledge and skills to effectively overcome stress, a tendency to emotional reactivity, and insufficient formation of adaptation strategies, which reduces their ability to effectively respond to stressful situations, and indicate internal exhaustion, emotional tension, distancing from stress, and the need to renew resources. It was found that the system-forming factors of emotional stability of NGU officers, which unites psychological components, are personal and professional motivation, professional orientation and identity. Based on the results of statistical data processing using cluster analysis, three levels of emotional stability among NGU officers were identified: high, medium and low. The psychological features of the levels of development of emotional stability of NGU officers with different experience of service and professional activity were determined. The cluster analysis conducted allows us to state that during the performance of service and professional tasks, NGU officers with a low level of emotional stability will feel emotionally unstable, which can lead to insufficient concentration, increased tension and the likelihood of interpersonal conflicts. Their emphasis on regulating expression can mask their internal tension and increase the potential for emotional burnout. NSU officers with a high level of emotional resilience cope well with stressful situations, remaining calm, making the right, sober choice and easily overcoming difficulties. Their pronounced poise and high psychological resourcefulness maximize long-term functioning. NSU officers (average level) are emotionally resilient to stress, but incompetent in managing emotions, prone to unstable or emotionally labile behavior in conditions of chronic stress. Their moderate psychological resourcefulness means sufficient, but low adaptability. Thus, the results of the empirical study emphasize the importance and necessity of developing emotional resilience of NSU officers of both groups, taking into account its specifics in accordance with service and professional experience. The ways of developing the emotional stability of the officers of the NGU with different experience of service and professional activity are outlined, taking into account the identified specifics of the relationships between structural components and the features of the levels of development. An author's psychological training program for the development of the emotional stability of the officers of the NGU has been developed and tested, which focuses on such areas of practical work as increasing the level of emotional intelligence, activating motivational and instrumental resources, motivational orientation, awareness of the meaning of service and professional activity, psychological competence and personal maturity of officers, activating emotional resources, adequate and more complete self-perception of one's own personal and professional development. In order to verify the effectiveness of the psychological training program, a formative experiment was conducted. Analysis and generalization of the obtained results (using the Wilcoxon T-test) showed that in the experimental group of NGU officers statistically significant changes were observed in most indicators of emotional stability components compared to the control group, in which such changes were not detected. The obtained results demonstrated positive dynamics of the development of emotional stability of NGU officers, which was evidence of the effectiveness of the developed training program and an important addition in the process of improving their professionalization and providing conditions for personal growth. The practical significance of the study is that the developed set of diagnostic methods makes it possible to provide solutions to psychological problems related to the study, variability, psychological support and monitoring of personnel management in Ukrainian military formations. The conceptual provisions and conclusions of the study can be used by military psychologists as parameters of possible psychocorrectional work with officer personnel regarding the development of emotional stability, increasing the efficiency of service and professional activity. The developed and tested training program is an important addition in the process of improving the professionalism of security and defense forces specialists, providing conditions for their personal growth. The obtained research results complement the content of the courses "Labor Psychology", "Military Psychology" in higher education institutions, contribute to the development of scientific research into the problem of psychological support for military formations, social work of command at various levels. The dissertation research contains prospects for further research, which consist in studying the specifics of the emotional stability of officers, taking into account age characteristics and in the further implementation of the proposed training program to increase emotional stability in the personnel management system in Ukrainian military formations.