Управління публічними комунікаціями Національної поліції

Abstract

У статті здійснено аналіз законодавчих актів, які регламентують діяльність у сфері правоохо- ронної комунікації Національної поліції України. Актуальність дослідження визначається необхідні- стю привернення уваги громадськості та наукових організацій до вирішення проблеми діяльності поліції щодо розвитку партнерських відносин з представниками інститутів громадянського суспіль- ства і попитом на нові моделі соціально-комунікативних технологій. Це сприяє організації взаємодії поліції з населенням та практичному розв’язанню завдань поліції щодо забезпечення громадського порядку та публічної безпеки. У дослідженні використовувалися положення теорії права і держави, управління в поліції. Застосовано системний, структурно-функціональний, інституційний, порів- няльний, формально-правовий методи до розуміння особливостей, структури, проблем та тенден- цій розвитку комунікації поліції. Констатовано, що організація комунікацій як функція управління поліції – це управління поліцією тією частиною соціальних комунікацій на території, що обслугову- ється, від яких залежить ефективність роботи та стан правопорядку. Зв’язки з громадськістю ви- ступають засобом встановлення двосторонніх інформаційно-комунікаційних відносин між поліцією та громадськістю, спрямованих на її докладне та об’єктивне інформування, на досягнення та під- тримку взаєморозуміння, довіри та співробітництва. Відмінні особливості комунікацій із громадсь- кістю як функції управління поліції проявляються у тому, що це не засіб інформаційної комунікації, а управління інформаційною комунікацією для ефективної взаємодії з громадськістю у справі про- тидії злочинності та забезпечення правопорядку; це направлений комунікаційний управлінський вплив на середовище функціонування поліції та соціальну систему. Кінцева мета правоохоронної комунікації поліції полягає у встановленні двостороннього діалогу з громадськістю за допомогою засобів інформаційної комунікації, з метою підвищення взаєморозуміння та довіри, у забезпеченні взаємодії та співробітництва у справі забезпечення публічної безпеки та громадського порядку, тобто створення механізму громадської правоохоронної діяльності. The article deals with the legislative acts regulating the activities in law enforcement communication of the National Police of Ukraine. The study’s relevance is determined by the need to attract the attention of the public and scientific organisations to solve the problem of police activities in developing partnership relations with representatives of civil society institutions and the demand for new models of social and communicative technologies. It contributes to police interaction with the population as the practical solution of police tasks to ensure public order and safety. The study used the provisions of the theory of law and state police management. Systemic, structural-functional, institutional, comparative, and formal-legal methods were applied to understand the features, structure, problems and trends in the development of police communication. It is stated that the organisation of communications as a function of police management is the management by the police of that part of social communications in the territory served, on which the effectiveness of work and the state of law and order depend. Public relations establish two-way information and communication between the police and the public, providing detailed and objective information and achieving and maintaining mutual understanding, trust, and cooperation. The distinctive features of public communications as a function of police management are manifested in the fact that it is not a means of information communication but the management of information communication for effective interaction with the public in combating crime and maintaining law and order. It is a directed communication and management influence on the en vironment in which the police operate and on the social system. The ultimate goal of law enforcement communication is to establish a two-way dialogue with the public using information communication tools to increase mutual understanding and trust, to ensure interaction and cooperation in maintaining public safety and public order, and to create a mechanism for public law enforcement activities.