Цифрова трансформація виконавчого провадження: виклики правового регулювання і перспективи застосування штучного інтелекту

Abstract

У статті досліджено сучасного стан та перспективи цифрової трансформації виконавчого провадження в Україні. Обґрунтовано, що цифровізація цієї сфери має розглядатися як ключовий етап модернізації механізму примусового виконання. Виокремлено проблеми нормативного забезпечення запровадження інструментів штучного інтелекту (ШІ) у сфері виконання судових рішень. Авторами проаналізовано європейські підходи та міжнародні акти, зокрема етичну Хартію CEPEJ та Глобальний кодекс виконання. Встановлено, що застосування ШІ у виконавчому провадженні має здійснюватися у межах принципів верховенства права, поваги до прав людини та процесуальних гарантій. Наголошено на перевагах використання ШІ, зокрема в автоматизації процесів розшуку активів боржника, виявленні шахрайства, персоналізації комунікації та оптимізації офісної роботи виконавців. Здійснено виокремлення функціоналу ШІ у виконавчому процесі на основі класифікації за рівнем ризику, відповідно до Акта Європейської Комісії про ШІ. Зроблено висновок, що гармонізація технологічної ефективності з гуманістичною природою права є визначальною умовою подальшої цифрової трансформації виконавчого провадження. Запропоновано підхід, згідно з яким ШІ має виконувати допоміжну роль, не підмінюючи особу виконавця. Аргументовано, що нова модель цифрового виконавчого провадження повинна бути побудована на прозорості алгоритмів, правовій визначеності, захищеності персональних даних, контролі з боку людини (виконавця). Особлива увага приділена потребі у фаховій підготовці правників до роботи з цифровими інструментами та необхідності запровадження етичних стандартів у сфері алгоритмічного правозастосування. Сформульовано концептуальні орієнтири для реформування законодавства та визначено виклики, що мають бути враховані для забезпечення ефективного, справедливого та технологічно адаптивного виконавчого провадження в умовах цифрової доби. The article explores the current state and prospects of the digital transformation of enforcement proceedings in Ukraine. It is substantiated that the digitalization of this sphere should be viewed as a key stage in the modernization of the mechanism for compulsory enforcement. The problems of regulatory support for the implementation of artificial intelligence (AI) tools in the field of enforcement of court decisions are identified. The authors have analyzed European approaches and international instruments, in particular the CEPEJ Ethical Charter on the Use of AI in Judicial Systems and the Global Code of Enforcement. The use of AI in enforcement proceedings must be carried out within the framework of the principles of the rule of law and respect for human rights. The advantages of AI usage are emphasized, including automation of asset tracing processes, fraud detection, personalized communication, and optimization of enforcement officers' administrative work. The functions of AI within enforcement proceedings are outlined based on risk-level classification in accordance with the EU Artificial Intelligence Act. It is concluded that the harmonization of technological efficiency with the humanistic nature of law is a decisive condition for the continued digital transformation of enforcement proceedings. A model is proposed in which AI should play an auxiliary role without replacing the enforcement officer. It is argued that the new model of digital enforcement proceedings should be based on algorithmic transparency, legal certainty, protection of personal data, and human oversight (by the enforcement officer). Particular attention is paid to the need for professional training and to the introduction of ethical standards in the field of algorithmic law enforcement.