Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/8744
Назва: Концептуальні засади імплементації штучного інтелекту в судочинство та виконавче провадження
Інші назви: Conceptual foundations of artificial intelligence implementation in judicial proceedings and enforcement proceedings
Автори: Ковалів, М.В.
Kovaliv, M.V.
ORCID ID: 0000-0002-9730-8401
Сидор, М.Я.
Sydor, M.Ya.
ORCID ID: 0000-0002-5615-7766
Ключові слова: штучний інтелект
суд
судочинство
ускладнення у виконавчому провадженні
відстрочення і розстрочення виконання рішення суду
заходи примусового виконання
виконавче провадження
ухвала суду
боржник та стягувач
державний та приватний виконавець
правочини у виконавчому провадженні
примусове виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів
захист прав особи
звернення стягнення
виконавчі документи
artificial intelligence
court
judicial proceedings
complications in enforcement proceedings
reprieve from the court judgment enforcement and installment of court judgment enforcement
measures of enforcement
enforcement proceedings
ruling of the court
debtor and enforcement creditor
state and private enforcement officer
transactions in enforcement proceedings
enforcement of court and other jurisdictional bodies decisions
protection of a person's rights
foreclosure
enforcement documents
Дата публікації: 2024
Видавництво: Академічні візії
Серія/номер: ;38
Короткий огляд (реферат): У статті здійснено концептуальний аналіз питань, пов’язаних із запровадженням штучного інтелекту (ШІ) у сфери судочинства та виконавчого провадження. Акцентовано на тому, що технологічний прогрес у цій сфері випереджає розвиток відповідних нормативно-правових механізмів. Доведено, що ШІ слід розглядати лише як допоміжний інструмент для підтримки діяльності суддів та виконавців, здатний оптимізувати рутинні процеси та покращити доступ до інформації, а не як повну заміну людського фактору. Проаналізовано міжнародний досвід (Колумбія, Велика Британія, Китай) та перші кроки в Україні (ЄСІТС, «Електронний суд», «Дія», АСВП), що свідчать про поступове впровадження ШІ у судочинство та виконавче провадження. Особливу увагу приділено необхідності збереження балансу між технологічною ефективністю та неухильним дотриманням фундаментальних прав людини, включаючи право на справедливий суд, належну правову процедуру, захист персональних даних та недопущення дискримінації. Констатовано ризик знеособлення юридичного процесу внаслідок застосування ШІ, оскільки технології позбавлені емпатії та контекстуального розуміння, що є важливим у судочинстві та особливо у виконавчому провадженні. Наголошено на необхідності збереження людського контролю над ключовими рішеннями та розробці нормативної бази, яка б враховувала соціальні та економічні наслідки застосування ШІ. Оптимальним підходом визначено регулювання, що забезпечує відповідальне використання ШІ та мінімізацію потенційних ризиків для прав людини та правовладдя. Наголошено на важливості імплементації положень міжнародно-правових актів, зокрема Рамкової конвенції Ради Європи про ШІ, у національне законодавство України для створення гармонійної системи, де технологічний прогрес поєднується з повагою до прав людини та принципами правової держави. The article provides a conceptual analysis of the issues related to the implementation of artificial intelligence (AI) in the fields of judicial proceedings and enforcement of court decisions. Emphasis is placed on the fact that technological progress in this domain is outpacing the development of the relevant legal and regulatory frameworks. It is demonstrated that AI should be viewed solely as an auxiliary tool to support the work of judges and enforcement officers—capable of optimizing routine processes and improving access to legal information—rather than as a full replacement of the human factor. International experience (Colombia, the United Kingdom, China) and the initial developments in Ukraine (the Unified Judicial Information and Telecommunication System, the “Electronic Court” system, the “Diia” application, and the Automated Enforcement System) are analyzed, which indicate the gradual integration of AI into judicial and enforcement proceedings. Particular attention is paid to the necessity of maintaining a balance between technological efficiency and strict adherence to fundamental human rights, including the right to a fair trial, due process, personal data protection, and the prohibition of discrimination. The risk of dehumanization of the legal process resulting from the application of AI is highlighted, as these technologies lack empathy and contextual understanding elements that are especially important in judicial and enforcement contexts. The necessity of preserving human oversight over key decisions and of developing a legal framework that takes into account the social and economic implications of AI application is underlined. Regulation is identified as the optimal approach, ensuring the responsible use of AI while minimizing potential risks to human rights and the rule of law. The importance of implementing provisions of international legal instruments particularly the Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence, Human Rights, Democracy and the Rule of Law into Ukraine’s national legislation is emphasized, in order to establish a balanced system in which technological advancement is harmonized with respect for human rights and the principles of the rule of law.
Опис: Ковалів М.В. Концептуальні засади імплементації штучного інтелекту в судочинство та виконавче провадження / Ковалів Мирослав Володимирович, Сидор Маркіян Ярославович // Академічні візії. - 2024. - Вип. 38. - С. 1-8.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/8744
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Ковалів, Сидор.pdf123,2 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.