Місце врегулювання спору за участю судді в системі способів вирішення спорів

Abstract

Врегулювання спору за участю судді є відносно новим способом вирішення спорів в Україні. Його запроваджено у 2017 році на підставі Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Доволі часто його порівнюють із уже відомими способами вирішення спорів: медіація, арбітрування тощо. До характерних ознак цієї процедури відносять: добровільність, рівність сторін, неформальне ставлення, конфіденційність, відсутність фіксації процесу. Значна кількість наукових публікацій стосується порівняння саме медіації і врегулювання спору за участю судді. Очевидно, це пояснюється схожістю деяких ознак даних процедур: конфіденційність, наявність посередника між сторонами та ін. Низка науковців вважають, що процедура врегулювання спору за участю судді є окремим видом медіації чи похідним від медіації способом. У статті розглядаються подібні позиції, однак, звернено увагу, що із прийняттям Закону України «Про медіацію» у 2021 році, подібні твердження втратили свій сенс. У публікації проаналізовано вимоги до проведення процедури врегулювання спору за участю судді. Наведене дало змогу виявити тісний зв’язок і нерозривність цієї процедури із традиційним судовим процесом. Встановлено, що врегулювання спору за участю судді можна вважати окремим інститутом процесуального права України. Разом з тим, характерні ознаки процедури врегулювання спору за участю судді, дозволяють розглядати цю процедуру як додатковий, альтернативний спосіб для сторін судового процесу врегулювати спір. Тісний взаємозв’язок процедури врегулювання спору за участю судді та законодавчі вимоги до завершального етапу процедури дають підстави розглядати її як несамостійний спосіб вирішення спорів. Встановлено, що поміж іншого, процедура врегулювання спору за участю судді завершується шляхом укладення мирової угоди, а тому із врахуванням інших ознак, ця процедура може розглядатись як комбінований альтернативний спосіб вирішення спорів. Dispute settlement with the participation of a judge is a relatively new method of resolving disputes in Ukraine. It was introduced in 2017 on the basis of the Law of Ukraine “On Amendments to the Commercial Procedural Code of Ukraine, the Civil Procedural Code of Ukraine, the Code of Administrative Procedure of Ukraine and other legislative acts”. It is often compared with already known methods of resolving disputes: mediation, arbitration, etc. The characteristic features of this procedure include: voluntariness, equality of the parties, informality, confidentiality, lack of recording of the process. A significant number of scientific publications relate to the comparison of mediation and dispute settlement with the participation of a judge. Obviously, this is explained by the similarity of some features of these procedures: confidentiality, the presence of an arbiter between the parties, etc. A number of scientists believe that the procedure of dispute settlement with the participation of a judge is a separate type of mediation or a method derived from mediation. The article considers similar positions, however, it is noted that with the adoption of the Law of Ukraine “On Mediation” in 2021, such statements have lost their meaning. The publication analyzes the requirements for conducting a dispute settlement with the participation of a judge. The above made it possible to identify the close connection and inseparability of this procedure with the traditional judicial process. It has been established that dispute settlement with the participation of a judge can be considered a separate institution of the procedural law of Ukraine. At the same time, the characteristic features of the dispute settlement with the participation of a judge allow us to consider this procedure as an additional, alternative way for the parties to the legal process to resolve the dispute. The close relationship between the dispute settlement with the participation of a judge and the legislative requirements for the final stage of the procedure give grounds to consider it as a dependent method of resolving disputes. It has been established that, among other things, the dispute settlement with the participation of a judge is completed by concluding a settlement agreement, and therefore, taking into account other features, this procedure can be considered as a combined alternative method of dispute resolution.