Public law disputes in the feld of public service: Interdisciplinary approaches to prevention and settlement (Scopus)

Abstract

The relevance of this study was conditioned by the need to improve the legal regulation of service disputes in the civil service system against the background of public administration reforms. The purpose of this study was to determine the legal nature of service disputes, their specifc features, and the procedure for their resolution within the administrative process. The methodological framework of the study was formed by comparative legal, formallogical, dialectical, historical-legal, and analytical approaches, which enabled a comprehensive investigation of the legal framework, modern scientifc approaches, and practices of resolving service disputes. The study examined the essence of service disputes and their legal nature and found that they represent a type of public law disputes arising in the feld of public service. The study analysed the legal grounds and parties to disputes, specifcally, disputes related to disciplinary sanctions and termination of civil service contracts. The study found that service disputes arise due to unresolved disagreements between a civil servant and a public authority or its representative regarding the legality of decisions or actions that violate the rights of the employee. Such disputes often concern both the validity of disciplinary sanctions and the legality of dismissal. The study analysed the mechanisms for consideration of such disputes stipulated by administrative legislation and identifed the key stages and procedural forms of resolution of such disputes, including disciplinary proceedings. The study identifed key procedures that should ensure fair consideration of disputes, as well as the possibility of appealing against decisions of disciplinary commissions. The analysis revealed that the effectiveness of consideration of service disputes depends heavily on compliance with procedural rules and ensuring access to justice for civil servants. Based on the fndings, the study concluded that service disputes have their unique law enforcement specifcs within the administrative process and are a signifcant tool for legal protection of the rights of civil servants. The practical value of the study lies in the possibility of applying the fndings to improve the mechanisms for resolving public law disputes in the feld of civil service, which will contribute to the efciency of functioning of public authorities. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вдосконалення правового регулювання службових спорів у системі державної служби на фоні реформ державного управління. Метою роботи було визначення правової природи службових спорів, їх специфічних ознак і порядку їх вирішення в межах адміністративного процесу. Методологічну основу дослідження склали порівняльно-правовий, формально-логічний, діалектичний, історико-правовий та аналітичний підходи, які дозволили всебічно вивчити нормативно-правову базу, сучасні наукові підходи та практику вирішення службових спорів. Було досліджено сутність службових спорів та їх правову природу, встановлено, що вони є різновидом публічно-правових спорів, що виникають у сфері державної служби. Проаналізовано юридичні підстави, сторони спорів, зокрема спори, повʼязані з дисциплінарними стягненнями та розірванням договорів про державну службу. Встановлено, що службові спори виникають через неврегульовані розбіжності між державним службовцем та державним органом чи його представником щодо правомірності рішень чи дій, що порушують права службовця. Такі спори часто стосуються як обґрунтованості застосування дисциплінарних санкцій, так і правомірності звільнення з посади. Було проаналізовано механізми розгляду таких спорів, передбачені адміністративним законодавством, і виділено основні етапи та процесуальні форми вирішення цих спорів, які включають дисциплінарні провадження. У результаті дослідження визначено ключові процедури, які мають забезпечити справедливий розгляд спорів, а також можливість оскарження рішень дисциплінарних комісій. Аналіз показав, що ефективність розгляду службових спорів значно залежить від дотримання процесуальних норм і забезпечення доступу до правосуддя для державних службовців. На основі дослідження зроблено висновок, що службові спори мають свою правозастосовну специфіку в межах адміністративного процесу та є важливим інструментом правового захисту прав державних службовців. Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування результатів для вдосконалення механізмів вирішення публічно-правових спорів у сфері державної служби, що сприятиме підвищенню ефективності функціонування державних органів.