Диференціація кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення: дисертація

Abstract

У підсумку розгляду загальних засад дослідження проблем диференціації кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення, варто зазначити, що будь-яке подібне дослідження повинно ґрунтуватися на 1) попередніх розробках аналогічних чи дотичних проблем; 2) чіткого визначення предмета дослідження та його понятійного апарату та 3) причин існування досліджуваного явища, його соціально-правового контексту. Враховуючи наведене, згрупуємо висновки з висвітлення загальних засад дослідження проблеми відповідно до цих складових. Насамперед, відзначимо, що попередні результати дослідження питань диференціації кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення об’єктивовані як у фундаментальних монографічних дослідженнях (Н. О. Антонюк, М. І. Мельник, Д. Г. Михайленко та інші вчені), так й авторських навчальних посібниках (О. К. Марін, А. В. Савченко та ін.), а також в окремих публікаціях фундаментального та прикладного характеру (О. О. Дудоров, М. І. Хавронюк та ін.), дисертаціях, присвячених суміжній проблематиці (Р. А. Бориславський, Л. В. Павлик) та монографічних дослідженнях окремих результатів диференціації кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення. Аналіз цих робіт дав можливість констатувати, що найбільшою прогалиною у частині наукового опрацювання проблем диференціації кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення, як випливає з аналізу спеціальних фахових джерел, є осмислення значення виокремлення у кримінальному законі конкретного виду правопорушень для застосування інших засобів диференціації кримінальної відповідальності, багатошаровість її проведення та колізії й прогалини, які у зв’язку із цим виникають. Такий стан дослідження розглядуваної проблеми у спеціальній літературі обумовлює необхідність забезпечення комплексного підходу до її (проблеми) розв’язання. У результаті узагальнення наукових позицій стосовно змісту та обсягу поняття корупційне кримінальне правопорушення та визначення на цій основі авторської дефініції відповідного поняття. Ми пропонуємо залишити у визначенні перелік «безумовно корупційних» кримінальних правопорушень, конститутивними ознаками складів яких є ознаки корупційних посягань: зловживання службовим становищем у широкому смислі та наявність неправомірно вигоди як мети, предмету чи засобу вчинення правопорушення. Аналізуючи понятійний апарат дослідження, у цій дисертації запропоновано розуміти диференціацію кримінальної відповідальності як діяльність законодавця, яка провадиться ним з метою забезпечення правових підстав практичної реалізації принципів кримінального права відповідно до дійсної кримінально-правової політики у результаті якої відбувається розподіл, градація кримінальної відповідальності, що виражається у відмінних видах та розмірах заходів кримінально-правового впливу на підставі різного характеру і ступеня суспільної небезпечності кримінально-протиправного діяння, що визначається його об’єктивними та суб’єктивними ознаками у Загальній та Особливій частині КК України із використанням властивих їм засобів. Проблема соціально-правової обґрунтованості диференціації кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення розглянуто у двох площинах: зовнішній та внутрішній. У роботі підкреслено позитивні та негативні аспекти використання зовнішньої диференціації кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення Щодо «внутрішньої» диференціації кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення, то тут ми спостерігаємо використання всіх її засобів, що характерні для диференціації кримінальної відповідальності в цілому. При цьому, варто зауважити, що підстави та умови «внутрішньої» диференціації кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення наряд чи чимось будуть вирізнятися від загальних підстав та умов диференціації, що характеризують цей процес у кримінальному праві в цілому. Аналіз засобів диференціації кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення, що відображені у Загальній частині КК України проводився із урахуванням того, що диференціація кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення проводиться законодавцем стосовно саме цього виду злочинності у двох напрямах, векторах, рівнях. Насамперед, йдеться про диференціацію першого рівня, або, якщо використовувати термінологію «напрямів» - зовнішню – виокремлення з-поміж всіх кримінальних правопорушень саме корупційних з метою встановлення щодо них специфічного правового режиму реагування держави на їх вчинення. Другий рівень, або внутрішня диференціація – застосування доступних та традиційних критеріїв, прийомів та засобів такої діяльності щодо корупційних кримінальних правопорушень. Констатовано, що «зовнішня» диференціація кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення, перший рівень їх виокремлення зі всіх інших видів кримінально-протиправних діянь має різні прояви співвідношення із класифікацією кримінальних правопорушень за ступенем їх тяжкості у контексті диференціації кримінальної відповідальності. Для використання у цій дисертації запропоноване таке визначення поняття засоби диференціації кримінальної відповідальності у Загальній частині КК – це передбачені у Загальній частині КК України нормативні положення, які відображають обставини, які справляють вплив на ступінь суспільної небезпеки конкретного посягання (збільшують його або зменшують), визначаючи силу впливу відповідної обставини на обсяг кримінальної відповідальності – вказує на вид та розмір правообмежень, які охоплюються змістом кримінальної відповідальності та відмови від притягнення до кримінальної відповідальності. Засобами диференціації кримінальної відповідальності, які відображено у положеннях Загальної частини КК, є нормативні положення, які передбачають обставини застосування: 1) загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності; 2) спеціальних правила призначення покарання; 3) різновидів звільнення від покарання та його відбування, заміни покарання більш м’яким; 4) особливостей кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх; 5) зняття та погашення судимості. Корупційні кримінальні правопорушення мають свою особливість у практично кожному з названих засобів, Більше того, навіть вчинення неповнолітньою особою корупційного кримінального правопорушення є теоретично можливим. Враховуючи результати системного тлумачення кримінального законодавства, єдиним засобом диференціації кримінальної відповідальності, який вирізняє неповнолітнього як суб’єкта корупційного кримінального правопорушення, є специфічні підстави звільнення від відбування покарання з випробуванням за корупційне кримінальне правопорушення, визначені ст. ст. 75-78 КК України як для дорослих, так і для неповнолітніх порушників. Інші засоби диференціації кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення, передбачені у Загальній частині КК України до неповнолітніх правопорушників не застосовуються у зв’язку із пріоритетом на застосування положень Розділу XV Загальної частини КК України до таких випадків. У підсумку розгляду відображення особливостей звільнення від кримінальної відповідальності за корупційне кримінальне правопорушення у контексті диференціації кримінальної відповідальності, додатково обґрунтовано підхід, відповідно до якого у Загальній частині КК України повинні залишитися загальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності із тими умовами, які характерні для певних груп кримінальних правопорушень (умисних чи необережних, їх видів залежно від ступеня тяжкості, виокремлених у ст. 12 КК України без винятків для певних ї видів правопорушень, виокремлених за кримінологічними ознаками). Запропонованого також зберегти так звані спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінки, які визначаються у статтях Особливої частини КК України. Констатовано, що корупційні кримінальні правопорушення виступають «негативною» умовою для призначення більш м’якого покарання, ніж передбаченого законом (ст. 69 КК України). Проаналізовано положення ст. 692 КК України, описано диференціювальний «ланцюг» потенційної кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у розглядуваному контексті. Щодо інших спеціальних правил призначення покарання, специфіки щодо корупційних кримінальних правопорушень законодавець не визначає, а отже вони мають дійсно загальнокримінальне диференціююче значення. У дисертації вперше на доктринальному рівні проаналізовано зміни у інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо корупційних кримінальних правопорушень. Оцінюючи нормативно-правове регулювання звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості, зроблено висновок, що матеріально-правові підстави застосування заходу кримінально-правового впливу на особу, винну у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ч. 3 ст. 3 КК України повинні визначатися безпосередньо у КК. Перенесення матеріально-правових норм у процесуальне законодавство не виправдане і підлягає виправленню. Підсумовано, що загальні для всіх кримінальних правопорушень засоби диференціації кримінальної відповідальності не повною мірою можуть бути застосовані до осіб, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення. Їх вчинення виступає «негативною» умовою щодо практично всіх заохочувальних заходів кримінально-правового впливу, які виступають засобами диференціації відповідальності. В одних випадках – їх застосування не допускається (статті 45-48, 69, 74, 75, 79, 91 КК України), в інших – обмежується і ускладнюється (ст. 81, 82, 86, 87 КК України). Останні зміни, яких зазнав КК України, засвідчують тенденцію до істотного ускладнення відповідного механізму кримінально-правового регулювання і дещо послаблюють специфічний правовий режим реагування держави на корупційні кримінальні правопорушення (ст. 692, зміни до ст. 74 КК України). Визначення поняття корупційного кримінального правопорушення законодавець розмістив у Загальній частині кримінального закону, однак фактичним змістом воно наповнюється виключно із урахуванням ознак складів тих правопорушень, які входять до змісту та обсягу цього поняття. У роботі зосереджено увагу на тих положеннях КК України, які: а) передбачені в Особливій частині КК; б) справляють вплив на ступінь суспільної небезпеки посягання (збільшують його або зменшують); в) чітко визначають силу впливу певної обставини на обсяг кримінальної відповідальності – вказує на вид та розмір, їх зміну, тих правообмежень, які охоплюються змістом кримінальної відповідальності. Саме у дисертації пропонується розуміти відповідні засоби диференціації кримінальної відповідальності, які визначаються у Особливій частині КК України. Аналіз наявних у доктрині кримінального права позицій та чинного кримінального законодавства привів до висновку про те, що засобами диференціації кримінальної відповідальності, які визначені у Особливій частині КК України щодо корупційних кримінальних правопорушень, ми пропонуємо вважати: 1) суміжні склади кримінальних правопорушень; 2) кваліфіковані та особливо кваліфіковані склади кримінальних правопорушень; 3) склади кримінальних правопорушень у спеціальних кримінально-правових нормах; 4) складені склади кримінальних правопорушень у нормах про ціле; 5) спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці. Використання ознак спеціального суб’єкта складу кримінального правопорушення як розмежувальної ознаки суміжних складів є похідним від змістовної потреби розмежування відповідних сфер, де можуть вчинятися корупційні кримінальні правопорушення. Розмежувати ці сфери: публічна та приватна, публічні послуги, можна декількома способами: 1) вказати місце виконання функцій (юридична особа приватного права чи державне або комунальне підприємство, наприклад); 2) вказати на функції, які виконує особа, яка вчиняє, зокрема, зловживання повноваженнями (надання послуг арбітражного керуючого, наприклад); 3) або шляхом поєднання вказівок на місце здійснення повноважень та їх характер. Але цілком не припустимим є використання для визначення різних спеціальних суб’єктів різних способів вказівки на сферу їх функціонування. Проведений у дисертації аналіз використання різноманітних засобів диференціації кримінальної відповідальності, які характерні для Особливої частини КК України щодо корупційних кримінальних правопорушень дав можливість скласти більш-менш цілісну картину цього явища. Використання законодавцем таких засобів може бути ефективним інструментом лише за умови урахування системних зв’язків кримінально-правових норм, у які відбувається втручання та збалансованості й адекватності відповідної диференціації. Проведене дослідження стане фундаментом для вироблення пропозицій з удосконалення використання відповідних засобів для диференціації кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення. Summarizing the general principles of studying the problems of differentiation of criminal liability for corruption offenses, it should be noted that any such study should be based on 1) previous studies of similar or related issues; 2) a clear definition of the subject matter of the study and its conceptual framework; and 3) the reasons for the existence of the phenomenon under study and its socio-legal context. Given the above, let us group the conclusions on the general principles of the study of the problem according to these components. First of all, we note that the preliminary results of the study of the issues of differentiation of criminal liability for corruption offenses are objectified both in fundamental monographic studies (N. Antoniuk, M. Melnyk, D. Mykhailenko and other scholars) and author's textbooks (O. Marin, A. Savchenko, etc. ), as well as in separate publications of fundamental and applied nature (O. O. Dudorov, M. I. Khavroniuk, etc.), dissertations on related issues (R. A. Boryslavskyi, L. V. Pavlyk) and monographic studies of certain results of differentiation of criminal liability for corruption criminal offenses. The analysis of these works has made it possible to state that the biggest gap in the scientific study of the problems of differentiation of criminal liability for corruption offenses, as follows from the analysis of special professional sources, is the understanding of the significance of the allocation of a specific type of offense in criminal law for the application of other means of differentiation of criminal liability, the multilayered nature of its implementation, and the conflicts and gaps which arise in this regard. Such a state of research of the problem under consideration in the specialized literature necessitates a comprehensive approach to its (the problem) solution. As a result of generalization of scientific positions on the content and scope of the concept of corruption criminal offense and on this basis the author's definition of the relevant concept is defined. We propose to retain in the definition the list of “unconditionally corrupt” criminal offenses, the constitutive features of which include the following elements of corruption: abuse of office in the broad sense and the presence of unlawful benefit as the purpose, object or means of committing an offense. Analyzing the conceptual framework of the study, this thesis proposes to understand the differentiation of criminal liability as the activity of the legislator which is carried out by him with the aim of providing legal grounds for practical implementation of the principles of criminal law in accordance with the actual criminal law policy, which results in the distribution and gradation of criminal liability, which is expressed in different types and amounts of criminal law measures based on the different nature and degree of public danger to. The issue of social and legal validity of differentiation of criminal liability for corruption-related criminal offenses is considered in two aspects: external and internal. The article emphasizes the positive and negative aspects of the use of external differentiation of criminal liability for corruption offenses With regard to the “internal” differentiation of criminal liability for corruption-related criminal offenses, we observe the use of all its means which are characteristic of the differentiation of criminal liability in general. At the same time, it should be noted that the grounds and conditions for the “internal” differentiation of criminal liability for corruption-related criminal offenses are unlikely to differ from the general grounds and conditions of differentiation that characterize this process in criminal law in general. The analysis of the means of differentiation of criminal liability for corruption offenses reflected in the General Part of the Criminal Code of Ukraine was carried out taking into account the fact that the legislator differentiates criminal liability for corruption criminal offenses in relation to this particular type of crime in two directions, vectors, levels. First of all, we are talking about differentiation of the first level, or, if we use the terminology of “directions”, external differentiation - the separation of corruption offenses from all criminal offenses in order to establish a specific legal regime of state response to their commission. The second level, or internal differentiation, is the application of available and traditional criteria, methods and means of such activities in relation to corruption criminal offenses. It is stated that the “external” differentiation of criminal liability for corruption criminal offenses, the first level of their separation from all other types of criminal offenses, has different manifestations of correlation with the classification of criminal offenses by the degree of their severity in the context of differentiation of criminal liability. For use in this thesis, the following definition of the concept of means of differentiation of criminal liability in the General Part of the CC is proposed: these are the statutory provisions provided for in the General Part of the CC of Ukraine which reflect the circumstances which have an impact on the degree of public danger of a particular offense (increase or decrease it), determining the strength of the impact of the relevant circumstance on the scope of criminal liability - indicates the type and amount of legal restrictions covered by the content of criminal liability. Means of differentiation of criminal liability, which are reflected in the provisions of the General Part of the CC, are normative provisions that provide for the circumstances of application: 1) general types of exemption from criminal liability 2) special rules of sentencing 3) types of exemption from punishment and its serving, commutation of punishment 4) peculiarities of criminal liability and punishment of minors; 5) removal and expungement of a criminal record. Corruption criminal offenses have their own peculiarity in almost every one of these means, moreover, even the commission of a corruption criminal offense by a minor is theoretically possible. Given the results of the systematic interpretation of criminal law, the only means of differentiation of criminal liability that distinguishes a minor as a subject of a corruption criminal offense is the specific grounds for exemption from serving a sentence of probation for a corruption criminal offense, as defined in Articles 75-78 of the CC of Ukraine for both adult and juvenile offenders. Other means of differentiating criminal liability for corruption criminal offenses provided for in the General Part of the Criminal Code of Ukraine do not apply to juvenile offenders due to the priority of applying the provisions of Section XV of the General Part of the Criminal Code of Ukraine to such cases. As a result of the consideration of the specifics of exemption from criminal liability for a corruption criminal offense in the context of differentiation of criminal liability, the author additionally substantiates the approach according to which the General Part of the CC of Ukraine should retain the general grounds for exemption from criminal liability with the conditions which are characteristic of certain groups of criminal offenses (intentional or negligent, their types depending on the degree of gravity, set out in Article 12 of the CC of Ukraine without exceptions for certain types of criminal offenses). It is also proposed to retain the so-called special grounds for exemption from criminal liability in case of positive post-criminal behavior, which are defined in the articles of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine. It is stated that corruption criminal offenses are a “negative” condition for imposing a lighter sentence than that provided for by law (Article 69 of the Criminal Code of Ukraine). The author analyzes the provisions of Article 692 of the Criminal Code of Ukraine and describes the differentiating “chain” of potential criminal liability for corruption criminal offenses in the context under consideration. As for other special rules of sentencing, the legislator does not define any specifics with regard to corruption criminal offenses, and therefore they have a truly general criminal differentiating value. This dissertation is the first to analyze, at the doctrinal level, the changes to the institute of release from serving a sentence on probation in relation to corruption criminal offenses. Assessing the legal regulation of release from serving a sentence on probation on the basis of a plea agreement, the author concludes that the substantive legal grounds for applying a measure of criminal legal influence on a person guilty of a criminal offense, in accordance with Part 3 of Article 3 of the Criminal Code of Ukraine, should be determined directly in the Criminal Code. The transfer of substantive legal provisions to procedural legislation is not justified and should be corrected. It is summarized that the means of differentiation of criminal liability common to all criminal offenses cannot be fully applied to persons who have committed corruption criminal offenses. Their commission acts as a “negative” condition for almost all incentive measures of criminal legal influence, which are the means of differentiation of liability. In some cases, their application is not allowed (Articles 45-48, 69, 74, 75, 79, 91 of the CC of Ukraine), in others - limited and complicated (Articles 81, 82, 86, 87 of the CC of Ukraine). Recent amendments to the CC of Ukraine show a tendency to significantly complicate the relevant mechanism of criminal law regulation and somewhat weaken the specific legal regime of state response to corruption criminal offenses (Article 692, amendments to Article 74 of the CC of Ukraine). The definition of the concept of a corruption criminal offense is placed by the legislator in the General Part of the Criminal Law, but it is filled with actual content only with due regard to the features of the corpus delicti of those offenses which are included in the content and scope of this concept. The article focuses on those provisions of the CC of Ukraine which: a) are provided for in the Special Part of the CC; b) have an impact on the degree of public danger of the offense (increase or decrease) c) clearly define the strength of influence of a certain circumstance on the scope of criminal liability - indicates the type and amount, their change, and the legal restrictions covered by the content of criminal liability. It is in this dissertation that the author proposes to understand the relevant means of differentiation of criminal liability which are defined in the Special Part of the Criminal Code of Ukraine. The analysis of the positions available in the criminal law doctrine and current criminal law has led to the conclusion that the means of differentiation of criminal liability defined in the Special Part of the Criminal Code of Ukraine on corruption-related criminal offenses should be considered as follows: 1) related corpus delicti of criminal offenses; 2) qualified and especially qualified corpus delicti of criminal offenses; 3) corpus delicti of criminal offenses in special criminal law provisions; 4) composite corpus delicti of criminal offenses in the provisions on the whole; 5) compositions of special grounds for exemption from criminal liability in case of positive post-criminal behavior. The use of the characteristics of a special subject of a criminal offense as a distinguishing feature of related corpus delicti is derived from the substantive need to distinguish between the respective areas where corruption criminal offenses may be committed. There are several ways to distinguish between these spheres: public and private, public services: 1) by indicating the place of performance of functions (a legal entity under private law or a state or municipal enterprise, for example); 2) by indicating the functions performed by the person who commits, in particular, abuse of power (provision of services of an insolvency officer, for example); 3) or by combining indications of the place of exercise of powers and their nature. However, it is not acceptable to use different methods of indicating the scope of their functioning to define different special subjects. The analysis of the use of various means of differentiation of criminal liability which are characteristic of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine on corruption-related criminal offenses carried out in this dissertation made it possible to draw up a more or less holistic picture of this phenomenon. The use of such means by the legislator can be an effective tool only if the systemic links of the criminal law provisions in which the interference takes place are taken into account, and the respective differentiation is balanced and adequate. The study will serve as a basis for developing proposals for improving the use of appropriate means for differentiation of criminal liability for corruption-related criminal offenses.