Кримінально-правова охорона інформації у сфері господарської діяльності: дисертація

Abstract

Принципова зміна ролі інформації в сучасному суспільстві призводить до виникнення потреби в нормативно-правовому відображенні таких змін, адже без належного регулювання інформаційних прав і свобод людини, за відсутності високого рівня їх охорони, стає неможливим ефективний механізм реалізації інформаційних відносин. Однією з найважливіших складових такого механізму є кримінально-правова охорона інформації. Кримінальне законодавство містить низку норм, що забезпечують захист інформаційних відносин. Сюди можна віднести й окремий Розділ XVI Особливої частини КК України «Кримінальні правопорушення у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку», й норми, якими передбачено кримінальну відповідальність за незаконні дії з інформацією з обмеженим доступом (наприклад, ст.ст. 111, 114, 1142, 132, 158, 182, 329, 330 КК України), й норми, якими визначаються кримінальні правопорушення, предметом яких є різного роду інформація (наприклад, ст.ст. 171, 243, 256, 351, 3511, 3662 КК України). Окрему увагу привертають положення кримінального законодавства, якими забезпечується охорона інформації, що використовується в господарській діяльності (ст.ст. 200, 2051, 2091, 2201, 2202, 222, 2231, 231, 232, 2321, 2322, 2323 КК України), оскільки їх тлумачення, а отже й практика застосування не є усталеною, потребує звернення до положень регулятивного законодавства, яке, своєю чергою, є величезним за обсягом, суперечливим і вкрай нестабільним. Зміни, які вносяться до КК України в частині охорони господарської діяльності, також не можна охарактеризувати як обґрунтовані та системні. Інформація як предмет кримінальних правопорушень саме у сфері господарської діяльності виступала предметом лише поодиноких наукових розробок, в контексті аналізу окремих складів кримінальних правопорушень, але не узагальнено щодо всієї групи правопорушень. Окрім цього, за останні роки внесені численні зміни до КК України: з’явилися як нові склади кримінальних правопорушень, які вказують на інформацію, як предмет відповідного посягання, так й набули нової редакції вже наявні кримінально-правові норми. Ураховуючи наведене вище, актуальними і важливими є питання комплексної характеристики кримінально-правової охорони інформації у сфері господарської діяльності, що сприятиме системному тлумаченню кримінального закону, забезпечуватиме єдність та правильність практики його застосування, а також вдосконаленню законодавства України про кримінальну відповідальність. Це обумовило доцільність проведення відповідного дослідження, за результатами якого були зроблені наступні висновки. Була проаналізована група кримінальних правопорушень, пов’язаних з обігом інформації у сфері господарської діяльності, виокремлених за критерієм визначення інформації в якості предмету відповідних кримінальних правопорушень, до якої належать: незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200 КК України); підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців (ст. 2051 КК України); умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (ст. 2091 КК України); порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності (ст. 2201 КК України); фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи (ст. 2202 КК України); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України); підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів (ст. 2231 КК України); незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231 КК України); розголошення комерційної, банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках (ст. 232 КК України); незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 2321 КК України); приховування інформації про діяльність емітента (ст. 2322 КК України); незаконне використання інсайдерської інформації щодо оптових енергетичних продуктів (ст. 2323 КК України). Це дозволило уніфікувати підхід до розуміння такої інформації та запропонувати зміни до кримінального законодавства. Запропоновано поділяти інформацію в кримінальних правопорушеннях у сфері господарської діяльності на таку, що: 1) подається чи іншим чином використовується для вчинення різного роду дій (ст.ст. 200, 2051, ч. 1 ст. 2091, ст.ст. 2201, 2202, 222, 2231, 2322 КК України); 2) становить певну таємницю (ч. 2 ст. 2091, ст.ст. 231, 232, 2321, 2323 КК України). Запропоновано внести зміни до КК України в частині застосування заходів кримінально-правового характеру за вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних з обігом інформації у сфері господарської діяльності, а саме вдосконалити положення щодо застосування покарань у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, застосування спеціальної конфіскації та заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб. З урахуванням міжнародного досвіду, національного регулятивного законодавства та вітчизняної судової практики, з метою уніфікації положень кримінального законодавства та зменшення кількості спеціальних норм, запропоновано виключити з тексту КК України кримінально-правові норми, передбачені ст.ст. 2051, ч. 1 ст. 2091, 2201, 2202, 2323. Було удосконалено положення про те, що видовими об’єктами кримінальних правопорушень, пов’язаних з обігом інформації у сфері господарської діяльності, можуть бути система грошового обігу, фондового ринку та обігу окремих документів (ст.ст. 200, 2231, 2321, 2322, 2323 КК України); порядок зайняття господарською діяльністю (ст.ст. 2051, 2091 КК України); сфера кредитування (ст.ст. 2201, 2202, 222 КК України); порядок здійснення добросовісної конкуренції (ст.ст. 231, 232 КК України). Удосконалено розуміння ознак суб’єкта всіх різновидів складів кримінальних правопорушень, пов’язаних з обігом інформації у сфері господарської діяльності в Україні, з точки зору їх поділу на ознаки загального та спеціального суб’єкта та врахування при призначенні покарання. Розвинуті особливості врахування підстав та принципів криміналізації при встановленні кримінальної відповідальності за суспільно небезпечні діяння, які вчиняються у сфері господарської діяльності, що полягає в необхідності визначення їх суспільної небезпечності за розміром заподіяної шкоди та уніфікації підходів до обрахування цієї шкоди, а також уникнення криміналізаційної надмірності. Набула подальшого розвитку ідея щодо уніфікації положень окремих норм щодо різних видів інформації з обмеженим доступом та пропозиція створити одну загальну кримінально-правову норму, санкцію якої доцільно встановлювати залежно не від виду інформації з обмеженим доступом, а від розміру спричиненої шкоди. Доповнені пропозиції щодо удосконалення положень Розділу VII Особливої частини КК України «Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності» та окремих його норм, що стосуються кримінальних правопорушень, пов’язаних з обігом інформації. The fundamental change in the role of information in modern society leads to the need for regulatory and legal reflection of such changes, since without proper regulation of information rights and freedoms, in the absence of a high level of their protection, an effective mechanism for the implementation of information relations becomes impossible. One of the most important components of such a mechanism is criminal law protection of information. Criminal law contains a number of provisions that ensure the protection of information relations. This includes a separate Section XVI of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine «Criminal offences related to the use of electronic computing machines (computers), systems and computer networks and telecommunication networks», and provisions that provide for criminal liability for illegal actions with restricted information (e.g., Art. 111, 114, 114-2, 132, 158, 182, 329, 330 of the Criminal Code of Ukraine), and provisions defining criminal offences, the subject of which is various types of information (for example, Art. 171, 243, 256, 351, 351-1, 366-2 of the Criminal Code of Ukraine). Special attention should be paid to the provisions of the criminal law that ensure the protection of information used in business activities (Art. 200, 205-1, 209-1, 220-1, 220-2, 222, 223-1, 231, 232, 232-1, 232-2, 232-3 of the Criminal Code of Ukraine), since their interpretation, and therefore the practice of application, is not established, requiring reference to the provisions of regulatory legislation, which, in turn, is huge in scope, contradictory and extremely unstable. The changes made to the Criminal Code of Ukraine in terms of protection of economic activity cannot be described as reasonable and systematic either. Information as a subject of criminal offences in the field of economic activity was the subject of only a few scientific developments, in the context of analysis of certain elements of criminal offences, but not in general for the entire group of offences. In addition, in recent years, numerous amendments have been made to the Criminal Code of Ukraine: both new corpus delicti of criminal offences that indicate information as the subject of the relevant encroachment and new versions of existing criminal law provisions have been introduced. Given the above, the issues of comprehensive characterisation of criminal law protection of information in the field of economic activity are relevant and important, which will facilitate a systematic interpretation of criminal law, ensure unity and correctness of its application practice, and improve the legislation of Ukraine on criminal liability. This led to the expediency of conducting a relevant study, which led to the following conclusions. The author analysed a group of criminal offences related to the circulation of information in the field of economic activity, which were identified by the criterion of determining information as the subject of the relevant criminal offences, including: illegal actions in respect of remittance documents, payment cards and other means providing access to bank accounts, electronic money and equipment for their production (Art. 200 of the Criminal Code of Ukraine); forgery of documents submitted for state registration of legal entities and individual entrepreneurs ( (Art. 205-1 of the Criminal Code of Ukraine); willful violation of the law on prevention and counteraction to legalisation (laundering) of proceeds from crime, terrorist financing, and financing of weapons of mass destruction (Art. 209-1 of the Criminal Code of Ukraine); violation of the procedure for maintaining a database of depositors or the procedure for reporting (Art. 220-1 of the Criminal Code of Ukraine); falsification of financial documents and reporting of a financial organisation, concealment of insolvency of a financial institution or grounds for revocation (cancellation) of a financial institution's license (Art. 220-2 of the Criminal Code of Ukraine); financial fraud (Art. 222 of the Criminal Code of Ukraine); counterfeit of documents submitted for registration of securities (Art. 223-1 of the Criminal Code of Ukraine); illegal collection for the purpose of use or use of information that constitutes banking or trade secrets (Art. 231 of the Criminal Code of Ukraine); disclosure of trade or banking secrets (Art. 232 of the Criminal Code of Ukraine); illegal use of insider information (Art. 232-1 of the Criminal Code of Ukraine); non-disclosure of the issuer information (Art. 232-2 of the Criminal Code of Ukraine); illegal use of insider information regarding wholesale energy products (Art. 232-3 of the Criminal Code of Ukraine). This made it possible to unify the approach to understanding such information and propose changes to criminal legislation. The author proposes to divide information in criminal offences in the field of economic activity into the following types: 1) submitted or otherwise used for various types of actions (Art. 200, 205-1, part 1 of Art. 209-1, Art. 220-1, 220-2, 222, 223-1, 232- 2 of the Criminal Code of Ukraine); 2) constituting a certain secret (part 2 of Art. 209-1, Art. 231, 232, 232-1, 232-3 of the Criminal Code of Ukraine). The author proposes to amend the Criminal Code of Ukraine in terms of application of criminal law measures for criminal offences related to the circulation of information in the field of economic activity, namely, to improve the provisions on the application of penalties in the form of fines and deprivation of the right to hold certain positions or engage in certain activities, application of special confiscation and criminal law measures with respect to legal entities. Taking into account international experience, national regulatory legislation and national judicial practice, with a view to unifying the provisions of criminal law and reducing the number of special provisions, it is proposed to exclude from the text of the Criminal Code of Ukraine the criminal law provisions provided for in Art. 205-1, Part 1 of Art. 209-1, 220-1, 220-2, 232-3. The provisions stating that the specific objects of criminal offences related to the circulation of information in the field of economic activity may include the system of money circulation, the stock market and the circulation of certain documents (Art. 200, 223-1, 232-1, 232-2, 232-3 of the Criminal Code of Ukraine); the procedure for engaging in economic activity (Art. 205-1, 209-1 of the Criminal Code of Ukraine); the credit sector (Art. 220-1, 220-2, 222 of the Criminal Code of Ukraine); the procedure for fair competition (Art. 231, 232 of the Criminal Code of Ukraine). The author improves the understanding of the characteristics of the subject of all types of criminal offences related to the circulation of information in the field of economic activity in Ukraine in terms of their division into characteristics of a general and special subject and consideration in sentencing. The author develops the peculiarities of taking into account the grounds and principles of criminalisation when establishing criminal liability for socially dangerous acts committed in the field of economic activity, which is the need to determine their social danger by the amount of damage caused and unify approaches to calculating this damage, as well as to avoid criminalisation redundancy. The idea of unifying the provisions of separate rules on different types of restricted information and the proposal to create one general criminal law provision, the sanction of which should be established depending not on the type of restricted information, but on the amount of damage caused, have been further developed. Proposals on improvement of provisions of Section VII of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine «Economic сriminal offences» and its separate provisions concerning criminal offences related to information circulation have been supplemented.