Цивільно-правове регулювання відносин у сфері надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України: дисертація

Abstract

Дисертаційна робота є першою у вітчизняній цивілістичній доктрині спробою комплексного науково-теоретичного дослідження цивільно-правового регулювання відносин у сфері надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України, за результатами якого зроблено висновки та запропоновано пропозиції з метою вдосконалення правового регулювання в означеній сфері. У Розділі 1. «Загальнотеоретична характеристика цивільних відносин у сфері надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України» досліджено концептуальні підходи до поняття та сутності відносин у сфері надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України, проаналізовано джерела правового регулювання означеної сфери відносин, визначено роль договору про надання реабілітаційних послуг як основної підстави їх виникнення. Обґрунтовано, що відносини, які виникають у сфері надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України на підставі договору про надання реабілітаційних послуг, є цивільно-правовими. Реалізація пацієнтами прав в сфері охорони здоров’я забезпечується міжнародними та національними нормативно-правовими актами. Систему національних нормативно-правових джерел, які спрямовані на врегулювання відносин у сфері надання реабілітаційних послуг утворено декількома групами актів різного рівня та юридичної сили. Перша група охоплює законодавство, що спрямоване на регулювання відносин з надання реабілітаційних послуг як елемент національної системи охорони здоров’я. Іншу групу нормативних джерел охоплюють спеціальні нормативно-правові акти, якими забезпечення надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України визначається як автономна система обслуговування прикріпленого контингенту. Розділ 2. «Цивільно-правова характеристика елементів відносин у сфері надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України» присвячений характеристиці елементного складу означених правовідносин. Особливу увагу звернено на аналізі цивільно-правового статусу суб'єктів вказаних правовідносин у зв’язку із здійсненням учасниками бойових дій права на реабілітаційну допомогу. Об’єктом досліджуваних відносин виступатиме реабілітаційна послуга. Набувши статусу суб'єкта правовідносин з надання реабілітаційних послуг, учасник бойових дій внаслідок військової агресії проти України як пацієнт реалізує й інші права – право на повагу до його гідності, право на особисту недоторканність тощо. Відтак, до категорії об'єктів також доцільно віднести низку особистих немайнових благ – гідність, особиста недоторканність та ін. У Розділі 3. «Охорона та захист прав учасників бойових дій внаслідок військової агресії проти України в сфері надання реабілітаційних послуг» висвітлено методологічні засади цивільно-правової охорони, захисту та відповідальності за порушення прав у сфері надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України, охарактеризовано способи захисту їх прав. «Охорона» та «захист» не є тотожними поняттями. Поняття охорони прав учасників бойових дій внаслідок військової агресії проти України у сфері надання їм реабілітаційних послуг є ширшим за змістом від поняття захисту означених прав, позаяк охоплює як систему заходів щодо забезпечення належної реалізації прав, так і систему заходів, спрямованих на запобіганню їх порушення та усунення негативних наслідків у разі такого порушення. Пацієнт – учасник бойових дій як сторона у зобов’язанні з надання реабілітаційних послуг наділяється широким спектром способів захисту свого порушеного права, для яких є властивою низка ознак: а) можуть встановлюватись як на рівні закону, насамперед ЦК України, так і на рівні договору; б) мають примусовий характер; в) застосовуються як в судовому, так і позасудовому порядку, в тому числі й самостійно самим суб’єктом, право якого порушено; г) забезпечують превентивну поновлюючу та компенсаційну функції для захисту прав людини. Однак у будь-якому випадку застосування кожного з таких способів захисту має ґрунтуватися на загальних принципах зобов’язального права – в т.ч. обов’язковості цивільно-правового договору для його сторін, а також на оцінці обраного способу захисту з точки зору відповідності принаймні вказаному принципу. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: зроблено висновок про цивільно-правовий характер відносин, які виникають на підставі договору у сфері надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України. Замовниками таких послуг можуть бути держава, орган місцевого самоврядування, юридична або фізична особа, у тому числі пацієнт – учасник бойових дій, а виконавцем – реабілітаційний заклад, реабілітаційна установа, інший заклад охорони здоров’я чи суб’єкт, який має право надавати відповідні послуги згідно із законодавством України, за умови спрямованості на відновлення здоров’я, психоемоційного стану, працездатності учасників бойових дій, а також покращення процесу їх адаптації до умов мирного життя шляхом застосування цілісного комплексу медичних, фізичних чи психологічних реабілітаційних заходів; зроблено висновок, що договір про надання реабілітаційних послуг є основною підставою виникнення правовідносин у сфері надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України та може бути визначений як правочин, за яким одна сторона (реабілітаційний заклад, реабілітаційна установа, інший заклад охорони здоров’я чи суб’єкт, який має право надавати реабілітаційну допомогу згідно із законодавством) зобов’язується за завданням другої сторони надати комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію функціонування та життєдіяльності осіб, які зазнають або можуть зазнати обмеження повсякденного функціонування у їхньому середовищі, а замовник чи інший суб’єкт у його інтересах зобов’язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором або законом; запропоновано дефініцію «реабілітаційної послуги» як визначеної договором або законом дії чи комплексу дій реабілітаційного закладу, реабілітаційної установи, іншого закладу охорони здоров’я чи суб’єкта, який має право надавати реабілітаційну допомогу згідно із законодавством – виконавців (послугонадавачів), спрямованої на вжиття комплексу заходів, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнавати обмеження повсякденного функціонування внаслідок стану здоров’я у взаємодії з її середовищем; запропоновано розглядати охорону прав учасників бойових дій внаслідок військового агресії проти України у сфері надання їм реабілітаційних послуг в широкому та вузькому значенні: у широкому розумінні – це комплекс заходів, які вчиняються згідно з приписами чинного законодавства України та які спрямовані на забезпечення належної реалізації та захист такими учасниками права на реабілітаційну допомогу, а також на запобігання порушень їх прав у сфері надання реабілітаційних послуг; у вузькому значенні – це комплекс заходів, вчинюваних відповідно до положень цивільного законодавства України та договору про надання реабілітаційних послуг, які спрямовані на врегулювання відносин щодо надання реабілітаційних послуг конкретним особам та недопущення порушень їхніх прав; зроблено висновок, що захист прав учасників бойових дій внаслідок військової агресії проти України у сфері надання реабілітаційних послуг – це система заходів, спрямованих на відновлення відповідних прав, відшкодування учасникам бойових дій заподіяних збитків та моральної шкоди у спосіб та в формі, що визначені законом, договором, є ефективними та відповідають цивільно-правовій політиці держави задля недопущення таких порушень у майбутньому. Також у роботі удосконалено: підхід щодо участі реабілітаційних закладів, реабілітаційних установ, інших закладів охорони здоров’я як суб’єктів медичних правовідносин у сфері надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України за наявності ознак: а) укладеного з учасником бойових дій чи іншим уповноваженим суб’єктом договору про надання реабілітаційних послуг; б) організаційної єдності та наявності відокремленого майна, прямо або опосередковано призначеного для надання реабілітаційних послуг; в) державної реєстрації в установленому законом порядку; г) ліцензії на провадження медичної практики; д) належної, підтвердженої документально кваліфікації в персоналу, що безпосередньо надаватимуть реабілітаційні послуги; підхід щодо регулювання способів цивільно-правового захисту прав та інтересів у сфері одержання реабілітаційних послуг учасниками бойових дій внаслідок військової агресії проти України. Зокрема, аргументовано, що договори про надання реабілітаційних послуг можуть містити як «легальні» способи захисту прав пацієнтів з таким статусом, тобто ті, що закріплені в ЦК України та які підлягатимуть до застосування незалежно від їх фіксації у таких правочинах, так і, на основі принципу свободи договорів, формувати «власні» ефективні способи, зумовлені специфікою послуг, особливостями суб’єктного складу тощо. Окрім цього, набули подальшого обгрунтування: твердження, що договір про надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України може мати як відплатний характер (незалежно від джерела фінансування (особисті кошти пацієнта, кошти державного/місцевого бюджету, благодійних надходжень, добровільних пожертвувань тощо)), так і безвідплатний характер. Враховуючи потенційно різні можливості учасників зазначених договірних відносин на оплату витрат за їх надання, з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі отримання якісних реабілітаційних послуг пацієнтами, доцільно на законодавчому рівні урегулювати механізми відшкодування відповідних коштів учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України; положення, відповідно до якого, оскільки значна частина реабілітаційних послуг надається державними та комунальними закладами та установами охорони здоров’я, які мають статус некомерційних суб’єктів господарювання, на них не поширюються приписи ЦК України про публічний договір. Незважаючи на це, умови договорів про надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України мають встановлюватися суб’єктами їх надання, незалежно від форми власності та статусу, однаковими для усіх споживачів при врахуванні індивідуального підходу до вибору реабілітаційних заходів у кожному конкретному випадку згідно з програмою реабілітації; підхід, що на учасників бойових дій, як споживачів реабілітаційних послуг, поширюється Закон України «Про захист прав споживачів»; позиція, що перелік суб’єктів надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України не є вичерпним; положення щодо спеціального правового статусу пацієнтів – учасників бойових дій в сфері надання реабілітаційних послуг. Крім цього, встановлено, що в Законах України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутніми є норми, які б передбачали право військовослужбовців на медичну реабілітацію. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» гарантує військовослужбовцям лише право на безоплатне санаторно-курортне лікування або отримання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування, яким підміняється поняття медичної реабілітації. З огляду на вищенаведене, необхідно закріпити на рівні Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» право на медичну реабілітацію учасників бойових дій внаслідок військової агресії проти України як реабілітацію у сфері охорони здоровʼя, інші види реабілітації, визначені законодавством України, які спрямовані на відновлення життєдіяльності осіб, покращення їх функціонування, сприяння адаптації до умов мирного життя; висновок щодо непідвідомчості третейським судам спорів у зв’язку з наданням реабілітаційних послуг учасникам бойових дій внаслідок військової агресії проти України. Сформульовані висновки, пропозиції та рекомендації у дослідженні зможуть бути використані у науково-дослідній роботі (як методологічне підґрунтя для наступних науково-теоретичних розвідок при дослідженні цивільно-правового регулювання відносин у сфері надання реабілітаційних послуг учасникам бойових дій), у нормотворчій діяльності, в освітньому процесі, під час підготовки навчально-методичних і дидактичних матеріалів. The dissertation is the first attempt in domestic civil doctrine to conduct a comprehensive scientific and theoretical study of civil law regulation of relations in providing rehabilitation services to combat veterans due to military aggression against Ukraine. Based on the study results, conclusions are drawn, and proposals are made to improve legal regulation in the specified area. In Chapter 1, “General theoretical characteristics of civil relations in the area of providing rehabilitation services to combat veterans as a result of military aggression against Ukraine”, conceptual approaches to the notion and essence of relations in the field of providing rehabilitation services to combat veterans because of military aggression against Ukraine are investigated. Sources of legal regulation of the specified sphere of relations are analysed, and the role of the contract in the provision of rehabilitation services as the main reason for their emergence is determined. It is substantiated that relations arising in the field of providing rehabilitation services to combat veterans because of military aggression against Ukraine, based on a contract for rehabilitation services, are of a civil law nature. International and national normative and legal acts ensure the implementation of patients' rights in health care. Several groups of acts at different levels and legal force form the system of national normative and legal sources aimed at regulating relations in providing rehabilitation services. The first group includes legislation aimed at regulating relations in the provision of rehabilitation services as an element of the national health care system. Another group of normative sources includes special normative and legal acts, which define the provision of rehabilitation services to combat veterans because of military aggression against Ukraine as an autonomous system of servicing for the attached contingent. Chapter 2, “Civil law characteristics of the elements of relations in the area of providing rehabilitation services to combat veterans as a result of military aggression against Ukraine”, is devoted to the characteristics of the elemental composition of the specified legal relations. Particular attention is paid to analysing the civil law status of the subjects of the specified legal relations regarding the exercise of the right to rehabilitation assistance by the combat veterans. The object of the studied relations is the rehabilitation service. Having acquired the status of a subject of legal relations for the provision of rehabilitation services, a combat veteran due to military aggression against Ukraine, as a patient, also exercises other rights – the right to respect for his dignity, personal inviolability, etc. Therefore, it is also appropriate to include some personal non-property benefits – dignity, personal inviolability, etc. in the category of objects. Chapter 3, “Protection and defence of the rights of combat veterans as a result of military aggression against Ukraine in the area of providing rehabilitation services”, highlights the methodological principles of civil law protection, defence and liability for violation of rights in the field of providing rehabilitation services to combat veterans as a result of military aggression against Ukraine. The methods of protecting their rights are described. “Protection” and “defence” are not identical concepts. The concept of protection of the rights of combat veterans as a result of military aggression against Ukraine in the area of providing rehabilitation services is broader in meaning than the concept of defence of the specified rights since it covers both a system of measures to ensure the proper implementation of rights and a system of measures aimed at preventing their violation and eliminating negative consequences in case of such a violation. A patient who is a combat veteran as a party to an obligation to provide rehabilitation services is endowed with a wide range of methods of protecting his violated right, which are characterised by several features: a) can be established both at the level of law, primarily the Civil Code of Ukraine, and at the level of the contract; b) are compulsory; c) are applied both in court and out of court, including independently by the subject whose right has been violated; d) provide a preventive, restorative and compensatory function for the protection of human rights. However, in any case, the application of each of these methods of protection should be based on the general principles of the law of obligations – including the binding nature of a civil contract for its parties, as well as on an assessment of the chosen method of protection from the point of view of compliance with at least the specified principle. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that, for the first time, a conclusion is made about the civil law nature of relations that arise based on a contract to provide rehabilitation services to combat veterans because of military aggression against Ukraine. The customers of such services may be the state, a local government body, a legal entity or an individual, including a combat veteran patient. The executor may be a rehabilitation institution, a rehabilitation facility, another healthcare institution, or an entity with the right to provide relevant services under Ukraine's legislation. Their purpose is to restore the health, psycho-emotional state, and working capacity of combat veterans and improve the process of their adaptation to peaceful life by applying a holistic complex of medical, physical or psychological rehabilitation measures. It is concluded that the contract for the provision of rehabilitation services is the primary basis for the emergence of legal relations in the field of providing rehabilitation services to combat veterans due to military aggression against Ukraine. It can be defined as a transactional act under which one party (a rehabilitation institution, rehabilitation facility, other healthcare institution or entity entitled to provide rehabilitation assistance by the law) undertakes, at the request of the other party, to give a set of measures aimed at optimising the functioning and life activities of persons who are or may be subject to limitations of their daily functioning in their environment, and the customer or another entity in his interests undertakes to pay for the service provided, unless otherwise established by the contract or law. A definition of “rehabilitation service” is proposed as an action or a set of actions of a rehabilitation institution, rehabilitation facility or other healthcare institution or entity entitled to provide rehabilitation assistance by the legislation – executors (service providers), aimed at taking a set of measures required by a person who is or may be subject to limitations of daily functioning due to a health condition in interaction with their environment. The protection of the rights of combat veterans because of military aggression against Ukraine in the area of providing them with rehabilitation services is considered in a broad and narrow sense. In a broad sense, it is a set of measures that are carried out by the provisions of the current legislation of Ukraine and are aimed at ensuring the proper implementation and protection of the right to rehabilitation assistance by such participants, as well as at preventing violations of their rights in the field of providing rehabilitation services. In a narrow sense, it is a set of measures taken by the provisions of the civil legislation of Ukraine and the contract on the provision of rehabilitation services, which are aimed at regulating relations regarding the provision of rehabilitation services to specific individuals and preventing violations of their rights. It is concluded that the protection of the rights of combat veterans as a result of military aggression against Ukraine in the field of providing rehabilitation services is a system of measures aimed at restoring the relevant rights, compensating the combat veterans for the losses and moral damage caused in the manner and form determined by law, contract, are effective and correspond to the civil law policy of the state to prevent such violations in the future. The author has also improved the approach to the participation of rehabilitation institutions, rehabilitation facilities, other healthcare institutions as subjects of medical legal relations in the field of providing rehabilitation services to combat veterans as a result of military aggression against Ukraine, provided that there are features of: a) an agreement concluded with a combat veteran or another authorized entity on the provision of rehabilitation services; b) organizational unity and the presence of separate property directly or indirectly intended for the provision of rehabilitation services; c) state registration under the procedure established by law; d) a license to conduct medical practice; e) appropriate, documented qualifications of personnel who will directly provide rehabilitation services; an approach to regulating the methods of civil law protection of rights and interests of combat veterans as a result of military aggression against Ukraine in the area of receiving rehabilitation services. In particular, it is argued that contracts for the provision of rehabilitation services can contain both "legal" methods of protecting the rights of patients with such status, that is, those that are enshrined in the Civil Code of Ukraine and which will be applicable regardless of their fixation in such transactional acts, and, based on the principle of freedom of contracts, form "own" effective methods, determined by the specifics of the services, the characteristics of the subject composition, etc. In addition, the statement that a contract on the provision of rehabilitation services to combat veterans as a result of military aggression against Ukraine can be both pecuniary (regardless of the source of funding (patient's funds, state/local budget, charitable receipts, voluntary donations, etc.) and gratuitous. Given the potentially different possibilities of the participants in the aforementioned contractual relations to pay for the costs of their provision, to ensure timely and complete receipt of high-quality rehabilitation services by patients, it is advisable to adjust the mechanisms for reimbursement of the relevant funds to combat veterans as a result of military aggression against Ukraine at the legislative level; the provision according to which, since a significant part of rehabilitation services is provided by state and municipal institutions and healthcare institutions that have the status of non-commercial business entities, the regulations of the Civil Code of Ukraine on a public contract do not apply to them. Despite this, the terms of contracts for the provision of rehabilitation services to combat veterans as a result of military aggression against Ukraine should be established by the entities providing them, regardless of their form of ownership and status, and should be the same for all consumers, taking into account an individual approach to the choice of rehabilitation measures in each specific case by the rehabilitation program; the approach that the Law of Ukraine "On Protection of Consumer Rights" applies to combat veterans as consumers of rehabilitation services; the position that the list of entities providing rehabilitation services to combat veterans as a result of military aggression against Ukraine is not exhaustive; provisions on the special legal status of patients – combat veterans in the field of providing rehabilitation services. In addition, it is established that the Laws of Ukraine “On the Status of War Veterans, Guarantees of Their Social Protection”, “On Social and Legal Protection of Military Personnel and Members of Their Families” lack norms that would provide for the right of military personnel to medical rehabilitation. The Law of Ukraine “On the Status of War Veterans, Guarantees of Their Social Protection” ensures only the right to free sanatorium and resort treatment or to receive compensation for the cost of independent sanatorium and resort treatment, which replaces the concept of medical rehabilitation, for military personnel. Given the above, it is necessary to establish at the level of the Laws of Ukraine “On Social and Legal Protection of Military Personnel and Members of Their Families”, “On the Status of War Veterans, Guarantees of Their Social Protection” the right to medical rehabilitation of combat veterans as a result of military aggression against Ukraine as rehabilitation in health care, other types of rehabilitation defined by the legislation of Ukraine, which are aimed at restoring the vital activity of individuals, improving their functioning, and promoting adaptation to the conditions of peaceful life; a conclusion on the non-jurisdiction of arbitration courts over disputes related to the provision of rehabilitation services to combat veterans as a result of military aggression against Ukraine. The conclusions, suggestions, and recommendations formulated in the study can be used in the research work (as a methodological basis for subsequent scientific and theoretical investigations of civil law regulation of relations in the area of providing rehabilitation services to combat veterans), rulemaking activities, the educational process, and during the preparation of teaching and didactic materials.