Резильєнтність як чинник збереження психічного здоров’я студентів-медиків в умовах війни

Abstract

Перехід до навчання у медичних закладах супроводжується численними викликами, які можуть викликати стрес та емоційне виснаження. В умовах воєнного конфлікту в Україні ці виклики посилюються. Метою дослідження є аналіз впливу війни на психічне здоров’я студентів-медиків, зокрема дослідження рівня резильєнтності та стратегій подолання стресу, а також формування практичних рекомендацій щодо підтримки психічного благополуччя цієї групи. У дослідженні використано кількісну методологію. Застосовано анкету соціодемографічного профілю, шкалу резильєнтності (RSA), опитувальник Brief- COPE для оцінки копінг-стратегій і шкалу психологічного благополуччя К. Ріфф. Це дозволило комплексно оцінити рівень стресостійкості, адаптивні механізми реагування на стрес та психологічне самопочуття студентів у контексті їх навчальної діяльності під час війни. Виявлено, що високий рівень резильєнтності асоціюється з використанням адаптивних копінг-стратегій, зокрема емоційне регулювання, пошук підтримки, когнітивне переосмислення та зниженням частоти шкідливих реакцій на стрес, таких як вживання психоактивних речовин і самозвинувачення. Також встановлено, що високий рівень психологічного благополуччя сприяє позитивному переосмисленню і прийняттю як ефективним стратегіям подолання стресу. Натомість підвищений рівень стресу негативно впливає на якість життя та академічну успішність студентів. Психологічна стійкість та здорові копінг-стратегії є критично важливими чинниками підтримки психічного здоров’я студентів-медиків у складних умовах. Інтеграція тренінгів із розвитку резильєнтності та здорових стратегій подолання стресу в навчальний процес медичних закладів вищої освіти має важливе значення в умовах зростання психологічного навантаження на студентів. Така інтеграція дозволяє не лише формувати в майбутніх медичних працівників навички емоційного саморегулювання та стрес-менеджменту, а й створює умови для підтримки їх психічного здоров’я, високої якості життя та професійної ефективності. Тренінги можуть охоплювати навчання навичкам емоційного інтелекту, усвідомленої саморефлексії, позитивного переосмислення, технік релаксації, а також стратегічної комунікації у стресових ситуаціях. Вони мають бути інтегровані як системна складова навчальної програми, орієнтована на довготривалий розвиток психологічної стійкості студентів. Таким чином, впровадження таких програм може слугувати ефективним інструментом профілактики професійного вигорання, покращення академічної успішності та підвищення здатності майбутніх лікарів якісно функціонувати в умовах професійного й суспільного стресу. The transition to medical education is accompanied by numerous challenges that can cause stress and emotional exhaustion. In the context of the armed conflict in Ukraine, these challenges are increasing. The purpose of the study is to analyse the impact of war on the mental health of medical students, including the level of resilience and coping strategies, as well as to develop practical recommendations for supporting the mental well-being of this group. The study used a quantitative methodology. The questionnaire of sociodemographic profile, the Resilience Scale (RSA), the Brief-COPE questionnaire for assessing coping strategies, and the K. Riffe Psychological Wellbeing Scale were used. This made it possible to comprehensively assess the level of stress resistance, adaptive mechanisms of stress response and psychological well-being of students in the context of their educational activities during the war. It has been found that a high level of resilience is associated with the use of adaptive coping strategies, in particular self-distraction, and a decrease in the frequency of harmful reactions to stress, such as substance use and self-blame. It has also been found that high levels of psychological well-being promote positive reframing and acceptance as effective coping strategies. In contrast, increased levels of distress have a negative impact on students' quality of life and academic performance. Psychological resilience and healthy coping strategies are critical factors in maintaining the mental health of medical students in challenging environments. Integration of resilience training and healthy coping strategies into the educational process of medical higher education institutions is important in the context of increasing psychological stress on students. Such integration not only helps to develop emotional self-regulation and stress management skills in future healthcare professionals, but also creates conditions for maintaining their mental health, high quality of life and professional efficiency. Training may include emotional intelligence skills, mindful selfreflection, positive reflection, relaxation techniques, and strategic communication in stressful situations. They should be integrated as a systemic component of the curriculum, focused on the long-term development of students' psychological resilience. Thus, the implementation of such programmes can serve as an effective tool for preventing professional burnout, improving academic performance and enhancing the ability of future doctors to function well under professional and social stress.