Протидія розслідуванню порушень правил безпеки дорожнього руху та засоби її подолання: дисертація

Abstract

Дисертація спрямована на вирішення теоретичних і практичних питань подолання протидії розслідуванню порушень правил безпеки дорожнього руху, кримінальна відповідальність за які передбачена ст. 286 КК України. В роботі на підставі аналізу наукового доробку щодо протидії розслідуванню для забезпечення охоплення всього спектру проявів протидії розслідуванню, що можуть мати місце як під час умисних, так і необережних кримінальних правопорушень (до останньої групи відноситься порушення правил безпеки дорожнього руху, передбачене ст. 286 КК України), запропоновано визначати її без вказівок, що вона може бути наперед спланованою, тобто до вчинення кримінального правопорушення. З урахуванням наведеного сформульовано авторське визначення протидії розслідуванню кримінальних правопорушень в широкому сенсі як окремих умисних дій або їх сукупності, що здійснюються особами, які вчинили кримінальне правопорушення, чи іншими особами, спрямованими на перешкоджання одержанню достовірних фактичних даних про подію кримінального правопорушення та інші обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Для синхронізації поглядів на протидію розслідуванню та на способи кримінальних правопорушень, які мають охоплювати особливості вчинення та розслідування як умисних, так і необережних кримінальних правопорушень, зокрема, в умовах протидії розслідуванню, запропоновано здійснити корегування підходів до визначення способу кримінального правопорушення в широкому сенсі, шляхом виключення використання у його визначенні вербальних конструкцій «злочинний замисел», «досягнення злочинної мети». Як загальне для умисних кримінальних правопорушень та вчинених з необережності запропоновано визначення способу кримінального правопорушення як сукупності приймів, методів, послідовності дій з використання знарядь, засобів, реалізація яких призводить до суспільно небезпечних наслідків. Відповідно до цього підходу способи кримінального правопорушення розділені на такі три групи: 1) способи, які включають готування, вчинення та приховування кримінального правопорушення; 2) способи, які включають готування та вчинення кримінального правопорушення; 3) способи, які включають в себе тільки вчинення кримінального правопорушення. Для оптимізації систематизації даних про прояви протидії розслідуванню окремих видів кримінальних правопорушень та посилення практичного спрямування методичних рекомендацій їх розслідування в умовах чинення йому протидії запропоновано запровадити у науковий обіг категорію криміналістична характеристика протидії розслідуванню окремого різновиду кримінального правопорушення як системи даних про типові криміналістично значимі її ознаки, відомості про які є необхідними для виявлення фактів здійснення протидії розслідуванню, з’ясування їх впливу на джерела фактичних даних про обставини події кримінального правопорушення та осіб, причетних до неї, визначення засобів подолання протидії. Обґрунтовано, що криміналістична характеристика протидії розслідуванню має бути включена як окремий компонент поряд із криміналістичною характеристикою кримінального правопорушення в структуру методики його розслідування. Основними структурними компонентами криміналістичної характеристики протидії розслідуванню для забезпечення її прикладного значення для розробки алгоритмів розслідування окремого різновиду кримінальних правопорушень запропоновано визначити типові: 1) суб’єкти протидії розслідуванню, їх мотиви та об’єкти впливу; 2) форми, способи протидії розслідуванню та їх вплив на джерела фактичних даних про обставини події кримінального правопорушення; 3) ознаки застосування певних способів протидії розслідуванню. Визначені рекомендації щодо формування цих елементів криміналістичної характеристики протидії розслідуванню. Встановлено, що протидія розслідуванню порушень правил безпеки дорожнього руху може втілюватися у двох формах: 1) приховування слідів ДТП та причетності особи до неї; 2) вплив на хід та результати досудового розслідування, який може бути внутрішнім та зовнішнім. Виділені та описані різновиди суб’єктів протидії розслідуванню порушень правил безпеки дорожнього руху, зокрема, мотиваційна основа їх дій та потенціал чинення протидії. Визначено, що приховування порушень правил безпеки дорожнього руху, передбаченого ст. 286 КК України, як правило, здійснюється правопорушником і може відбуватися шляхом: залишення місця події водієм, який вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, разом з транспортним засобом або без транспортного засобу; переміщення трупа з місця злочину та його приховування; переміщення трупа пасажира транспортного засобу, яким керував водій, який вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, на місце водія; повідомлення пасажиром транспортного засобу про те, що він був за кермом в момент вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху; відвезення потерпілого у безлюдне місце та залишення його там без допомоги; подання винним водієм заяви про незаконне заволодіння його транспортним засобом; надання грошових коштів потерпілому та відвезення його до медичного закладу для лікування, у якому потерпілий повідомляє недостовірні відомості про обставини одержання тілесних ушкоджень. Описані негативні обставини, які можуть бути виявлені під час слідчого огляду та вказувати на застосування певних способів приховування слідів ДТП та причетності особи, до її вчинення. Як типові способи впливу на хід та результати досудового розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху вказані: давання неправдивих показань свідками, підозрюваним; вплив на слідчого, прокурора процесуального керівника через знайомих злочинця, які займають керівні посади в правоохоронних органах, інших органах державної влади; підкуп слідчого, прокурора, процесуального керівника; підкуп керівника органу досудового розслідування, правоохоронного органу, прокуратури; підкуп експерта, який проводить судову експертизу (автотехнічну, траспортно–трасологічну, тощо); організація давання неправдивих показань свідками; заява клопотань щодо проведення процесуальних дій та оскарження процесуальних рішень у кримінальному провадженні з метою уповільнити або припинити процес притягнення до кримінальної відповідальності винного; зрив проведення процесуальної дії з метою уповільнити розслідування; давання незаконних вказівок, спрямованих на формування підґрунтя для прийняття незаконних процесуальних рішень у кримінальному провадженні; фальсифікація доказів у кримінальному провадженні. Удосконалені уявлення щодо структури діяльності з подолання протидії розслідування шляхом обґрунтування необхідності запровадження в науковий обіг визначення наступного після виявлення протидії етапу як нейтралізації / усунення протидії розслідуванню. Обґрунтовано, що нейтралізація передбачає здійснення заходів, які виключають ефективність протидії розслідуванню певним способом, а при усуненні протидії – відбувається її повне припинення з боку суб’єкта протидії. На підставі узагальнення досвіду розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху виділені групи суб’єктів подолання протидії розслідуванню: 1) особи, які здійснюють організацію, координацію та реалізацію засобів подолання протидії розслідування (слідчий (прокурор процесуальний керівник), керівник органу досудового розслідування); 2) особи, які залучаються до застосування засобів подолання протидії розслідуванню (співробітники оперативного підрозділу, родичі, близькі до суб’єктів протидії особи, які співробітничають зі слідчим, громадські активісти, представники правозахисних організацій, журналісти, блогери, які працюють у сфері висвітлення діяльності правоохоронних органів на різних інформаційних платформах). До числа засобів подолання протидії розслідуванню, поряд із правовими (адміністративно-правовими, кримінально-правовими, кримінальними процесуальними) та криміналістичними (тактичні прийоми, тактичні операції, спрямовані на подолання протидії розслідуванню), пропонується включати: – організаційно-управлінські – комплекс заходів, які забезпечуються відповідними управлінськими (організаційно-розпорядчими, процесуальними) рішеннями, спрямованими на організацію взаємоузгодженої, спільної діяльності слідчого (слідчих), прокурора процесуального керівника, спеціалістів, співробітників патрульної поліції, оперативного підрозділу, щодо якісного збирання доказів про обставини події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, та реалізацію заходів, спрямованих на припинення протидії розслідуванню); – інформаційні – забезпечують через публічні повідомлення про хід та результати розслідування у випадках вчинення кримінального правопорушення, яке має суспільний резонанс, у випадках прогнозування чинення протидії розслідуванню з боку вищих службових осіб правоохоронних органів, інших органів державної влади, – для попередження такого впливу, а у випадках наявності факту такого впливу на слідчого, прокурора з боку представників органів державної влади – припинення такого впливу. Визначені види типових слідчих ситуацій протидії розслідуванню порушень правил безпеки дорожнього руху, описані об’єктивні та суб’єктивні чинники їх формування, різновиди, що можуть формуватися на початковому, наступному та завершальному етапах розслідування цих кримінальних правопорушень. Визначено, що найбільшу ефективність в нейтралізації / усуненні протидії під час розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху демонструє проведення з цією метою не окремих слідчих (розшукових) дій, а в залежності від слідчої ситуації тактичних операцій «Розшук водія та транспортного засобу», «Розшук підозрюваного», «Перевірка показань учасників ДТП», «Подолання неправомірного впливу на слідчого з боку вищого керівництва», «Документування факту надання – одержання неправомірної вигоди слідчому (прокурору)». Також описані заходи подолання протидії розслідуванню порушень правил безпеки дорожнього руху щодо виявлення, нейтралізації/усунення, попередження протидії розслідуванню порушень правил безпеки дорожнього руху проведенням слідчих оглядів, допитів, слідчих експериментів, судових експертиз, зокрема, із залученням технологій фіксування руху транспортного засобу у процесі ДТП, 3-d сканування та фотограмметрії. The dissertation is aimed at solving theoretical and practical issues of overcoming resistance to the investigation of road safety offences, criminal liability for which is provided for in Article 286 of the Criminal Code of Ukraine. In the work, based on the analysis of scientific work on resistance to the investigation to ensure coverage of the entire spectrum of manifestations of resistance to the investigation that can occur both during intentional and negligent criminal offenses (the latter group includes a violation of road safety rules, provided for in Article 286 of the Criminal Code of Ukraine), it is proposed to define it without indicating that it can be planned, that is, before the commission of a criminal offense. Taking into account the above, the author's definition of counteraction to the investigation of criminal offenses in a broad sense is formulated as individual intentional actions or their combination, carried out by persons who committed a criminal offense, or other persons, aimed at preventing the receipt of reliable factual data about the event of a criminal offense and other circumstances that are subject to proof in criminal proceedings. In order to synchronize views on counteraction to the investigation and on the methods of criminal offenses, which should cover the features of the commission and investigation of both intentional and negligent criminal offenses, in particular, in the conditions of counteraction to the investigation, it is proposed to adjust the approaches to determining the method of a criminal offense in a broad sense, by excluding the use of verbal constructions "criminal intent", "achievement of a criminal goal" in its definition. As a general definition for intentional criminal offenses and those committed through negligence, it is proposed to define the method of a criminal offense as a set of methods, techniques, and sequences of actions using tools and means, the implementation of which leads to socially dangerous consequences. According to this approach, the methods of a criminal offense are divided into the following three groups: 1) methods that include the preparation, commission, and concealment of a criminal offense; 2) methods that include the preparation and commission of a criminal offense; 3) methods that include only the commission of a criminal offense. To optimize the systematization of data on manifestations of resistance to the investigation of certain types of criminal offenses and to strengthen the practical direction of methodological recommendations for their investigation in the conditions of resistance to it, it is proposed to introduce into scientific circulation the category of forensic characteristics of resistance to the investigation of a particular type of criminal offense as a system of data on its typical forensically significant features, information about which is necessary to identify the facts of resistance to the investigation, clarify their impact on the sources of factual data on the circumstances of the criminal offense and the persons involved in it, and determine the means of overcoming resistance. It is substantiated that the forensic characteristics of resistance to the investigation should be included as a separate component along with the forensic characteristics of the criminal offense in the structure of the methodology for its investigation. The main structural components of the forensic characteristic of resistance to investigation to ensure its applied value for the development of algorithms for investigating a particular type of criminal offenses are proposed to be defined as typical: 1) subjects of resistance to investigation, their motives and objects of influence; 2) forms, methods of resistance to investigation and their impact on sources of factual data on the circumstances of the criminal offense; 3) signs of the use of certain methods of resistance to investigation. Recommendations are determined for the formation of these elements of the forensic characteristic of resistance to investigation. It has been established that resistance to the investigation of road traffic safety offences can be implemented in two forms: 1) concealment of traces of a road accident and a person’s involvement in it; 2) influence on the course and results of the pre–trial investigation, which can be internal and external. The types of subjects of counteraction to the investigation of road safety offences are identified and described, in particular, the motivational basis of their actions and the potential for counteraction. It is determined that the concealment of road safety offences, provided for in Art. 286 of the Criminal Code of Ukraine, is usually carried out by the offender and can occur by: leaving the scene of the incident by the driver who committed the road safety violation, together with or without the vehicle; moving the corpse from the crime scene and hiding it; moving the corpse of a passenger of a vehicle driven by the driver who committed the road safety violation to the driver's seat; notification by the passenger of the vehicle that he was driving at the time of the road safety violation; taking the victim to a deserted place and leaving him there without assistance; filing a statement by the guilty driver about the theft of his vehicle; providing money to the victim and taking him to a medical institution for treatment, in which the victim reports inaccurate information about the circumstances of receiving bodily injuries. Negative circumstances are described that may be detected during the investigative examination and indicate the use of certain methods of concealing traces of a road accident and the involvement of a person in its commission. Typical methods of influencing the course and results of a pre–trial investigation of road traffic safety offences are indicated: giving false testimony by witnesses, suspects; influencing the investigator, prosecutor, procedural manager through acquaintances of the criminal who hold leadership positions in law enforcement agencies, other state authorities; bribing the investigator, prosecutor, procedural manager; bribing the head of a pre-trial investigation agency, law enforcement agency, prosecutor's office, to persuade the investigator, prosecutor, procedural manager to take actions in which the investigator or prosecutor, procedural manager, respectively, works; bribing an expert conducting a forensic examination (autotechnical, transport and traffic, etc.); organizing false testimony by witnesses; filing motions to conduct procedural actions and appeal procedural decisions in criminal proceedings in order to slow down or terminate the process of bringing the perpetrator to criminal responsibility; disrupting the conduct of a procedural action in order to slow down the investigation; giving illegal instructions aimed at forming the basis for making illegal procedural decisions in criminal proceedings; falsifying evidence in criminal proceedings. Improved understanding of the structure of activities to overcome the opposition to the investigation by substantiating the need to introduce into scientific circulation the definition of the next stage after the detection of opposition as neutralization/elimination of opposition to the investigation. It is substantiated that neutralization involves the implementation of measures that exclude the effectiveness of opposition to the investigation in a certain way, and when eliminating opposition, its complete termination by the subject of opposition occurs. Based on the generalization of the experience of investigating road safety offences, groups of subjects of overcoming opposition to the investigation are distinguished: 1) persons who organize, coordinate and implement means of overcoming opposition to the investigation (investigator (prosecutor, procedural manager), head of the pre–trial investigation body); 2) persons involved in the use of means to overcome resistance to the investigation (operational unit employees, relatives, persons close to the subjects of resistance, persons cooperating with the investigator, public activists, representatives of human rights organizations, journalists, bloggers working in the field of covering the activities of law enforcement agencies on various information platforms). The means of overcoming resistance to the investigation, along with legal (administrative-legal, criminal-legal, criminal procedural) and forensic (tactical techniques, tactical operations aimed at overcoming resistance to the investigation), are proposed to include: – organizational and managerial – a set of measures provided for by relevant managerial (organizational-administrative, procedural) decisions aimed at organizing mutually coordinated, joint activities of the investigator (investigators), the prosecutor, the procedural manager, specialists, patrol police officers, and the operational unit, regarding the high–quality collection of evidence about the circumstances of the criminal offense, provided for in Article 286 of the Criminal Code of Ukraine, and the implementation of measures aimed at stopping resistance to the investigation); – informational – provide through public announcements about the progress and results of the investigation in cases of committing a criminal offense that has a public resonance, in cases of predicting the occurrence of resistance to the investigation by senior officials of law enforcement agencies, other state authorities, – to prevent such influence, and in cases of the presence of the fact of such influence on the investigator, prosecutor by representatives of state authorities – the termination of such influence. Types of typical investigative situations of resistance to the investigation of road safety offences are determined, objective and subjective factors of their formation are described, varieties that can be formed at the initial, subsequent and final stages of the investigation of these criminal offenses. It has been determined that the greatest effectiveness in neutralizing/eliminating counteraction during the investigation of road safety offences is demonstrated by conducting for this purpose not separate investigative (detective) actions, but, depending on the investigative situation, tactical operations “Search for the driver and vehicle”, “Search for the suspect”, “Verification of the testimony of the participants in the road accident”, “Overcoming undue influence on the investigator by senior management”, “Documentation of the fact of providing – receiving undue benefit to the investigator (prosecutor)”. Measures to overcome counteraction to the investigation of road safety offences are also described in terms of detecting, neutralizing/eliminating, preventing counteraction to the investigation of road safety offences by conducting investigative inspections, interrogations, investigative experiments, forensic examinations, in particular, with the involvement of technologies for recording the movement of the vehicle during the road accident, 3-d scanning and photogrammetry.