Кримінально-правова охорона діяльності державних та громадських діячів в Україні: дисертація

Abstract

Світова суспільна стабільність нерозривно пов’язана з безпекою тих, хто приймає головні рішення, а отже кримінально-правова охорона діяльності державних та громадських діячів є одним із основних викликів для правової системи України. Відтак кримінальне законодавство містить спеціальні норми, що встановлюють відповідальність за правопорушення, які посягають на діяльність державного та громадського діяча: посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 Кримінального кодексу України (далі – КК України)); порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, вчинене щодо державних чи громадських діячів (ч. 2 ст. 163 КК України); погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча (ст. 346 КК України), а також передбачено норму про заборону втручання в діяльність державного діяча (ст. 344 КК України). Водночас у КК України наявні норми (ч. 1 ст. 351, ст. 351-1, ст. 351-2), де потерпілими є «народний депутат України», «член Рахункової палати», «член Вищої ради правосуддя», «член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України», які законодавцем включені до переліку державних діячів. Кримінально-правові норми, передбачені цими статтями, є предметом цієї роботи і проаналізовані з огляду на концептуальні, теоретичні й практичні аспекти. Робота присвячена комплексному розгляду питань кримінально-правової охорони діяльності державних та громадських діячів в Україні, спрямованому на підготовку науково-обґрунтованих пропозицій, що мають удосконалити означені кримінально-правові норми та суміжні правовідносини, а також підвищити ефективність кримінального права у цій сфері. Зміст дослідження ґрунтується на основі комплексної та системної кримінально-правової характеристики кримінальних правопорушень, що посягають на діяльність державного та громадського діяча в Україні. В роботі розглянуто стан дослідження кримінально-правової охорони діяльності державних та громадських діячів у науковій літературі, соціальну зумовленість встановлення кримінальної відповідальності за вказані посягання, визначено систему кримінальних правопорушень, що посягають на діяльність державних та громадських діячів, вивчено досвід регулювання в зарубіжному кримінальному законодавстві. Запропоновано детальний юридичний аналіз (об’єктивні та суб’єктивні ознаки) складів кримінальних правопорушень, що посягають на діяльність державних та громадських діячів. Проаналізовано окремі питання кримінально-правової кваліфікації, а також особливості реалізації кримінальної відповідальності за досліджувані правопорушення. У вступній частині роботи визначено актуальність теми, сформульовано мету, завдання та методологію роботи, окреслено наукову новизну. В першому розділі узагальнено стан розгляду питання кримінально-правової охорони діяльності державних та громадських діячів в доктрині права з метою визначення дискусійних питань, щодо яких відсутня одностайність або ж простежується варіативність думок та неоднозначність їхнього трактування. Аналіз наукового доробку засвідчив, що здебільшого вчені досліджували цю проблематику відособлено, щодо окремого складу кримінального правопорушення, а не розглядали як систему протиправних посягань на державну та громадську діяльність. В той час як на дисертаційному рівні в Україні немає комплексних системних напрацювань із зазначеної проблематики. Підсумовано, що система спеціальних норм, які встановлюють відповідальність за посягання на діяльність державних чи громадських діячів, мають на меті забезпечення ефективного механізму охорони функціонування органів державної влади та політичних інститутів. Зміст цієї охорони в тому, що кримінальне законодавство охороняє не статус чи особу діяча, а саму функцію, яку особа виконує в суспільстві. Визначено поняття кримінального правопорушення, що посягає на діяльність державних та громадських діячів, а також наведено класифікацію кримінальних правопорушень, що посягають на діяльність державного чи громадського діяча за низкою узагальнюючих критеріїв. Доведено, що сукупність кримінальних правопорушень, які посягають на діяльність державних та громадських діячів, є системою за основними ознаками (зокрема якісна визначеність, цілеспрямованість, цілісність, відмежованість від зовнішнього середовища і взаємодія із зовнішнім середовищем, гетерогенність тощо). Визначено основні системоутворювальні елементи (потерпілий, безпосередній об’єкт складу кримінального правопорушення, діяльність потерпілого, суб’єктивне ставлення суб’єкта до діяльності потерпілого). Проаналізовано категоріально-понятійний апарат («державний діяч», «громадський діяч», «державна діяльність», «громадська діяльність») та сформовано авторські визначення головних понять. Задля забезпечення чіткішого розмежування між широкими категоріями громадської активності, зважаючи на специфіку участі у політичних процесах та реалізації політичних функцій, запропоновано замінити поняття «громадський діяч» на «політичний діяч», «громадська діяльність» на «політична діяльність». Аналіз регламентації кримінально-правової охорони державних та громадських діячів за законодавством окремих зарубіжних держав дав змогу дійти висновку, що в загалом українська кримінально-правова охорона діяльності державних діячів має багато спільного із європейським підходом та передбачає основні аспекти такої охорони. Другий розділ присвячено ґрунтовному юридичному аналізу складів кримінальних правопорушень проти державних та громадських діячів. Розглянуто об’єктивні (об’єкт, об’єктивна сторона) та суб’єктивні ознаки (суб’єкт, суб’єктивна сторона) цих складів, виокремлено їхні концептуальні недоліки та запропоновано шляхи їх удосконалення. Зроблено висновок, що, попри різні родові об’єкти досліджуваних складів кримінальних правопорушень, їх об’єднує безпосередній об’єкт – суспільні відносини, які забезпечують безперешкодне виконання державними та громадськими діячами своїх повноважень. Підтримано концептуальне скорочення переліку державних діячів. Запропоновано доповнити ст. 112 КК України вказівкою на близьких родичів та членів сім’ї, зазначених у статті осіб, як потерпілих, а також у ст. ст. 112, 344, 346 КК України – на осіб, які тимчасово виконують обов’язки державного чи громадського діяча. Водночас обґрунтовано доцільність включення до кола потерпілих кандидата на пост Президента України. На підставі вивчення об’єктивної сторони кримінальних правопорушень, що посягають на діяльність державного чи громадського діяча, обґрунтовано заміну терміна «посягання на життя» на «вбивство або замах на вбивство» в диспозиції ст. 112 КК України; з огляду на значну кількість системних недоліків у ч. 2 ст. 163 КК України та низьку соціальну обумовленість, аргументовано потребу виключення кваліфікуючої ознаки «щодо державних чи громадських діячів»; об’єктивною стороною складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 344 КК України, визначено вплив у будь-якій формі, як діяння, що може охоплювати втручання та перешкоджання діяльності (наприклад, створення штучних перешкод у роботі, надання завідомо неправдивої інформації, невиконання законних вимог тощо). Норми ст. ст. 351, 351-1, 351-2 КК України визнано результатом надмірної криміналізації і безсистемного додавання нових статей, відтак запропоновано виключити їх із КК України; аргументовано потребу замінити в ч. 1 ст. 346 КК України словосполучення «погроза заподіянням шкоди здоров’ю» на «погроза насильством»; зважаючи на мету системності до підходу кримінально-правового захисту державних та громадських діячів, запропоновано доповнення ст. 346 КК України таким альтернативним посяганнями, як захоплення або тримання як заручника та знищення або пошкодження майна державного чи громадського діяча. Обґрунтовано позицію підвищення віку кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, що посягають на діяльність державного чи громадського діяча, до загального. Особливістю суб’єктивної сторони аналізованих кримінальних правопорушень визначено формулювання законодавця «вчинено у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю». Таке формулювання має складний правовий зміст, що відображає одночасно і мотив, і мету кримінального правопорушення. У третьому розділі розглянуто особливості кримінально-правової кваліфікації та реалізації кримінальної відповідальності за правопорушення, що посягають на діяльність державних та громадських діячів в Україні. Удосконалено положення про співвідношення досліджуваних кримінальних правопорушень з іншими нормами Особливої частини КК України. Основними розмежувальними ознаками є родовий об’єкт кримінального правопорушення, коло осіб, які є потерпілими від цих кримінальних правопорушень, суб’єктивне ставлення суб’єкта до діяльності потерпілого. Синтезовано доктринальні підходи до кримінально-правової кваліфікації аналізованих кримінальних правопорушень. Детально досліджено санкції статей, які передбачають кримінальну відповідальність за посягання на державних та громадських діячів у зв’язку з їх діяльністю, відповідно до вимог системності та пропорційності. Узагальнено, що більшість досліджуваних санкцій відносно визначені, альтернативні, що дає змогу судам індивідуалізувати покарання. Розгляд зв’язків між досліджуваними кримінальними правопорушеннями, загальними нормами і суміжними кримінальними правопорушеннями, що регулюють відповідальність за посягання на інших спеціальних потерпілих, став підґрунтям для висновків: здебільшого кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за посягання на діяльність державного чи громадського діяча передбачають більш суворе покарання, ніж аналогічні загальні норми; кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за посягання на діяльність державного чи громадського діяча передбачають більш суворе покарання, ніж аналогічні норми щодо інших спеціальних потерпілих. На підставі розгляду норм Проєкту КК України зроблено висновок, що розробники намагаються мінімізувати кількість спеціальних кримінально-правових норм. Аналіз судової практики засвідчив, що найчастіше звільняють від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення досліджуваних кримінальних правопорушень у КК не передбачено. Вивчено правозастосовну практику, що дало змогу виявити надзвичайно малу кількість судових рішень у справах щодо аналізованих кримінальних правопорушень. У розділах дисертації проаналізовано положення Проєкту нового КК України у частині, що регламентує кримінально-правову охорону діяльності державних і громадських діячів, а також взаємопов’язаних норм, із урахуванням їх системної ролі у зміцненні національної правової системи. Результати дослідження дають змогу поглибити розуміння теоретичних основ кримінально-правової охорони діяльності державних і громадських діячів, сприяють удосконаленню законодавства та практики його застосування, що є вагомим для розвитку національного кримінального права. Global social stability is inextricably linked to the security of those who make key decisions; therefore, criminal legal protection of the activities of the state officials and public figures is one of the main challenges for the legal system of Ukraine. Consequently, criminal legislation contains special provisions that establish liability for offenses that encroach upon the activities of the state officials and public figures: encroachment on the life of a state official or a public figure (Article 112 of the Criminal Code of Ukraine (hereinafter – Criminal Code of Ukraine)); violation of the secrecy of correspondence, telephone conversations, telegraphic or other correspondence transmitted by means of communication or through a computer, committed against the state officials or public figures (Part 2 of the Article 163 of the Criminal Code of Ukraine); threats or violence against a state official or a public figure (Article 346 of the Criminal Code of Ukraine), as well as a provision prohibiting interference in the activities of a state official (Article 344 of the Criminal Code of Ukraine). At the same time, the Criminal Code of Ukraine contains provisions (Part 1 of the Article 351, Articles 351-1, 351-2) where the victims are ‘people’s deputies of Ukraine’, ‘members of the Accounting Chamber’, ‘members of the High Council of Justice’, ‘members of the High Qualification Commission of Judges of Ukraine’, who are included by the legislator in the list of state officials. The criminal law norms provided by these articles are the subject of this project and are analysed in terms of conceptual, theoretical, and practical aspects. The project is dedicated to a comprehensive examination of issues related to the criminal law protection of the activities of the state officials and public figures in Ukraine, aimed at preparing scientifically grounded proposals to improve the specified criminal law norms and related legal relations, as well as to enhance the effectiveness of criminal law in this area. The content of the research is based on a comprehensive and systematic criminal-legal characterization of criminal offenses that infringe upon the activities of the state officials and public figures in Ukraine. The project examines the state of research on the criminal-legal protection of the activities of state officials and public figures in the scientific literature, social conditioning of establishing criminal liability for the mentioned infringements, defines the system of criminal offenses that infringe upon the activities of state officials and public figures, and studies the experience of regulation in foreign criminal legislation. A detailed legal analysis (objective and subjective signs) of the elements of criminal offenses that infringe upon the activities of the state officials and public figures is proposed. Specific issues of criminal-legal qualification, as well as the peculiarities of implementing criminal liability for the studied offenses, are analysed. In the introductory part of the project, the relevance of the topic is defined, the goal, tasks, and methodology of the project are formulated, and the scientific novelty is outlined. In the first chapter, the state of the issue regarding the criminal-legal protection of the activities of the state officials and public figures in legal doctrine is summarized in order to identify the controversial issues for which there is no consensus or where variability of opinions and ambiguity of their interpretation can be traced. The analysis of scientific contributions has shown that, for the most part, scholars have studied this issue in isolation, regarding a specific composition of the criminal offense, rather than considering it as a system of unlawful encroachments on state and public activities. At the same time, there are no comprehensive systemic developments on this issue at the thesis level in Ukraine. It is summarized that the system of special norms that establish responsibility for encroachments on the activities of the state officials or public figures aims to ensure an effective mechanism for protecting the functioning of the state authorities and political institutions. The essence of this protection is that criminal legislation protects not the status or person of an official or a figure, but the very function that the person performs in society. The concept of a criminal offense that encroaches on the activities of the state officials and public figures is defined, and a classification of criminal offenses that encroach on the activities of a state official or a public figure is provided based on a number of generalizing criteria. It has been established that the aggregate of criminal offenses that encroach upon the activities of the state officials and public figures constitutes a system based on key characteristics (in particular, qualitative definiteness, purposefulness, integrity, demarcation from the external environment, interaction with the external environment, heterogeneity, etc.). The main system-forming elements have been defined (the victim, the immediate object of the composition of the criminal offense, the activity of the victim, the subjective attitude of the subject towards the activity of the victim). The categorical-conceptual apparatus has been analysed (‘state official’, ‘public figure’, ‘state activity’, ‘public activity’) and authorial definitions of the main concepts have been formed. In order to ensure a clearer distinction between the broad categories of public activity, taking into account the specifics of participation in political processes and implementation of political functions, it has been proposed to replace the concept of ‘public figure’ with ‘political figure’, and ‘public activity’ with ‘political activity’. An analysis of the regulation of criminal-legal protection of the state officials and public figures under the legislation of certain foreign states has led to the conclusion that, in general, Ukrainian criminal-legal protection of the activities of the state officials has much in common with the European approach and encompasses the main aspects of such protection. The second chapter deals with a thorough legal analysis of the elements of criminal offenses against the state officials and public figures. It examines the objective (object, objective side) and subjective signs (subject, subjective side) of these elements, identifies their conceptual shortcomings, and proposes ways to improve them. It concludes that, despite the different generic objects of the studied elements of criminal offenses, they share a direct object – social relations that ensure the unhindered performance of duties by the state officials and public figures. The conceptual reduction of the list of state officials is supported. It is proposed to supplement the Article 112 of the Criminal Code of Ukraine with a reference to close relatives and family members of the persons mentioned in the article as victims, as well as in the Articles 112, 344, 346 of the Criminal Code of Ukraine – to persons temporarily performing the duties of a state official or a public figure. At the same time, the appropriateness of including a candidate for the post of President of Ukraine in the circle of victims is substantiated. Based on the study of the objective side of criminal offenses that encroach on the activities of a state official or a public figure, the replacement of the term ‘encroachment on life’ with ‘murder or attempted murder’ in the disposition of the Article 112 of the Criminal Code of Ukraine is justified; given the significant number of systemic shortcomings in part 2 of the Article 163 of the Criminal Code of Ukraine and low social relevance, the need to exclude the qualifying feature ‘regarding the state officials or public figures’ is argued; the objective side of the composition of the criminal offense provided for in the Article 344 of the Criminal Code of Ukraine is defined as influence in any form, as an act that may encompass interference and obstruction of activities (for example, creating artificial obstacles to work, providing knowingly false information, failure to comply with lawful demands, etc.). The norms of the Articles 351, 351-1, 351-2 of the Criminal Code of Ukraine have been recognized as a result of excessive criminalization and the unsystematic addition of new articles, therefore it has been proposed to exclude them from the Criminal Code of Ukraine; the need to replace in part 1 of the Article 346 of the Criminal Code of Ukraine the phrase ‘threat of causing harm to health’ with ‘threat of violence’ has been argued; considering the goal of systematization in the approach to criminal-legal protection of the state officials and public figures, it has been proposed to supplement the Article 346 of the Criminal Code of Ukraine with such alternative encroachments as seizure or holding hostage and destruction or damage to property of a state official or a public figure. The position of raising the age of criminal responsibility for criminal offenses that encroach on the activities of a state official or a public figure to the general age has been substantiated. The feature of the subjective side of the analysed criminal offenses is defined by the legislator’s formulation ‘committed in connection with their state or public activities’. This formulation has a complex legal content that reflects both the motive and the purpose of the criminal offense. In the third chapter, the features of criminal law qualification and implementation of criminal liability for offenses that encroach upon the activities of state officials and public figures in Ukraine are considered. The provisions regarding the correlation of the studied criminal offenses with other norms of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine have been improved. The main distinguishing features are the generic object of the criminal offense, the circle of persons who are victims of these criminal offenses, and the subjective attitude of the subject towards the activities of the victim. Doctrinal approaches to the criminal law qualification of the analysed criminal offenses have been synthesized. The sanctions of the articles that foresee criminal liability for encroachments on the state officials and public figures in connection with their activities have been thoroughly researched, in accordance with the requirements of systematics and proportionality. It has been generalized that the majority of the studied sanctions are relatively defined, alternative, which allows courts to individualize punishment. The consideration of the links between the studied criminal offenses, general norms, and related criminal offenses that regulate liability for encroachments on other special victims has laid the groundwork for conclusions: most criminal law norms that provide for liability for encroachments on the activities of a state official or public figure foresee harsher penalties than analogous general norms; criminal law norms that provide for liability for encroachments on the activities of a state official or public figure foresee harsher penalties than analogous norms regarding other special victims. Based on the review of the norms of the Draft Criminal Code of Ukraine, it has been concluded that the developers are trying to minimize the number of special criminal law norms. An analysis of judicial practice has shown that the most common grounds for exemption from criminal liability are the expiration of limitation periods. Special types of exemption from criminal liability for the commission of the studied criminal offenses are not provided for in the Criminal Code. The law enforcement practice has been studied, which revealed an extremely small number of judicial decisions in cases regarding the analysed criminal offenses. In the sections of the thesis, the provisions of the Draft Criminal Code of Ukraine regarding the criminal-legal protection of the activities of the state officials and public figures, as well as interrelated norms, are analysed, taking into account their systemic role in strengthening the national legal system. The results of the research allow for a deeper understanding of the theoretical foundations of criminal-legal protection of the activities of state officials and public figures, contribute to the improvement of legislation and the practice of its application, which is significant for the development of national criminal law.