Застосування європейських стандартів недискримінації у конституційному правосудді України: методологійний вимір

Abstract

Статтю присвячено проблемним аспектам методології застосування Конституцій- ним Судом України структурних елементів європейської формули недискримінації під час перевірки конституційності законів. Емпіричною базою розвідки виступають акти Конституцій- ного Суду, прийняті у 2015–2024 роках, розглянуті у порівнянні з релевантними актами, ухваленими до Революції Гідності. Констатовано, що в «пост-євромайданний» період відбувся поступ у застосуванні Конституційним Су- дом України європейських стандартів недискримінації в процесі вирішення питання про відповідність приписів закону вимогам статті 24 Конституції України. Практика Конституційного Суду засвідчує сприйняття рівності як європейської правової цінності, а також урахування змісту європейських фор- мул недискримінаційного поводження, імплементованих у національне законодавство. У конституційному правосудді новітнього часу відбувається принагідне подальше розроблення теорій- них аспектів засади рівності. Зокрема, здійснено розрізнення «рівності» правових статусів та їхньої «од- наковості», а також уточнено юридичну природу пільг у зв’язку з позитивними діями держави в кон- тексті реалізації конституційних засад рівних умов (рівних можливостей) і справедливості. Важливими складовими інтерпретації правового змісту конституційної засади рівності стало викорис- тання практики зарубіжних конституційних судів і ЄСПЛ, актів Європейського Союзу, документів Вене- ційської комісії та приписів антидискримінаційного законодавства України. Поряд із наведеними вище безсумнівними здобутками, до проблемних аспектів антидискримінаційної експертизи, що здійснюється під час конституційного судочинства, слід віднести те, що до виробленого в практиці Європейського суду з прав людини покрокового аналізу ситуацій дискримінації Конститу- ційний Суд у всій своїй практиці не вдавався жодного разу. Вирішуючи питання про відповідність закону приписам статті 24 Конституції, КСУ дає оцінку лише об- ґрунтованості/виправданості законодавчого (не)розрізнення правових статусів осіб (justification test) та домірності такого (не)розрізнення (proportionality test). З огляду на це, важливим кроком у напрямку опанування європейської методики застосування антидискримінаційного алгоритму в частині тесту на порівнянність (comparability test) стало виокремлення означеного питання та спроба його вирішення в Рішенні Конституційного Суду України № 1-р/2021. Відзначено значну політизацію розгляду Судом у згаданому Рішенні питання про наявність дискримі- нації окремих мовних груп. З огляду на це, сподіваємося, що в майбутньому більшість у складі спеціалі- зованого органу конституційної юрисдикції зможе знайти в собі мужність змінити ті зі сформульованих Судом юридичних позицій з означеного питання, що перебувають у явній суперечності з усталеними міжнародними стандартами антидискримінаційного права. The article is devoted to the problematic aspects of the application methodology by the Constitutional Court of Ukraine of the structural elements of the European formula of non-discrimination when reviewing the constitutionality of laws. The empirical basis of the study is the acts of the Ukrainian Constitutional Court adopted in 2015-2024, which are considered in comparison with the relevant acts adopted before the Revolution of Dignity. It is stated that in the «post-Euromaidan» period, there has been progress in the application of European standards of non-discrimination by the Constitutional Court of Ukraine in the process of deciding whether the provisions of the law comply with the requirements of Article 24 of the Constitution of Ukraine. The practice of the Constitutional Court demonstrates the perception of equality as a European legal value, as well as the consideration of the content of European formulas of non-discriminatory treatment implemented in national legislation. In the constitutional justice of modern times, the theoretical aspects of the principle of equality are being further developed. In particular, a distinction has been made between the «equality» of legal statuses and their «sameness», and the legal nature of benefits in connection with positive actions of the State in the context of the implementation of the constitutional principles of equal conditions (equal opportunities) and justice has been clarified. An important component of the interpretation of the legal content of the constitutional principle of equality was the use of the practice of foreign constitutional courts and the ECHR, acts of the European Union, documents of the Venice Commission and provisions of the antidiscrimination legislation of Ukraine. Along with the above-undoubted achievements, the problematic aspects of anti-discrimination expertise carried out in constitutional proceedings include the fact that the Constitutional Court has never resorted to the step-by-step analysis of discrimination situations developed in the practice of the European Court of Human Rights. When deciding on the compliance of law with the provisions of Article 24 of the Constitution, the CCU assesses only the validity/justification of the legislative (non)distinction of legal statuses of persons (justification test) and the proportionality of such (non)distinction (proportionality test). Given this, an important step towards mastering the European methodology for applying the anti-discrimination algorithm in terms of the comparability test was the identification of this issue and an attempt to resolve it in the Decision of the Constitutional Court of Ukraine No. 1-р/2021. The author notes a significant politicization of the Court's consideration of the issue of discrimination against certain language groups in the said Decision. Given this, we hope that in the future the majority of the specialized body of constitutional jurisdiction will be able to find the courage to change the legal positions formulated by the Court on this issue, which are in clear contradiction to the established international standards of anti-discrimination law.