Проблема психологічного дослідження в управлінні персоналом позашкільного закладу освіти: психодіагностичні інструменти

Abstract

У статті розкрито актуальну науково-практичну проблему – необхідність психодіагностичного супроводу управління персоналом у закладах позашкільної освіти. Обґрунтовано, що сучасне освітнє середовище вимагає від керівників не лише адміністративної компетентності, а й здатності до психологічного аналізу стану, ресурсів, комунікативної динаміки та мотиваційних характеристик колективу. Із метою систематизації дослідження запропоновано векторну модель психологічного аналізу персоналу, що базується на вивченні шести ключових напрямів: особистісні характеристики працівників, міжособистісний клімат, симптоми професійного вигорання, рівень резилієнтності та стресостійкості, структура мотивації, а також стилі управлінської поведінки. Для кожного вектора визначено психологічні показники, що потребують вивчення, а також сформульовано очікувані результати, які можуть бути практично використані у процесі кадрового управління, прийняття рішень і формування сприятливого психологічного середовища в закладі. Наголошено на необхідності адаптації дослідницьких стратегій та діагностичного інструментарію до специфіки позашкільної освіти, де діяльність має яскраво виражений креативний, соціально орієнтований та міждисциплінарний характер. Підкреслено, що ефективне управління в умовах нестабільності, реформ та зростання професійних ризиків можливе лише за умови наявності об’єктивних психологічних даних щодо потенціалу, проблемних зон і ресурсів персоналу. Психодіагностика у цьому разі виступає не лише як дослідницький інструмент, а й як компонент сучасного освітнього менеджменту. Узагальнено, що психодіагностичне дослідження управлінської діяльності дає змогу не тільки підвищити ефективність керівництва, а й створити умови для професійного зростання, профілактики емоційного вигорання, оптимізації комунікативної взаємодії та підвищення якості освітніх послуг. Запропонована структура може слугувати підґрунтям для подальших емпіричних досліджень і практичного впровадження в управлінську діяльність закладів позашкільної освіти. The article reveals a topical scientific and practical problem – the need for psychodiagnostic support of personnel management in institutions of extracurricular education. It is substantiated that the modern educational environment requires managers not only administrative competence, but also the ability to psychologically analyze the state, resources, communicative dynamics and motivational characteristics of the team. In order to systematize the research, a vector model of psychological analysis of personnel is proposed, which is based on the study of six key areas: personal characteristics of employees, interpersonal climate, symptoms of professional burnout, level of resilience and stress resistance, motivation structure, and styles of managerial behavior. For each vector, psychological indicators that require study are determined, and expected results are formulated that can be practically used in the process of personnel management, decision-making and the formation of a favorable psychological environment in the institution. The need to adapt research strategies and diagnostic tools to the specifics of extracurricular education is emphasized, where the activity has a clearly expressed creative, socially oriented and interdisciplinary character. It is emphasized that effective management in conditions of instability, reforms and increased professional risks is possible only if there is objective psychological data on the potential, problem areas and resources of personnel. Psychodiagnostics in this case acts not only as a research tool, but also as a component of modern educational management. It is generalized that psychodiagnostic research of managerial activity allows not only to increase the effectiveness of management, but also to create conditions for professional growth, prevention of emotional burnout, optimization of communicative interaction and improvement of the quality of educational services. The proposed structure can serve as a basis for further empirical research and practical implementation in the managerial activities of extracurricular education institutions.