Assessing Adolescents' Attitudes Toward Psychological Health: Cognitive, Emotional, and Behavioral Indicators

Abstract

Adolescents today face increasing psychological challenges due to modern societal stressors, including uncertainty about the future, heightened anxiety, and emotional instability. These issues adversely affect their adaptability, self-regulation, and overall mental well-being. This study aims to identify key criteria and indicators that reflect adolescents' attitudes toward psychological health and assess their awareness of its significance. The research involved 112 students from Kamianets-Podilskyi Lyceums №1, №3, and №5. A multimethod approach was applied, including literature analysis, observation, questionnaires, interviews, and psychometric tools. Core evaluation criteria included cognitive (knowledge and values), emotional (self-assessment of mental states), and behavioral (healthy habits and risk avoidance) components. Findings indicate that adolescents' understanding of psychological health is often superficial, with many equating it solely to physical well-being. Emotional assessments revealed frequent signs of tension and instability, pointing to difficulties in self-regulation. Behaviorally, students showed limited motivation for personal growth and commonly practiced harmful habits, such as irregular sleep and excessive use of digital devices. Statistical analysis confirmed significant correlations between cognitive, emotional, and behavioral factors, highlighting their interdependence. Adolescents with greater cognitive awareness tended to demonstrate better emotional control and healthier behaviors. Overall, the study concludes that adolescents’ attitudes toward psychological health are insufficiently developed across all examined dimensions. These results emphasize the need for holistic educational and psychological interventions aimed at fostering a more comprehensive and balanced understanding of psychological well-being among youth. Сучасні підлітки дедалі частіше стикаються з психологічними викликами, зумовленими впливом суспільних стресорів, зокрема невизначеністю майбутнього, підвищеним рівнем тривожності та емоційною нестабільністю. Зазначені чинники негативно позначаються на їхній адаптивності, здатності до саморегуляції та загальному психічному благополуччі. Метою дослідження є визначення основних критеріїв та індикаторів, що відображають ставлення підлітків до психологічного здоров’я, а також оцінювання рівня усвідомлення його значущості. У дослідженні взяли участь 112 учнів ліцеїв м. Кам’янця-Подільського № 1, № 3 та № 5. Застосовано комплексний методичний підхід, що передбачав аналіз наукових джерел, спостереження, анкетування, інтерв’ю та використання психометричних методик. Провідними критеріями оцінювання визначено когнітивний (знання та ціннісні орієнтації), емоційний (самооцінка психічних станів) і поведінковий (сформованість здорових звичок та уникнення ризикованої поведінки) компоненти. Аналіз емоційної сфери виявив часті прояви напруження та емоційної нестабільності, що вказує на труднощі у процесах саморегуляції. У поведінковому вимірі зафіксовано низький рівень мотивації до особистісного розвитку та поширеність шкідливих звичок, зокрема нерегулярний режим сну й надмірне використання цифрових пристроїв. Статистичний аналіз підтвердив наявність значущих кореляційних зв’язків між когнітивними, емоційними та поведінковими чинниками, що засвідчує їхню взаємозумовленість. Підлітки з вищим рівнем когнітивної обізнаності, як правило, демонстрували кращий емоційний контроль і більш здорові поведінкові практики. У дослідженні зроблено висновок, що ставлення підлітків до психологічного здоров’я є недостатньо сформованим за всіма проаналізованими вимірами. Отримані результати актуалізують потребу в комплексних освітніх і психологічних інтервенціях, спрямованих на формування у молоді цілісного та збалансованого розуміння психологічного благополуччя.