Особливості формування професійної я-концепції майбутніх психологів: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних закономірностей становлення професійної самосвідомості майбутніх фахівців. У першому розділі здійснено ґрунтовний теоретико-методологічний аналіз поняття професійної Я-концепції як складного інтегративного утворення. Висвітлено структуру даного конструкту, що охоплює когнітивний, афективно-ціннісний та поведінковий компоненти. Проаналізовано чинники та етапи професіогенезу особистості в умовах вищої школи, а також роль професійної ідентичності як регулятора фахової діяльності. У другому розділі представлено програму та результати практичного вивчення динаміки самосвідомості студентів. На основі порівняльного аналізу другокурсників та випускників виявлено якісні трансформації у структурі «Япрофесійного». За допомогою методів математичної статистики (t-критерію Стьюдента та кореляційного аналізу Пірсона) доведено вплив рефлексивності на стабілізацію професійної ідентичності та подолання станів дифузії. Для діагностики використано комплекс методик: «Хто Я?» М. Куна та Т. Макпартленда, шкалу самооцінки М. Розенберга, анкету статусів професійної ідентичності та шкалу саморефлексії й інсайту (SRIS) Е. Гранта. У результаті дослідження встановлено, що ключовим системним інтегратором професіоналізації виступає рефлексія, яка забезпечує перехід від ситуативних уявлень про фах до зрілої, цілісної професійної позиції. Виявлено, що до моменту завершення навчання професійний складник стає центральним елементом Я-концепції випускників. Ключові слова: професійна Я-концепція, професійна ідентичність, майбутні психологи, рефлексія, інсайт, професіогенез. This thesis is devoted to the study of the psychological patterns underlying the development of professional self-awareness among future specialists. The first chapter presents a thorough theoretical and methodological analysis of the concept of professional self-concept as a complex integrative construct. The structure of this construct, encompassing cognitive, affective-value, and behavioral components, is examined. The factors and stages of professional identity formation in the context of higher education are analyzed, as well as the role of professional identity as a regulator of professional activity. The second chapter presents the program and results of a practical study of the dynamics of students’ self-awareness. Based on a comparative analysis of secondyear students and graduates, qualitative transformations in the structure of the “professional self” were identified. Using methods of mathematical statistics (Student’s t-test and Pearson’s correlation analysis), the influence of reflexivity on the stabilization of professional identity and the overcoming of states of diffusion was demonstrated. A set of methods was used for diagnosis: “Who Am I?” by M. Koon and T. McPartland, M. Rosenberg’s self-esteem scale, a questionnaire on professional identity statuses, and E. Grant’s Self-Reflection and Insight Scale (SRIS). The study found that reflection serves as the key systemic integrator of professionalization, facilitating the transition from situational perceptions of the profession to a mature, holistic professional stance. It was found that by the time of graduation, the professional component becomes a central element of graduates’ self-concept.