Transformation of Ukraine’s criminal procedure legislation under martial law: Balancing national security and human rights guarantees

Abstract

The relevance of the study is conditioned by the need to improve the criminal procedure legislation of Ukraine under martial law and adapt the mechanisms of criminal proceedings to today’s security challenges. The purpose of the study was to determine the main areas of transformation of the criminal procedure legislation of Ukraine to ensure the effective functioning of the criminal justice system in the context of armed aggression. To achieve the stated objective, the study employed the system and structural, comparative legal, and formal legal methods, analysis of judicial practice, empirical generalisation, and content analysis, supplemented by elements of data-driven and risk-based approaches. Special attention was paid to the analysis of amendments to the Criminal Procedural Code of Ukraine, primarily the provisions of Article 615 of the Criminal Procedural Code of Ukraine, which established a special procedure for conducting pre-trial investigation and judicial proceedings under martial law. The features of the implementation of the procedural powers of the investigator, prosecutor, and investigating judge, and mechanisms for ensuring the continuity of criminal proceedings in conditions of limited access to courts, temporary occupation of certain territories, active military operations, and threats to the life and safety of participants in criminal proceedings were investigated. A comparative legal analysis of models of criminal proceedings in armed conflicts was carried out considering the experience of Israel, the former Yugoslavia, and the Baltic states. The specific features of investigative (search) and covert investigative (search) actions, and the procedures for recording, collecting, and using evidentiary information obtained under martial law, were analysed. Special attention was paid to the issues of ensuring procedural guarantees of human rights, in particular the right to protection, access to justice, implementation of the principle of adversarial parties, effective judicial control and compliance with the requirements of a fair trial. Based on the results of the study, the main trends and problems of the development of criminal procedural legislation of Ukraine during the period of martial law were identified, promising areas for further improvement of criminal procedure regulation were identified based on the need to ensure a proper balance between the interests of national security and human rights guarantees. The practical significance of the study lies in the potential use of its findings in law-making, judicial practice, and the work of pre-trial investigation bodies and prosecutorial authorities in criminal proceedings under martial law. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вдосконалення кримінального процесуального законодавства України в умовах воєнного стану та адаптації механізмів кримінального провадження до сучасних безпекових викликів. Метою статті є визначення основних напрямів трансформації кримінального процесуального законодавства України для забезпечення ефективного функціонування системи кримінальної юстиції в умовах збройної агресії. Для досягнення поставленої мети було використано системно-структурний, порівняльно-правовий, формально-юридичний методи, аналіз судової практики, емпіричного узагальнення, контент-аналізу, а також елементи даних- та ризик-орієнтованого підходів. Особливу увагу було приділено аналізу змін до Кримінального процесуального кодексу України, насамперед положень статті 615 Кримінального процесуального кодексу України, що встановлюють спеціальний порядок здійснення досудового розслідування та судового провадження в умовах воєнного стану. Було досліджено особливості реалізації процесуальних повноважень слідчого, прокурора та слідчого судді, а також механізми забезпечення безперервності кримінального провадження в умовах обмеженого доступу до судів, тимчасової окупації окремих територій, активних бойових дій і загроз життю та безпеці учасників кримінального провадження. Було проведено порівняльно-правовий аналіз моделей здійснення кримінального провадження в умовах збройних конфліктів з урахуванням досвіду Ізраїлю, держав колишньої Югославії та країн Балтії. Було проаналізовано специфіку проведення слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, порядок фіксації, збирання та використання доказової інформації, отриманих в умовах воєнного стану. Окрему увагу було приділено питанням забезпечення процесуальних гарантій прав людини, зокрема права на захист, доступу до правосуддя, реалізації принципу змагальності сторін, здійснення ефективного судового контролю та дотримання вимог справедливого судового розгляду. За результатами дослідження було визначено основні тенденції та проблеми розвитку кримінального процесуального законодавства України в період дії воєнного стану, окреслено перспективні напрями подальшого вдосконалення кримінального процесуального регулювання з урахуванням необхідності забезпечення належного балансу між інтересами національної безпеки та гарантіями прав людини. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його висновків у нормотворчій діяльності, судовій практиці та роботі органів досудового розслідування і прокуратури під час кримінального провадження в умовах воєнного стану.