Психологічні особливості декомпресії фахівців державної служби України з надзвичайних ситуацій: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена розкриттю психологічних особливостей декомпресії фахівців-рятувальників. Констатовано, що поняття «декомпресії» застосовують при характеристиці системи реабілітації в роботі з фахівцями ризиконебезпечних професій. Метою процесу декомпресії є збереження та відновлення ресурсів особистості фахівця ризиконебезпечної професії, до якої належить рятувальник, психологічної витривалості та стійкості опісля довготривалого розгортання в екстремальних та складних умовах виконання службових обов’язків, які, в свою чергу, насичені значною кількістю оперативних стресів (віддаленість від родини, психологічне та фізичне навантаження, фізична втома), які зовсім не сприяють професійній придатності таких фахівців. В експериментальному дослідженні були використані наступні методики: тест самооцінки стресостійкості З. Коухена та Р. Вільянсона, тест «Дослідження тривожності» Спілберга-Ханіна, діагностика типу поведінкової активності Л. Васермана і Н. Гуменюк. На підставі експериментальних даних була розроблена програма декомпресії, що повинна впроваджуватись з врахуванням наших даних як емпіричного характеру, так і методологічних засад наукових джерел цієї тематики. The qualification work is dedicated to revealing the psychological features of decompression of rescue specialists. It was established that the concept of "decompression" is used when characterizing the rehabilitation system in work with specialists in risky professions. The purpose of the decompression process is to preserve and restore the personal resources of a specialist in a risky profession, to which a rescuer belongs, psychological endurance and stability after a long-term deployment in extreme and difficult conditions of performance of official duties, which, in turn, are saturated with a significant amount of operational stress (distance from families, psychological and physical stress, physical fatigue), which do not contribute to the professional suitability of such specialists at all. The following methods were used in the experimental study: the test of self-assessment of stress resistance by Z. Kouhen and R. Viljanson, the Spielberg-Khanin "Anxiety Study" test, the diagnosis of the type of behavioral activity by L. Wasserman and N. Gumenyuk. On the basis of experimental data, a decompression program was developed, which should be implemented taking into account both our data of an empirical nature and the methodological foundations of scientific sources of this topic.