Психологічні особливості впевненої поведінки персоналу державних організацій екстремально-професійного профілю: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

В кваліфікаційній роботі встановлено, що впевненість в професійній діяльності рятувальників є компонентом їх готовності, за якого вони є здатними адекватно та відповідально визначити свою підготовку з професійними екстремальними завданнями у кожній окремій ситуації. При низькій впевненості особа не буде спроможною якісно та повноцінно застосовувати набуті знання, навички та вміння. Можливою у рятувальників є надмірна впевненість, яка є ще більш небезпечною за невпевненість, оскільки такий рятувальник здатен до неадекватного та погано прорахованого ризику. Впевненість рятувальника має й психомоторне підґрунтя, яке полягає в здатності рятувальника усвідомлювати реальні можливості власного тіла за спритністю, силою, витривалістю та швидкістю, які перед екстремальними професійними діями мають бути оцінені ним самим. Етап навчання спеціалістів ризиконебезпечних професій сприятливий для закладання основи для формування навичок самооцінки здатності виконувати певні задачі в екстремальних умовах діяльності. Це сприяє формуванню адекватної впевненості. Саме на етапі професійного навчання чи в процесі професійної підготовки рятувальників доцільно включати критерії оцінювання впевненості, чим суттєво може зростати можливість формування у рятувальників саме адекватної впевненості. In the qualification work, it was established that confidence in the professional activity of rescuers is a component of their readiness, according to which they are able to adequately and responsibly determine their training with professional extreme tasks in each individual situation. With low confidence, a person will not be able to apply the acquired knowledge, skills and abilities qualitatively and fully. Rescuers are prone to overconfidence, which is even more dangerous than underconfidence, because such a rescuer is capable of taking inadequate and poorly calculated risks. The rescuer's confidence also has a psychomotor basis, which consists in the rescuer's ability to realize the real capabilities of his own body in terms of dexterity, strength, endurance and speed, which must be evaluated by him before extreme professional actions. The stage of training of specialists in risky professions is favorable for laying the foundation for the formation of self-assessment skills of the ability to perform certain tasks in extreme operating conditions. This contributes to the formation of adequate confidence. It is at the stage of professional training or in the process of professional training of rescuers that it is advisable to include criteria for assessing confidence, which can significantly increase the possibility of formation of adequate confidence among rescuers.