Current situation and transformation ways of housing policy in Ukraine (Scopus)

Abstract

Житлова політика є одним із нагальних науково-практичних напрямів у правничих дослідженнях, оскільки концепція житлової політики не оновлювалась з 1995 р., а фактичні житлові відносини вже отримали новий зміст. Метою роботи є розкриття особливостей сучасного стану та трансформаційних шляхів житлової політики в Україні. У роботі використані формально-юридичний, статистичний та загальнонаукові методи дослідження в контексті діалектичного, синергічного, аксіологічного підходів. Наголошено, що проблемність української житлової політики полягає у відсутності сучасної концепції розвитку вектору житлово-правого регулювання. Водночас означено, що на рівні діяльності органів державної влади відбулась активізація щодо розробки та прийняття засад майбутньої державної житлової політики. На підставі аналізу нормативно-правових актів у сфері регулювання житлових відносин визначено, що житлова політика є частиною більш широкої державної політики – соціальної. Таке положення обумовлено тим, що вона спрямована на задоволення соціального інтересу – задоволення житлової потреби. Підкреслено, що житлова політика поділяється на загальнодержавну житлову політику та регіональну житлову політику. Приділено увагу складності відновлення зруйнованого житлового фонду, внаслідок війни, запропоновано здійснення системи дій щодо подолання складної ситуації у житловій сфері. Обґрунтовано доцільність виокремлення такого напряму сучасної житлової політики України як забезпечення житлових прав вразливих осіб, зокрема людей, які зазнали примусового виселення внаслідок війни. Запропоновані конкретні напрями житлової політики: відновлення житлового фонду (зокрема, будівництво нового житлового фонду, сплата компенсації за зруйноване житло, проведення ремонтних та будівельних робіт); розробка інвестиційної стратегії у житловій сфері; забезпечення житлових прав громадян; оновлення житлового законодавства тощо. Ці рекомендації можуть бути враховані органами законодавчої та виконавчої влади під час формування стратегії та політики реконструкції житлового фонду держави. Housing policy is one of the urgent scientifc and practical areas within legal research because it has not been updated since 1995, and actual housing relations have already received a new meaning. The purpose of the study is to identify the features of the current situation and propose transformational approaches to housing policy. The study employs formal legal, statistical, and general scientifc research methods, considering dialectical, synergistic, and axiological approaches. The main issue with Ukrainian housing policy is the absence of a modern concept guiding housing development and legal regulation. It is observed that the intensifcation of efforts to develop and adopt the principles of future state housing policy was conducted at the level of state authoritiesʼ activities. Based on the analysis of regulations in housing relations, it was determined that housing policy is part of a broader state policy – social policy. This is because it aims to meet the social interest – the need for housing. It is emphasised that housing policy is divided into national and regional housing policies. Particular attention is paid to the difculty of restoring the destroyed housing facilities stock as a result of the war; it is suggested that a system of action be implemented to overcome the complicated situation in the housing sector. The study supports the idea of highlighting a specifc area of modern housing policy in Ukraine, namely, ensuring the housing rights of vulnerable individuals, particularly those who have been forcibly evicted due to war. The study identifes specifc areas of housing policy, including: the restoration of housing facilities (such as constructing new housing, compensating for destroyed housing, and conducting repair and construction works); devising an investment strategy for the housing sector; safeguarding citizensʼ housing rights; and revising housing legislation. These recommendations can be considered by the legislative and executive authorities when formulating a strategy and policy for the reconstruction of the housing stock of the state.