Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3547
Назва: Кримінально-правова охорона таємниці в Україні: дисертація
Інші назви: Сriminal-legal securing of secrecy in Ukraine: dissertation
Автори: Вислоцька, Т.Ю.
Vyslotska, T.Yu.
Ключові слова: критерії класифікації таємниць
види таємниць
державна таємниця
комерційна таємниця
професійна таємниця
таємниця листування
охорона таємниці
секрет
таємна інформація
таємниця
secret
secret information
secret of correspondence
professional secret
commercial secret
state secret
types of secrets
classification criteria of secrets
Дата публікації: 2017
Видавництво: ЛьвДУВС
Короткий огляд (реферат): Дисертація є комплексним дослідженням охорони таємниці. У роботі проаналізовано стан теоретичного дослідження питання кримінально-правової охорони таємниці та розвиток нормативного закріплення охорони таємниці в пам’ятках вітчизняного кримінального права. Констатовано, що попри відповідну увагу до охорони таємниці в теорії кримінального права, сьогодні вчені одностайні лише щодо того, що таємниця є інформацією, обмеженою в доступі, відомості (інформація), що складають ту чи іншу таємницю, повинні розцінюватися в кримінальному праві як предмет кримінально-правової охорони, питання захисту тієї чи іншої таємниці повинні бути врегульовані нормами Особливої частини КК України, таємниця має свою видову класифікацію в кримінальному праві, пов’язану з особливостями предмета охорони. Водночас низка інших питань, які стосуються охорони таємниці, залишаються недослідженими або ж дискусійними. Досліджено історію становлення охорони таємниці в кримінальному законодавстві України. Аргументовано, що норми про охорону таємниці були розміщені в Литовських статутах. Поступово законодавець виокремлює окремі види таємниці, охоронюваної у кримінальному законі. Спочатку своє закріплення знайшли норми про охорону державної таємниці, згодом - сімейної та особистої таємниці, таємниці листування, різновидів професійної таємниці, комерційної таємниці тощо. Рівень захисту таємниці в кримінальному законодавстві залежав від конкретної історичної епохи. Здійснено порівняльний аналіз нормативної регламентації охорони таємниці в кримінальних законах України та окремих зарубіжних держав. Встановлено, що положення більшості проаналізованих кримінальних законів мають, порівняно зі законодавством України, низку як спільних, так і відмінних рис. До спільних, зокрема, належать: відсутність законодавчого визначення поняття таємниці та однозначності його тлумачення; закріплення норм про охорону окремих видів таємниці в кримінальному законі; тощо. Аналіз санкцій за посягання на таємницю, що охороняється нормами кримінального права, свідчить про те, що в КК зарубіжних держав по-різному визначена суспільна небезпечність аналізованих діянь. Узагальнено систему норм та дано загальну характеристику типових посягань на таємницю. Автором систематизовано норми в залежності від суб’єкта, якому належить таємниця. Зокрема запропонована класифікація передбачає поділ таємниць на приватні (що належать фізичним і юридичним особам, які вправі самостійно визначати, яка інформація повинна залишатися в обмеженому доступі) і публічні (що належать державі)). Обґрунтовано доцільність перегляду особливостей побудови Особливої частини КК України. З метою систематизації та згрупування в межах певного структурного елементу КК України норм про охорону таємниці, запропоновано в Особливій частині передбачити розділи «Злочини проти приватного життя фізичної особи», «Злочини проти приватного життя юридичної особи» та ін. розмістити окремі види таємниці, що охороняються нормами кримінального законодавства. Проаналізовано види діянь, пов’язані з посяганням на таємницю, яких є більше 10, зокрема розголошення, збирання, порушення, передача, зберігання, використання, знищення, поширення, зміна, втрата, отримання (з метою розголошення). Доведено, що державна таємниця захищена гірше ніж комерційна чи банківська, оскільки не передбачено кримінальну відповідальність за незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять державну таємницю за відсутності ознак державної зради або шпигунства. Сформульовано дефініцію поняття таємниці та визначено її істотні ознаки. Встановлено співвідношення поняття таємниця та секрет. Розглянуто класифікацію таємниць, що охороняються нормами кримінального права. Запропоновано для виділення критерію класифікації таємниць, які охороняються кримінальним законодавством, врахувати такі основні умови: 1) критерієм класифікації повинні стати істотні ознаки поняття таємниці; 2) він повинен виражати найбільш характерну, суттєву ознаку кола таємниць, що охороняються кримінальним законодавством; 3) критерій повинен бути спроможним виступати в якості підстави для поділу. Наведено приклади класифікації таємниць з використанням різних критеріїв в доктрині кримінального права та критично проаналізовано позитивні та негативні особливості запропонованих варіантів класифікації таємниці. Обґрунтовано положення класифікувати таємницю в залежності від суб’єктного складу правовідносин. Здійснено комплексне дослідження меж кримінально-правової охорони таємниці за чинним КК України. Встановлено, що особиста і сімейна, професійна і службова, медична і лікарська, комерційна і банківська таємниці комерційна таємниця та ноу-хау є пов’язаними між собою, однак їх не можна ототожнювати. Конкретизовано перелік відомостей, що характеризують зміст різних видів таємниці. Удосконалено підхід про недоцільність встановлення кримінальної відповідальності за порушення священнослужителем таємниці сповіді, оскільки для реагування на відповідне діяння достатньо засобів, які містяться в нормах канонічного права. Наведені додаткові аргументи щодо необхідності встановлення кримінальної відповідальності за розголошення адвокатської і нотаріальної таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку із професійною діяльністю. Зроблено висновок щодо доцільності законодавчого закріплення визначених критеріїв оцінки інформації, що належить до державної таємниці, розробки критеріїв здійснення поділу відомостей за ступенем таємності відповідно до розміру можливих суспільно-небезпечних наслідків за спеціально розробленою методикою, перегляду відомостей, що входять до ЗВДТ-2005 щодо їх відповідності принципу законності та усунення суб’єктивного фактору на визначення цінності інформації та надання їй відповідного грифу таємності. Встановлено співвідношення складів злочинів, які забезпечують охорону таємниці, між собою та з іншими складами злочинів. В процесі розмежування складів злочинів, що посягають на таємницю, приділено увагу конкуренції кримінальних норм. Проаналізовано змістову конкуренцію норм, що посягають на таємницю, зокрема: 1) конкуренцію загальної і спеціальної норми; 2) конкуренцію частини і цілого. Проведено порівняння об’єктивних та суб’єктивних ознак посягання на таємницю з метою встановлення правильної кваліфікації злочинних діянь, предметом яких є таємна інформація. Розглянуто недоліки правозастосовної практики у частині призначення покарання за посягання на таємницю. Доведено непослідовність законодавця при конструюванні санкцій статей Особливої частини КК України щодо таємниці. Обґрунтовано, що призначення такого покарання як виправні роботи у складах злочинів передбачених в ст.ст. 381, 387 (ч. 2) КК України є неможливим, зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 57 КК України виправні роботи не застосовуються, з-поміж інших, до працівників правоохоронних органів, прокурорів, службових осіб, якими прийнято рішення про відповідні заходи, якими і є працівники правоохоронних органів, прокуратури тощо. У зв’язку із цим, даний вид покарання має бути вилучений законодавцем із відповідних санкцій. Констатовано, що при реалізації кримінальної відповідальності, доцільно виходити з того, що чим вищий рівень таємності відомостей, що становлять державну таємницю, тим суворішим має бути покарання за посягання на даний вид таємниці. Запропоновано зміни до статей Загальної та Особливої частин КК України, пов’язаних з охороною таємниці, з метою вдосконалення практики їх застосування. The dissertation is a comprehensive research on secrecy. The article analyzes the state of theoretical study of the issue of criminal-legal secrecy and the development of normative securing of secrecy in the monuments of domestic criminal law. It is stated that despite the appropriate attention to the protection of secrecy in the theory of criminal law, today scientists are unanimous only about that the secret is information restricted in access, data (information), which constitutes one or another of the secrets, should be regarded as the subject of criminal law protection of criminal law, the issues of protection of one or another secret must be regulated by the norms of the Special Section of the Criminal Code of Ukraine, the secret has its own classification in criminal law, related to the peculiarities of the subject of protection. At the same time, a number of other issues relating to the protection of secrecy remain unexplored or controversial. The history of secrecy in the criminal legislation of Ukraine has been researched. It is argued that the rules on the protection of secrecy were placed in Lithuanian statutes. Gradually, the legislator distinguishes certain types of secrets protected by the criminal law. At first, the rules on the protection of state secrets were established, and then family and personal secrets, the secrets of correspondence, types of professional secrecy, commercial secrets, etc. The level of protection of secrecy in criminal law depended on a particular historical epoch. A comparative analysis of regulatory regulation of secrecy in the criminal laws of Ukraine and certain foreign countries was carried out. It is established that the provisions of the majority of analyzed criminal laws have a range of both common and distinctive features, in comparison with the legislation of Ukraine. Common ones include, in particular, the lack of a legislative definition of the concept of secrecy and the uniqueness of its interpretation; securing the rules on the protection of certain types of secrecy in the criminal law; etc. Analysis of sanctions for encroachment on the secrets protected by the rules of criminal law, shows that in the Criminal Code of foreign countries differently defined the social danger of the analyzed acts. The system of norms is generalized and the general characteristic of typical encroachments on the secret is given. The author systematized the rules, depending development of normative securing of secrecy in the monuments of domestic criminal law. It is stated that despite the appropriate attention to the protection of secrecy in the theory of criminal law, today scientists are unanimous only about that the secret is information restricted in access, data (information), which constitutes one or another of the secrets, should be regarded as the subject of criminal law protection of criminal law, the issues of protection of one or another secret must be regulated by the norms of the Special Section of the Criminal Code of Ukraine, the secret has its own classification in criminal law, related to the peculiarities of the subject of protection. At the same time, a number of other issues relating to the protection of secrecy remain unexplored or controversial. The history of secrecy in the criminal legislation of Ukraine has been researched. It is argued that the rules on the protection of secrecy were placed in Lithuanian statutes. Gradually, the legislator distinguishes certain types of secrets protected by the criminal law. At first, the rules on the protection of state secrets were established, and then family and personal secrets, the secrets of correspondence, types of professional secrecy, commercial secrets, etc. The level of protection of secrecy in criminal law depended on a particular historical epoch. A comparative analysis of regulatory regulation of secrecy in the criminal laws of Ukraine and certain foreign countries was carried out. It is established that the provisions of the majority of analyzed criminal laws have a range of both common and distinctive features, in comparison with the legislation of Ukraine. Common ones include, in particular, the lack of a legislative definition of the concept of secrecy and the uniqueness of its interpretation; securing the rules on the protection of certain types of secrecy in the criminal law; etc. Analysis of sanctions for encroachment on the secrets protected by the rules of criminal law, shows that in the Criminal Code of foreign countries differently defined the social danger of the analyzed acts. The system of norms is generalized and the general characteristic of typical encroachments on the secret is given. The author systematized the rules, depending The comprehensive study of the criminal law secrets under the current Criminal Code of Ukraine was conducted. It has been established that personal and family, professional and service, medical, commercial and banking secrets and know-how are interrelated, but they cannot be identified. A list of information characterizing the content of different types of secrets is specified. The approach to the inappropriateness of establishing criminal liability for the violation of a clergyman’s secrecy of confession is improved, so far as for responding to the relevant act there are sufficient means, which are contained in the norms of canon law. The additional arguments regarding the need to establish criminal liability for the disclosure of lawyer’s and notary’s secrecy by a person to whom they became aware in connection with professional activities are described. The conclusion is made on the appropriateness of the legislative consolidation of stated criteria for the evaluation of information that is classified as state secrets, the development of criteria for the division of information by degree of secrecy in accordance with the size of possible social and dangerous consequences by a specially designed methodology, revision of the information included in the code that constituting the state secret-2005 on their compliance the principle of legality and the elimination of the subjective factor in determining the value of information and giving it an appropriate privacy seal. The correlation of the body of crimes, securing the secrecy, between themselves and with others body of crimes is established. In the process of delimiting the body of crimes that encroach on the secret, attention is paid to the competition of criminal norms. The content competition of the norms encroaching on the secret is analyzed, in particular: 1) competition of general and special norms; 2) competition part and whole. The comparison of objective and subjective features of encroachment on secrets was conducted in order to establish the correct qualification of criminal acts, the subject of which is secret information. The shortcomings of the practice of law enforcement in the part of imposing punishment for encroachment on the secret are considered. The inconsistency of the legislator in the designing of sanctions on articles of the Special Section of the Criminal Code of Ukraine on secrecy has been proved. It is motivated that the purpose of such a punishment as correctional practice in the body of the crimes provided in Art. 381, 387 (part 2) of the Criminal Code of Ukraine is impossible, considering that in accordance with Part 2 of Art. 57 of the Criminal Code of Ukraine correctional practice is not applied, among other things, to law enforcement officers, prosecutors, officials who have decided on appropriate measures, that are the employees of law enforcement agencies, prosecutors, etc. In this regard, this type of punishment should be removed by the legislator from the appropriate sanctions. It is stated that in the realization of criminal liability, it is reasonable to proceed from the fact that the higher the level of secrecy of the information constituting the state secret, the more severe should be punishment for encroachment on this kind of secrecy. The changes to articles of the General and Special Sections of the Criminal Code of Ukraine related to the protection of the secrecy, with the aim of improving the practice of their application are proposed.
Опис: Вислоцька Т.Ю. Кримінально-правова охорона таємниці в Україні: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Вислоцька Тетяна Юріївна. – Львів: ЛьвДУВС, 2017. - 275 с.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3547
Розташовується у зібраннях:Дисертації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
vislotska_d.pdf3,46 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.