Молодіжна міграція в умовах російсько-української війни: ризики та загрози національній безпеці

Abstract

У статті проведено дослідження стану молодіжної політики в умовах викликів сучасної України. Наголошено, що сьогоднішня політична та економічна ситуація в Україні породжує нові виклики, на які держава не в змозі адекватно реагувати без залучення молоді, найперспективнішої частини суспільства. Молоде покоління забезпечує соціально-економічний розвиток країни, покращує демографічну ситуацію, розвиває науку та культури, відтворює моральні цінності суспільства, зміцнює національну безпеку держави. Розглянуто наслідки повномасштабної війни, яка почалася 24 лютого 2022 року віроломним нападом росії на Україну, та спричинила масову міграцію населення й призвела до кількамільйонних вимушених емігрантів молодих людей. Охарактеризовано вплив потоку українських біженців на робочу силу єврозони та надані можливості соціальної адаптації та інтеграції країнами для молодих людей. ЄС забезпечив швидку реакцію на наявні виклики та завдяки скоординованим діям інтегрував можливості програми Еразмус+ та доступ до освітнього онлайн контенту українських студентів. Узагальнено загрози національній безпеці, які в стратегічному сенсі несуть міграційні процеси в Україні, а саме: знижується чисельність населення та рівень народжуваності, зменшується надходження до бюджету, втрачається інтелектуальний потенціал та здорова робоча сила. Автори дійшли висновку, що динаміка повернення людей додому залежить від безпекової ситуації та тривалості воєнної агресії в Україні. Найголовнішим задля швидкого відновлення економіки та зміцнення національної безпеки є стимулювання рееміграції молоді. Молодь України потребує оновленої політики зайнятості повоєнної економіки шляхом формування законодавчої бази зі створення власного бізнес-проєкту; розвитку фінансової та інформаційної грамотності; створення робочих місць на принципах концепції гідної праці; забезпечення зростання кількості громадських активістів та публічних службовців серед молоді для реалізації молодіжної політики; підвищення рівня довіри до держави та демонстрації економічної привабливості державних програм для молодих людей. The article studies the state of youth policy in the face of the challenges of modern Ukraine. It is emphasized that the current political and economic situation in Ukraine gives rise to new challenges, to which the state is not able to adequately respond without involving young people, the most promising part of society. The young generation ensures the socio-economic development of the country, improves the demographic situation, develops science and culture, reproduces the moral values of society, strengthens the national security of the country. The consequences of a full-scale war that began on February 24, 2022 with Russia’s perfdious attack on Ukraine, and led to mass migration of the population resulting in several million forced young emigrants, are considered. The impact of the flow of Ukrainian refugees on the labor force of the Eurozone and the opportunities for social adaptation and integration provided by the countries for young people are revealed. The EU provided a quick response to existing challenges and, due to coordinated actions, integrated the capabilities of the Erasmus + program and enabled the access to educational online content for Ukrainian students. The threats to national security, which in a strategic sense are posed by migration processes in Ukraine, are summarized, namely: the population and the birth rate are decreasing, budget revenues are diminishing, intellectual potential and a healthy workforce are shrinking. The authors concluded that the dynamics of people returning home depends on the security situation and the duration of military aggression in Ukraine. The most important thing for a quick economic recovery and strengthening of national security is to stimulate the re-emigration of young people. The youth of Ukraine needs an updated employment policy of the post-war economy through the formation of a legislative framework for organizing their own business project; development of fnancial and information literacy; creation of jobs according to the principles of the concept of decent work; ensuring the growth of the number of social activists and public fgures among young people for the implementation of youth policy; increasing the level of trust in the state and demonstrating the economic attractiveness of state programs for young people.