Self-regulation and a regulatory focus of combatant police officers (Scopus)

Abstract

The article presents the results of a research of the particularities of the components of self-regulation and a regulatory focus of combatants – police officers who are directly involved in hostilities with the aggressor. The purpose of the present research is to determine the specifics of self-regulation and the peculiarities of a regulatory focus in combatant police officers having relevant experience compared to civil defense specialists. Methods. Inventory for researching self-regulation (J. Kuhl, A. Fuhrman, 1998), questionnaire for diagnosing a regulatory focus (Higgins et al., 2001). The empirical basis involved 182 respondents, divided into two groups: 92 persons – combatants of the special purpose regiment and 90 persons – police officers serving in civilian conditions. Results. Theoretical study showed that self-regulation and a regulatory focus are directly related to manifestations of individual activity in various spheres of life, including professional policing. It was empirically established that combatants demonstrate more evident self-motivation, self-relaxation, affective self-control, concentration, integration of contradictions, action focus in anticipation of success, prevention focus, and significantly lower rates of self-determination and promotion focus. Discussion and conclusions. It was substantiated that combatant police officers and police officers not involved in active hostilities have a peculiar to each group combination of components of self-regulation and a regulatory focus. The constellation of features characteristic of the first group serves as a psychological basis for managing activities and behavior under extreme conditions and external pressure, which trigger tension, contradictory experiences, and a regulatory attitude to prevent losses and failure of actions. The regulation structure in the second group ensures the implementation of the current activity, its planned performance, dealing with problems, and overcoming difficulties that result in the effectiveness of actions and achievement of success, which determine positive emotional self-esteem and motivate the subjects to future work and risk-taking. У статті наведено результати дослідження особливостей складових самоуправління та фокуса регуляції комбатантів – працівників поліцейських підрозділів, які беруть безпосередню участь у бойових діях з агресором. Метою дослідження є з’ясування специфіки саморегуляції та особливостей фокуса регуляції в поліцейських-комбатантів, які мають бойовий досвід у порівнянні з фахівцями цивільного профілю. Методи. Методика дослідження самоуправління (J. Kuhl, A. Fuhrman, 1998), методика діагностики фокуса регуляції (Higgins et al., 2001). Емпіричну базу дослідження склали 182 респонденти, поділені на дві групи: 92 особи – комбатанти полку особливого призначення та 90 чоловіків – працівники поліції, які несуть службу у цивільних умовах. Результати. Теоретичне вивчення показало, що самоуправління та фокус регуляції безпосередньо пов’язані з проявами активності особистості в різних сферах життєдіяльності, зокрема у професійній діяльності поліції. Емпірично з’ясовано, що комбатанти демонструють вірогідно більшу вираженість самомотивації, саморелаксації, афективного самоконтролю, здатності до концентрації, інтеграції суперечностей, орієнтації на дію в очікуванні успіху, фокуса профілактики й вірогідно нижчі показники самовизначення та фокуса просування. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що в поліцейських-комбатантів та працівників поліції, які не беруть участь в активних бойових діях, спостерігається своєрідне для кожної групи поєднання складників самоуправління та фокуса регуляції. Констеляція ознак, характерних для першої групи, виступає психологічним підґрунтям управління діяльністю та поведінкою в екстремальних умовах, у ситуаціях зовнішнього тиску, які виступають джерелом напруги та суперечливих переживань, а також регулятивною налаштованістю на попередження втрат і неуспіху дій. Структура регуляції у другій групі забезпечує виконання поточної діяльності, її планомірне здійснення, розв’язання проблем і подолання труднощів, що забезпечує результативність дій і досягнення успіху, які зумовлюють позитивну емоційну самооцінку та мотивують цих досліджуваних на подальшу роботу й прийняття ризику.