Судово-психологічна експертиза в контексті справ про домашнє насильство

Abstract

У статті досліджено особливості судово-психологічної експертизи в контексті справ про домашнє насильство. Проаналізовано нормативно-правову базу щодо протидії домашньому насильству в Україні, зокрема положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Кримінального кодексу України та Стамбульської конвенції. Визначено специфіку психологічного насильства як найбільш складного об’єкта судово-експертного дослідження через відсутність видимих фізичних наслідків та особливості його феноменології, що характеризується циклічністю, тривалістю деструктивного впливу, поступовою ескалацією та поєднанням кількох форм насильства одночасно. Розкрито методологічні підходи до проведення судово-психологічної експертизи у процесі розгляду справ про домашнє насильство, зокрема охарактеризовано діагностичний інструментарій та стандартизовані методики, серед яких MMPI-2, методики діагностики ПТСР, проєктивні тести та контент-аналіз висловлювань. Висвітлено ключові питання, які найчастіше вирішуються експертами-психологами в рамках таких справ, зокрема, щодо наявності ознак психологічної травми в психоемоційному стані потерпілої особи, перебування її в психологічно залежному стані, причинно-наслідкового зв’язку між діями підозрюваного та психологічними змінами в стані потерпілої особи. Розглянуто етичні аспекти проведення експертизи, зокрема необхідність дотримання конфіденційності та запобігання повторній травматизації потерпілої особи в процесі дослідження. Обґрунтовано необхідність розробки адаптованих до українського соціокультурного контексту протоколів дослідження для підвищення ефективності судово-психологічної експертизи у справах про домашнє насильство. Наголошено на важливості застосування «інформованого про травму підходу» (trauma-informed approach). Доведено значущість судово-психологічної експертизи як інструменту об’єктивізації психологічних наслідків насильницьких дій для правильної юридичної кваліфікації та реалізації принципу справедливості правосуддя. The article examines the features of forensic psychological examination in the context of domestic violence cases. The regulatory framework for combating domestic violence in Ukraine is analyzed, in particular, the provisions of the Law of Ukraine “On Prevention and Combating Domestic Violence”, the Criminal Code of Ukraine and the Istanbul Convention. The specificity of psychological violence as the most complex object of forensic expert research is determined due to the absence of visible physical consequences and the peculiarities of its phenomenology, which is characterized by cyclicity, duration of destructive impact, gradual escalation and combination of several forms of violence simultaneously. Methodological approaches to conducting forensic psychological examination in considering domestic violence cases are disclosed, in particular, the diagnostic tools and standardized methods are characterized, including MMPI- 2, PTSD diagnostic methods, projective tests and content analysis of statements. The key issues that are most often resolved by expert psychologists in such cases are highlighted, in particular, regarding the presence of signs of psychological trauma in the psycho-emotional state of the victim, her being in a psychologically dependent state, the causal relationship between the suspect’s actions and psychological changes in the victim’s state. The ethical aspects of conducting the examination are considered, in particular, the need to maintain confidentiality and prevent re-traumatization of the victim during the research process. The need to develop research protocols adapted to the Ukrainian socio-cultural context to increase the effectiveness of forensic psychological examination in cases of domestic violence is substantiated. The importance of using a “trauma-informed approach” is emphasized. The significance of forensic psychological examination as a tool for objectifying the psychological consequences of violent acts for correct legal qualification and implementation of the principle of fairness of justice is proven.