До питання розвію психологічної ресурсності під час проходження служби в Національній поліції України

Abstract

Щодо серйозності проблеми наявних психологічних ресурсів щоденної професійної діяльності співробітників поліції свідчить високий відсоток фактів як психологічного так і їх професійного «вигорання». Власне ресурси виступають підґрунтям мобілізації потенції особистості співробітника в контексті зміни як оперативної так і службової ситуації, в ході несення служби за умов, котрі вимагають підвищеного ступеня уваги, в ризиконебезпечних та екстремальних ситуаціях. Опора власне на психологічні ресурси надає можливість співробітнику вкрай легко переходити із становища повсякчас морально-психологічної спроможності щодо вирішування професійних завдань у стан підвищеної готовності. Присутність та повсякчасне «підкріплення» ресурсів втім є абсолютним чинником надійності службової діяльності співробітників поліції. The seriousness of the problem of available psychological resources for the daily professional activities of police officers is evidenced by a high percentage of facts of both psychological and professional “burnout”. Resources themselves serve as the basis for mobilizing the potential of an employee’s personality in the context of changes in both the operational and service situations, during service in conditions that require a high degree of attention, in risky and extreme situations. Reliance on psychological resources allows an employee to very easily move from a position of constant moral and psychological capacity to solve professional tasks to a state of increased readiness. The presence and constant “reinforcement” of resources, however, is an absolute factor in the reliability of the service activities of police officers.